Як розробити освітню програму і не наробити помилок. Конспект вебінару

Організація освітнього процесу – це головне, що має виконувати керівник закладу освіти. І основний інструмент в його руках – освітня програма. Як розробити освітню програму закладу загальної середньої освіти з урахуванням вимог законодавства та не наробити помилок, розповіла на вебінарі заступниця начальника управління — начальниця відділу оцінювання закладів освіти управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти України Олена Святенко.

Вона наголошує: необхідно розрізняти два важливих документи в роботі школи: освітню програму та річний навчальний план. у в закладах загальної середньої освіти.

Освітня програма – стратегічний документ, що розробляється на рівень або цикл освіти на кілька років.

Річний навчальний план– це щорічний документ, що розробляється на основі навчального плану, який є частиною освітньої програми.

“Освітня програма, на моє переконання, – це один з найважливіших документів в закладі загальної середньої освіти. Я б його поставила на наступну сходинку після установчих документів, тому що статут і ліцензія надає право закладу здійснювати освітню діяльність, функціонувати взагалі, бути окремою юридичною особою. А от освітня програма - це документ, відповідно до якого організовується освітній процес і навчання”, - каже Олена Святенко

Структура та рівні розроблення освітньої програми

Програма може бути наскрізною (для всіх рівнів) або окремою для кожного рівня (початкова, базова, профільна освіта).

Дозволяється розробляти освітню програму за циклами (наприклад, окремо для 5–6 класів), проте на сучасному етапі впровадження НУШ доцільніше розробляти програму відразу на рівень базової середньої освіти (5–9 класи).

Для спеціальних шкіл та класів освітня програма обов’язково має містити корекційно-розвитковий та виховний складники.

“Якщо заклад ухвалить рішення, що вони розробляють окрему освітню програму за циклами п’ятий шостий, наприклад, а потім сьомий, восьмий дев’ятий класи, то тоді для базової школи може бути дві окремі освітні програми. Але, на мою думку, на сьогодні це вже не є зручним і актуальним. Так можна було робити, коли ми поетапно впроваджували новий державний стандарт. На сьогодні Нова українська школа вже дійшла до дев’ятого класу, тому є сенс все ж таки розробити освітню програму за рівнем базової середньої освіти”, - пояснила Святенко.

Такий підхід дозволяє документу охоплювати весь рівень навчання (5–9 класи) і бути стабільним протягом кількох років, не потребуючи щорічного переписування.

Вимоги до оформлення та затвердження

Гриф затвердження: якщо документ затверджується особисто директором, пишеться “Затверджую” (з підписом); якщо наказом — “Затверджено наказом” (з номером і датою).

Освітня програма обов’язково схвалюється на засіданні педагогічної ради (зазначається номер і дата протоколу).

Важливо: в освітній програмі слід зазначати вимоги до осіб, які можуть розпочати або продовжити навчання за програмою (це актуально для гімназій та ліцеїв, де діти можуть приходити з інших закладів).

Модельні та навчальні програми

Освітня програма має містити перелік модельних та/або навчальних програм.

Рекомендується в освітню програму додати фразу, що перелік модальних та навчальних програм не є вичерпним і може доповнюватися іншими програмами, які отримають гриф МОН.

Для зручності в таблицю з переліком програм варто додати стовпець із датою та номером документа, яким затверджена програма (враховуючи, що гриф діє 5 років).

Організація освітнього процесу та оцінювання

Розділи про організацію освітнього процесу та інструментарій оцінювання є обов’язковими складниками освітньої програми згідно із Законом “Про повну загальну середню освіту”

Організація освітнього процесу

Важливо розділяти юридичні форми здобуття освіти та педагогічні форми організації навчання.

Під “описом форм організації освітнього процесу” мається на увазі урок та всі суміжні з ним форми.

Не варто плутати це з формами здобуття освіти (очна, дистанційна, екстернат тощо). Ці форми мають бути визначені в статуті закладу та оприлюднені на його сайті, а не детально розписуватися в освітній програмі.

Конкретні форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу, відповідно до статті 10 Закону “Про повну загальну середню освіту”

Інструментарій оцінювання

Цей розділ має визначати, як саме заклад оцінює навчальні досягнення учнів.

“Я раджу не вказувати в освітній програмі номери конкретних наказів МОН (наприклад, щодо рекомендацій з оцінювання), оскільки вони часто змінюються або до них вносяться правки”, - рекомендує експертка.

Замість посилання на конкретний наказ варто писати: “відповідно до вимог законодавства”. Це дозволить закладу автоматично використовувати чинні норми без необхідності щоразу вносити зміни до самої освітньої програми

Особливості для спеціальних закладів та класів

Для спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів або закладів, що мають спеціальні класи, освітня програма обов’язково повинна містити два додаткові компоненти:

✔ Корекційно-розвитковий складник

✔ Виховний складник

Це є вимогою положень про відповідні типи закладів та класів і має бути відображено в структурі програми

Типові помилки при складанні освітньої програми

Олена Святенко виділяє низку типових помилок, яких припускаються заклади загальної середньої освіти при розробленні навчальних планів та освітньої програми.

Ось основні з них:

1. Найбільш поширеною помилкою є спроба поєднати в одному документі загальний навчальний план (який розробляється на рівень освіти) та річний навчальний план.

Олена Святенко наголошує, що це два різні документи: освітня програма розрахована на кілька років, а річний план — лише на один.

2. Надмірна конкретизація (класи та літери): Школи часто вказують у тексті ОП конкретні класи з літерами (наприклад, 5-А чи 5-Б) та конкретні навчальні роки. Це створює штучні рамки, які неможливо змінити без офіційного внесення змін до всієї програми кожного року.

3. Відсутність “люфту” для змін (наприклад, без вживання слова “орієнтовний”). Заклади часто фіксують жорстку кількість годин, не зазначаючи, що це орієнтовний обсяг навантаження. Без використання терміну “орієнтовний” школа втрачає право змінювати кількість годин (наприклад, з 11,5 на 11) у річному плані, оскільки зобов’язана суворо дотримуватися цифр, прописаних в ОП.

4. Поширеною помилкою є твердження, що освітня програма розроблена на основі базового навчального плану. Експертка пояснює: базовий план є частиною державного стандарту і слугує основою для Міністерства освіти і науки, тоді як заклад освіти має розробляти свою програму виключно на основі типової освітньої програми.

5. Невідповідність переліку предметів та модельних програм. Бувають випадки, коли в навчальному плані зазначено певний інтегрований курс, але в переліку програм для нього відсутня відповідна навчальна або модельна програма.

Також помилкою є включення вигаданих інтегрованих курсів, яких не існує в офіційному переліку (наприклад, неіснуючі поєднання історії та громадянської освіти).

6. Дублювання зайвої інформації: школи часто включають до річного плану величезні пояснювальні записки, копіюючи їх з освітньої програми (вимоги до осіб, обсяги навантаження тощо), хоча річний план має містити лише титульну сторінку та таблицю розподілу годин.

7. Використання застарілої термінології. Наприклад, використання термінів “інваріантна” та “варіативна” складові замість сучасних “обов’язковий освітній компонент” та “вибірковий освітній компонент”.

Олена Святенко радить замість кількох таблиць для кожного року навчання створити в освітній програмі одну загальну таблицю із поміткою “орієнтовна”, а конкретний набір предметів та годин для кожної паралелі уточнювати вже в річному плані. Це дозволить уникати помилок.

Більше детально цю інформацію ви можете прослухати за посиланням