Як знайти баланс між контролем і самостійністю дитини?

Джерело: Освіторія

Що таке батьківська тривога та коли виникає тривога в дитини? Як досвід батьків впливає на очікування від дитини? У матеріалі Леся Павлюк, учителька-методистка, тренерка НУШ, переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2024, розмірковує про участь батьків в освітньому процесі, про те, як знайти баланс між контролем та самостійністю дитини та які цифрові інструменти допомагають зменшити тривогу. 

Леся Павлюк, учителька-методистка, тренерка НУШ,

переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2024

Коли виникає тривога в дитини?

Часто батьки переносять власний дитячий досвід на своїх дітей і порівнюють їх із собою в дитинстві. Іноді це пов’язано з нереалізованими цілями, і тоді батьки діють за принципом: «У мене цього не було — моя дитина це матиме». А буває, що батьки багато працюють і мають обмаль часу для синів і доньок. У дитини можуть бути таланти, але батькам не завжди вистачає часу та можливостей, щоб ці таланти розвинути. Інша ситуація, коли батьки не бачать у дитини виражених талантів і намагаються просто заповнити її час різними заняттями. 

То коли ж виникає тривога в дитини? За моїми спостереженнями, вона виникає або тоді, коли дитина надмірно зайнята, або, навпаки, коли має багато вільного часу і цікавиться тим, що батькам здається не дуже корисним.

Найдієвіший підхід, що знижує тривогу дитини, — це партнерство батьків і дітей: коли батьки запитують дитину, що їй цікаво, і намагаються будувати розвиток з урахуванням її власних інтересів.

Основні тривоги батьків у школі

Чимало батьківських тривог пов’язані з освітнім процесом. Найперше, про що турбуються батьки, це безпека дитини. Звісно, питання фізичної безпеки дітей дуже відрізняється, залежно від регіону. Проте навіть у Франківську, де відносно спокійно, діє суворе правило: у разі повітряної тривоги діти спускаються в укриття і перебувають там до відбою. Раніше батьки часто запитували, чи потрібно забирати дитину, переживали, чи вона не лякається. Зараз до цього ставляться спокійніше: достатньо повідомити, що діти перебувають в укритті під наглядом і з ними все добре. 

Другий важливий момент — успішність у навчанні. Якщо дитина встигає за програмою і засвоює матеріал, батьки зазвичай спокійні. Якщо ж з’являються труднощі, хвилювання зростає. Також серед ключових питань — психологічний комфорт дитини в класі. Дуже багато залежить від довіри між батьками і вчителем. Якщо батьки комунікують з учителем і мають довірливі стосунки зі школою, проблем виникає значно менше.

Я завжди раджу дітям розповідати батькам, що відбувалося в школі. І так само рекомендую батькам регулярно запитувати дітей, що вони вивчали і що цікавого сталося за день. Це дуже корисно: дитина пригадує матеріал і краще його запам’ятовує. Така розмова зміцнює зв’язок між батьками і дитиною, допомагає дорослим краще розуміти, що відбувається в школі, а дітям — краще засвоювати знання.

Контроль чи самостійність: де шукати баланс у навчальному процесі

У питанні контролю важливо дотримуватися золотої середини. Якщо дитина може самостійно виконати завдання, варто дати їй таку можливість. На початку можна переглянути результат і допомогти перевірити, але важливо, щоб дитина розуміла: це її відповідальність.

Іноді бувають ситуації, коли допомога необхідна. Наприклад, якщо дитина пропустила заняття і їй важко самостійно розібратися з матеріалом, або якщо вона була на уроці, але не встигла повністю сформувати потрібну навичку. У таких випадках варто підтримати дитину, щоб вона могла впевнено рухатися далі.

Важливо не привчати дітей до того, що домашнє завдання завжди робиться разом з батьками або що дорослі виправлять усі помилки. Дитина не повинна очікувати, що хтось зробить це за неї.

Можна запропонувати дитині приклад або завдання, яке відображає тему уроку. Якщо вона справляється самостійно і правильно — значить, матеріал зрозумілий. Якщо ж виникають труднощі, варто пояснити, але далі дитина має виконувати завдання самостійно.

Згідно із законом про освіту, батьки також є учасниками освітнього процесу. Окрім комунікації з дитиною та вчителем, вони можуть долучатися до освітнього життя школи. Наприклад, пропонувати проєкти або активності для позакласної діяльності: екскурсії, зустрічі з представниками різних професій. У нашому класі, наприклад, одна мама — письменниця. Вона приходила до дітей зі своєю книжкою, і це було дуже цікаво і цінно як для її дитини, так і для всього класу. Іншим разом ми відвідали Прикарпаттяобленерго. Це теж органічно вписалося в освітній процес, адже діти якраз вивчали тему енергії та її використання. Така співучасть батьків у навчанні може бути дуже корисною.

Як цифрові інструменти допомагають зменшити тривогу

Сьогодні важливу роль у навчанні відіграють цифрові інструменти. Вони допомагають підтримувати зв’язок між учителем, дитиною та батьками і роблять освітній процес більш прозорим. Наприклад, електронні журнали дозволяють батькам бачити оцінки, розклад і завдання, розуміти, чим займається дитина і яких результатів досягає.

У своїй практиці я також використовую навчальні застосунки як доповнення до уроків. Один із таких — безкоштовний освітній застосунок «Вивчаю — не чекаю», розроблений War Child Alliance за підтримки МОН та Освіторії. У ньому діти можуть переглядати навчальні відео та виконувати інтерактивні завдання, які допомагають закріплювати матеріал у зручному для них темпі.

Такий формат не замінює роботу вчителя, але добре підсилює те, що відбувається на уроці. Дитина може повернутися до теми, яка викликала складнощі, або повторити матеріал. Крім того, елементи гейміфікації — невеликі нагороди за виконання завдань — підтримують інтерес дітей і мотивують їх продовжувати навчання.

Батьки дуже різні. Сьогодні багато з них стали спокійнішими і дають дітям більше свободи. Допомагає і те, що в Новій українській школі немає традиційного жорсткого оцінювання, а вчителі можуть встановлювати власні підходи до оцінки прогресу учнів.

Загалом важливо знайти баланс — ту саму золоту середину. Цифрові інструменти разом із відкритою комунікацією між батьками і вчителем допомагають зробити освітній процес більш зрозумілим і комфортним для всіх.