Як не дати шкільній системі «зжерти» вашу дитину під час війни

Автор: Макс Маршал

А знаєте ви, що сучасна школа - це часто просто «пастка», де замість реальних знань дитина вчиться імітувати бурхливу діяльність, щоб отримати гарну оцінку за копіпаст чужого тексту? 

Поки ми віримо в світле майбутнє, НУШ перетворюється на бюрократичне пекло, яке висмоктує життя з учнів і вчителів. Це не просто перевантаження, це реальна фінансова яма для майбутнього, бо час - це найдорожчий актив, який там просто зливають в унітаз.

НУШ задумували як круту штуку для розвитку сильних «компетенцій», а на практиці вийшло, що вчитель тепер і швець, і жнець, і безкінечні звіти на дуді грець.

Реально, замість того щоб з дітьми креативити, вони вимушені «ліпити» нескінченні гугл-таблички. Це ж просто пастка: хотіли як у Європі, а отримали радянську бюрократію, тільки в профіль і з новими назвами.

Ось як насправді працює ця система і як у ній вижити, не втративши глузд👇

Чому школа «кидає» нас на знання: 

Мало хто знає, але вчителі сьогодні - це не наставники, а оператори паперових та електроних верстатів. Вони змушені «ліпити» звіти, замість того щоб «запалювати» очі дітям і виховувати в них критичне мислення.

На практиці це означає:

Процес заради процесу: 

15 предметів, 33 години на тиждень, купа домашки, а на виході - каша в голові. Врахування надважких умов життя під час війни, НУШ ігнорує повністю. Бюрократами робиться вигляд, ніби вчителі та родини проживають в Монако.

Втрата мотивації: 

Коли ти працюєш як проклятий над безглуздими табличками, мозок просто каже «бувай» і вмикає режим ігнору всього і вся. В моїй родині двоє вчителів, я також професійно навчаю дорослих більше 15 років і знаю про що пишу.

Конфлікт очікувань та відповідальності: Батьки думають, що школа готує до життя, а вона готує до того, щоб сидіти від дзвінка до дзвінка і терпіти абсурд.

Що робити і як батькам «привити» любов до знань у цьому треші👇

Ніколи не плутайте школу з освітою! Це головне. Це різні планети. Щоб дитина не «попала» під каток системи, дійте так:

1. Стратегія «на троєчку»

Ви не лениві, а виживаєте. Ваші діти, їх вчителя теж, тому досить шукати крайних і перекидувати відповідальность одне на одного. Давайте чесно: виконати ВСЮ домашку якісно - неможливо фізично. І досить трендіти, що ви в свої молоді роки вчились на одні п’ятірки, це брехня. Бо інакше звідти навколо стільки бовдурів, без зачатків критичного мислення?

Навчіть дитину фільтрувати інформацію і уроки. Є база (те, що реально знадобиться для вступу чи професії) - тут вкладаємось на повну. А є «шум» - предмети-пустушки, «доя галочки», щоб якийсь бюрократ освіти наверху отримав за них звання, медаль або доплату до пенсії. Виясніть разом з дитиною, які предмети треба просто здати й забути. Це звільняє купу часу на реальне життя. 

Привчай дитину до пріоритетів. Математика й мова - робимо на совість. Якийсь реферат про «вплив місячного сяйва на ріст кактусів» - робимо на відчепися, на троєчку, або взагалі за допомогою ШІ за 5 хвилин. Це не лінь, а навичка делегування непотрібного. 

Діти вже так роблять, а ви навіть «лікуєтесь» вже через ChatGPT і делегуєте йому прийняття важливих рішень🤦‍♂️ Тому не треба тут скиглити про «ШІ захватить світ». Це інструмент, а світ за його допомогою вже захватили люди, бо саме вони несуть відповідальність, а не інструмент.

2. Навчання через «удочку і річку»

Любов до навчання не дорівнює любові до школи. Це головний розвод нашого часу в вашого дитинства. Школа часто вбиває цікавість своєю методикою «зубри-здавай-забудь»

Щоб дитина хотіла вчитися, показуй їй практичну користь. Робите ремонт? Нехай рахує площу стін разом з вами. Купуєте акції чи крипту? Покажи графіки, спробуй пояснити просто скільки вклав, скільки буде через рік, три, десять. Навчання має бути інструментом для застосування на практиці, а не обов’язком. Діти в ТікТоці часто зависають на відосах, де молоді вчителі ролблять «магію» фізики та хімії на екрані🔥

3. Показуйте, де знання перетворюються на гроші або комфорт. Математика - це не формули, а те, як не дати себе обманути банку, начальнику або шахраям з кол-центрів. 

Англійська - це не вправи, а можливість дивитися Netflix або заробляти на іноземному ринку. 

Мій старший малий колись мав такий мотив вивчееня англійської - дивитись улюблених американських тревел-блогерів, летсплейщиків мовою орігіналу. Бо весь російськомовний та україномовний контент для підлітків чи дітей, тоді і зараз - це у 99% випадків - повна копія американського. 

Зараз йому 23 роки, весь контент споживає виключно англійською, як молодий письменник написав вже три книги англійською і продає на Амазоні, веде крутий блог в Інсті для молодих письменників теж англійською, своє англомовне комʼюніті в Діскорд. Навіть мене підсадив на круті аніме англійською та українською🫣 До того я вважав що аніме цк інфантильні мультики. 

Вільно розмовляє 4 мовами, минулого року закінчів економічний універ з відзнакою, який обрав сам, платив за нього сам (працюючи паралельно, з 7:30 до 21:00 буквально, 2 вихідних/тиждень, 4 роки, і не в мене). Бо принципово так хотів сам. Жодного разу ні я, ні дружина не пресували його за домашки. Точки зору на різні теми у нас не завжди однакові, але бе суперечок, з повагою.

Якщо дитина бачить профіт для себе - вона буде вчитися сама, без ваших криків. Вам просто ніколи бачити чим насправді живе ваша дитина, підліток, бо ви як не в роботі, так в телефони втикаєте годинами, не чуєте і на бачите чим вона живе поруч.

3. Будьте адвокатом, а не наглядачем

Якщо в школі конфлікт - ваша дитина має знати, що ви за неї порвете будь-кого. Метафорічно звісно, а не як скажена собака кидатися на всіх хто «маминого пиріжечка»образив. Бо буває так, що ваша дитина - головний булер в класі. 

Школа закінчиться, а довіра між вами - це на все життя. Не бійтеся йти до вчителя і прямо казати: «Мій син не буде робити це завдання, бо воно безглузде і ми обрали інший пріоритет». Це ваш законний вибір як батьків.

Як вирішувати конфлікти, щоб не «згоріти»👇

На практиці все просто: якщо дитину цькують або тиснуть звітами - не мовчіть. Це «міна», яка рвоне пізніше комплексами і хворобами.

а) Розмова на кухні: Сідайте і чесно кажіть: «Слухай, я знаю, що це туфтова задача, давай зробимо її за 5 хвилин і підемо гуляти».

б) Шокуючий факт: Більшість успішних людей в світі були «незручними» учнями. Вони просто не давали себе зламати.

Ми часто боїмося, що «дитина нічого не знатиме». Насправді, дитина, яка вміє шукати і фільтрувати інфу і знає, чого хоче, знає в сто разів більше, ніж відмінник, який просто тупо завчив параграф, щоб догодити батькам та вчителю. 

Що з цим робити прямо зараз?

Це катастрофа, якщо ми продовжуємо грати в гру «гарна школа - гарні оцінки». Час зняти ці «рожеві окуляри». Школа - це просто інструмент, іноді тупий і іржавий. Ваша задача - навчити дитину ним користуватися в реальних умовах життя, а не стати його частиною.

Якщо ми будемо мовчати й покірно «їсти» цю бюрократію, система ніколи не зміниться. А поки що - бережи нерви дитини. Школа закінчиться, а її самооцінка й цікавість до світу мають залишитися живими.

На практиці це означає: менше контролю за оцінками - більше задоволення від процесу пізнання. 

Дитина, яка вміє шукати інформацію і критично мислити, обжене будь-якого відмінника-зубрилу вже на першому курсі універу. Я це бачу на досвіді своїх дітей і дітей багатьох адекватних батьків навколо. 

P.S. Цей пост відображає особисту думку і не спрямований на образу будь-кого. Прошу розуміти контекст. Це критика ідей, а не людей. Матеріал призначений для конструктивної дискусії.