Автор: Оксана Хомич, доктор філософії з освітніх, педагогічних наук, УДУ ім. Драгоманова
Чимало нарад у закладах освіти проходять під виглядом імітації бурхливої діяльності або ж у форматі поставили галочку та пішли далі. Формально процес здійснюється, проте дієві рішення фактично не приймаються і проблеми кочують з однієї наради на іншу.
Під час таких зустрічей пожирається найцінніший ресурс — час, який можна було б інвестувати в підготовку до уроків, роботу з учнями, підтримку колег, розвиток школи, професійне зростання тощо. Після таких зустрічей залишається багато відкритих запитань, які відкладаються до наступного разу, або ж вирішуються за принципом: керівник сказав і так буде.
Коли нарада перестає бути простором для пошуку рішень і перетворюється на монолог керівника, вона не сприймається серйозно, оскільки колеги не мають можливості висловити власну думку, запропонувати альтернативу тощо. Коли запитання від колег сприймаються як загроза, а не як ресурс, тоді нарада втрачає сенс. Вона перестає бути інструментом співпраці та перетворюється на контроль. Люди мовчать не тому, що їм байдуже, а тому що знають, що їх не почують. Тоді виникає те, що всі відчувають, але рідко озвучують — це внутрішнє вигорання і зневіра в змінах.
Міжнародні дослідження підтверджують, що стиль управління напряму впливає на атмосферу в колективі, ефективність роботи й реальні зміни в закладі. За даними OECD (TALIS — Teaching and Learning International Survey):
▪️близько 50% директорів у країнах OECD належать до так званих “інтегрованих лідерів”, тих, хто поєднує навчальне (instructional) лідерство з розподіленим (distributed) лідерством, тобто реально залучає колектив до прийняття рішень;
▪️лише 42% директорів повідомляють, що вчителі мають значний вплив на шкільну політику, навчальні програми та інструкції, тобто в більшості шкіл голос учителя обмежений;
▪️школи, де керівники залучають персонал, батьків та учнів до ухвалення рішень, мають вищий рівень співпраці, довіри і спільної відповідальності.
Високий рівень навчального та розподіленого лідерства пов’язаний із кращою командною роботою, рефлексією та професійним розвитком учителів. (Джерело: OECD, TALIS 2013 та TALIS 2018 Results, School Leadership for Learning, Empowering Teachers and School Leaders)
Отож партнерський стиль управління — це не м’якість, а фактор ефективності.
Нарада може бути не переливанням з пустого в порожнє, а простором реальних змін, якщо вона:
▪️ має чітку мету і очікуваний результат;
▪️ завершується конкретними рішеннями, а не лише протоколом;
▪️ передбачає час для висловлення думок колег;
▪️ цінує практичний досвід, а не лише управлінську позицію;
▪️ створює культуру "ми думаємо разом», а не «вирішили за вас».
Сильний керівник — це не той, хто завжди правий, а який вміє слухати, ставити запитання, визнавати інші точки зору й будувати рішення разом із командою.
Коментарі
Додати коментар