Підпис батьків: додаткова перевірка чи гарантія оплати роботи вчителя

Підпис батьків: додаткова перевірка чи гарантія оплати роботи вчителя
Дата: 03.12.2025

Тепер батьки мають підтверджувати факт надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять згідно зі змінами, що внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1386 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Це – корисні зміни чи зайва бюрократія? Розбираємося разом.

З цієї статті ви дізнаєтеся про таке:

✔ Навіщо запровадили підпис батьків в журналі обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).

✔ Чому занепокоєні фахівці та педагоги.

✔ Що про це думають батьки дітей з особливими освітніми потребами.

✔ Коли, як та де треба поставити ці підписи.

Що відбулося?

Зміни, які викликали жваве обговорення серед дотичних до теми, передбачають підтвердження батьками (чи іншими законними представниками дитини) факт проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) у паперовій або електронній формі.

“Згідно зі змінами, оплата за проведені (надані) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), зафіксовані у журналі обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг), здійснюється щомісяця після підтвердження батьками факту отримання таких занять (послуг) на підставі актів приймання проведених (наданих) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг)”, - повідомила на своїй сторінці Facebook Надія Лещик, освітня омбудсменка України.

Вона нагадала, що для оплати психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять з державного бюджету виділяється відповідна субвенція на надання підтримки особам з особливими освітніми потребами (ООП). Але це оплата лише 19% від потреби у заняттях дітей з ООП. Все інше забезпечується коштом місцевих бюджетів.

І часто зокрема через складнощі та затримки розподілу коштів на місцях педагогам вчасно не оплачують відпрацьовані заняття, і в навчальних закладах їх змушені взагалі не проводити. Про цю проблему знають в Офісі освітнього омбудсмена, і сподіваються, що зміни все ж допоможуть впорядкувати це питання.

“Зміни передбачають фіксування факту проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг). До відома, журнал ведеться в паперовій або в електронній формі відповідальними працівниками”, - пояснила пані Лещик.

Які ризики та підводне каміння?

Обговорюючи зміни, користувачі соцмереж припустили, що новий механізм може не покращити, а погіршити стан надання таких занять в закладах дошкільної та шкільної освіти. Однак ризики, що побачили у нововведеннях, видається, вказують на недосконалість чинної системи, яка при додаткових умовах може взагалі перестати працювати.

“Ці зміни внесли, але чому немає змін в оплаті? Ви серйозно?

На руки за заняття отримуєш 104 гривні, а матеріалу інколи треба підготувати на 500 гривень - власним коштом. Години скоротили з 3 год/тиждень, залишилось 3 год/місяць. Та я більше часу потрачу на підготовку матеріалів до уроку! Скоро всі відмовляться їх проводити та і все”, - пояснює пані Ірина, коментуючи новелу. Фахівці повідомляють також, що у деяких громадах існує заборгованість ще з минулого навчального року. Тому впевнені: питання оплати набагато важливіше, ніж зайвий папірець, що може згодом стати просто формальністю.

Також висловлювання та коментарі показують, що подібні додаткові умови, як-от підпис батьків, який має підтверджувати факт проведення заняття, більшість педагогів сприйняли як претензію у свій бік. І зауважили, що у деяких випадках отримати такий підпис буде складно, якщо не неможливо. До прикладу, якщо батьки не часто навідуються до школи і “спіймати” їх для підпису - ще той квест. Або вони мають конфлікти з навчальним закладом чи спеціалістом і можуть таким чином “мститися”, хоча заняття фактично проводитимуться. Це може змусити фахівців, яких і без цього небагато, відмовитися від цієї діяльності, віддаючи перевагу приватній практиці.

Але є й інша думка: ці підписи можуть запобігти зловживанням. Про це каже правозахисниця Наталя Слободянюк.

“Маю неофіційну інформацію про зловживання у сфері оплати цих послуг”, - написала вона під повідомленням про нововведення на сторінці Освітнього омбудсмена у Facebook.

Ймовірно, йдеться про можливість “проведення” занять виключно на папері, коли дитина відсутня або перебуває на інших уроках. Принаймні, про такі випадки у приватних розмовах казали й батьки дітей з ООП.

Тож, з боку батьків дітей з особливими освітніми потребами ця новина здебільше викликає позитивну реакцію.

“А як то контролювати, як нема підписів батьків? Це ж абсолютно очевидно, що має бути і підпис, і звітність, - впевнена Марина Кучерява, мама дитини з ООП. - От тут і є момент, коли будуть зацікавлені нормально відноситись до людей. В нас же батьки в абсолютно залежному становищі, а якість послуг зазвичай низька, бо ніхто не контролює. Наприклад, моїй дитині за 5 років таких послуг фактично не було надано”.

Пояснюємо та коментуємо

Ми вирішили розібратися з кожним з цих тверджень. І з першою претензією насправді важко сперечатися. Ситуація з кадрами для виконання таких послуг критична: оплата низька, умови роботи незручні і не йдуть ні в яке порівняння з роботою в приватних закладах. Фахівці відмовляються працювати як у штаті закладу, так і за договором. Підвищення оплати за ці послуги наразі не передбачається.

“Також частина закладів освіти перекладають ці заняття на вчителів, які не мають жодного розуміння щодо вибору та створення корекційних програм та реалізації цих цілей, - пише на своїй сторінці у Facebook Богдана Смаль, яка працювала практичним психологом в ІРЦ та має приватну психологічну, консультативну та корекційну практику. - І скуповують в інтернеті програми, які на сайті МОН та ІМЗО у вільному доступі, бо не знають ні де шукати, ні що робити з тими програмами. А корекційно-розвиткові послуги мають надаватись фахівцями з відповідною освітою”.

Але пані Богдана також пояснює, що хибною є думка, що нововведення - це контроль за фахівцем. Бо вважає, що це радше контроль за органами місцевого самоврядування, які саботують співфінансування корекційних занять. І, до речі, батьки підписують не акт виконаних робіт, без якого не здійснюватиметься оплата, а тільки факт проведення – який законодавчо поки навіть не вказується, як обов’язковий для надання у складі фінансової звітності.

Про те, на наше питання ми отримали на інформаційний запит медіа НУШ відповідь МОН, де вказано: “Звертаємо увагу, що відтепер оплата за проведені (надані) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги) буде здійснюватись на підставі актів приймання проведених (наданих) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) лише після підтвердження батьками (іншими законними представниками) факту отримання таких занять (послуг) та за умови обов’язкової фіксації в журналі”.

Тож, певне напруження зокрема між батьками та фахівцями можна об’єктивно спрогнозувати. Взаємне незадоволення чинним станом справ у системі надання послуг для дітей з ООП може провокувати конфлікти, де винними сторони призначатимуть одна одну. Фахівці будуть змушені вмовляти батьків поставити підпис про факт здійснення послуги, а батьки, не виключно, цим підписом захочуть оцінювати якість послуг.

Щодо зловживань, про які каже правозахисниця, і на які доволі часто натякають батьки, то, ймовірно, саме цьому планують протиставити підпис батьків у Мінфіні, який і є ініціатором цієї новели. Це також нам підтвердили у відповіді МОН:

“Реалізація постанови забезпечує прозорість, підзвітність і цільове використання коштів державної субвенції, спрямованої на підтримку інклюзивного навчання”.

Але хотілося б, щоб ці зміни, спрямовані на підтримку, вплинули також на гостру ситуацію зі своєчасною оплатою роботи фахівців, і усі ці акти та підписи були тією ланкою, яка унеможливлює затримку чи скасування оплати органами місцевого самоврядування. А не тільки загострили протистояння між двома сторонами освітнього процесу.

Щодо алгоритму отримання цих підписів, про який ми теж запитали в Міністерстві освіти, то нам повідомили, що підтвердження у вигляді підпису батьків чи інших законних опікунів має бути в паперовій чи електронній формі.

“Таке підтвердження має здійснюватись щомісяця. Керівник закладу освіти в межах наданих повноважень визначає, яким чином буде здійснюватись підтвердження - у паперовій чи електронній формі”.

Є також певне пояснення, яким чином фіксувати ці підписи:

“У разі визначення керівником паперової форми підтвердження батьки (інші законні представники) мають щомісяця ставити підпис у графі “Примітки” журналу обліку проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) (далі - Журнал).

При цьому дата проведення заняття проставляється у відповідній графі Журналу фахівцем, який його проводить, батьки не повинні ставити дату біля свого підпису.

У разі, якщо керівник визначить, що підтвердження проведення занять може відбуватись в електронній формі, можливі різні (визначені керівником) варіанти:

✔ батьки можуть написати відповідну заяву та відправити її скановану (фото) копію керівнику засобами електронного зв’язку;

✔ відповідальний працівник закладу освіти може створити електронний варіант Журналу;

✔ батьки мають видрукувати, підписати та відправити скановану (фото) копію сторінок журналу засобами електронного зв’язку.

Наразі, що робити, якщо батьки з тих чи тих причин не погоджуються (не є у доступі), щоб підтверджувати факт проведених занять, не вказується.

Джерело:

Вподобайки:

0
0
0
0

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар

Новини:

Поділитися: