Академічний ліцей з нуля: усе, що вам треба знати про академічні ліцеї

Джерело: Освіторія

З 1 вересня 2027 року розпочнеться національне впровадження старшої профільної школи. А 150 закладів освіти вже з вересня 2026 року розпочнуть пілотування реформи. Що таке академічний ліцей та як його створити з нуля? Як ліцею обрати профілі та оптимізувати навантаження вчителів? Що таке міжкласні групи та як скласти розклад? Як організувати блочне навчання парами та які його переваги? На усі ці запитання відповіли вчителі та директори шкіл-учасниць передпілоту старшої профільної школи під час вебінару МОН «Організація освітнього процесу в академічному ліцеї». Записали для вас ключові тези та успішні кейси передпілотних ліцеїв.

Що таке академічний ліцей?

Академічний ліцей — це заклад для учнів та учениць 10–12 класів, де вони зможуть обирати профілі навчанна та додаткові предмети і курси за вибором. Академічні ліцею готуватимуть молодь до вступу у вищі навчальні заклади. Наразі 150 закладів освіти України вже восени цього року розпочнуть основне масштабне пілотування реформи старшої профільної школи, а з 1 вересня 2027 року розпочнеться національне впровадження.

Кожен академічний ліцей має пропонувати щонайменше три профілі. А це означає новий розподіл уроків для вчителів, пошук оптимального розкладу, ефективного використання приміщень, створення авторських курсів за вибором поза профілю. Вчителі та директори передпілотних академічних ліцеїв поділилися рішеннями та порадами під час вебінару, присвяченого академічним ліцеям. Нагадаємо, вища освіта вже розпочала шлях назустріч дванадцятирічкам: зокрема, доопрацьовується перелік вищих навчальних закладів, де учнів після 12 класів набиратимуть на трирічний, а не чотирьохрічний бакалаврат.

Ось спільні поради від представників різних академічних ліцеїв:

1. Забезпечте індивідуальний супровід дев’ятикласників, які обирають профіль. За потреби варто залучити психолога, соціального педагога.
2. Системно підходьте до профорієнтаційної роботи з учнями, що включає діагностику, тренінги, консультації, інформаційний супровід.
3. Забезпечте поетапний профорієнтаційний супровід учнів через інтерактивні ресурси, екскурсії, зустрічі з представниками різних професій.
4. Цифровізуйте збір даних стосовно вибору профілю, аби легше було складати індивідуальний розклад для кожного учня з вибором його траєкторії. Найпростіший та найдоступніший варіант: Google Form. У таблиці легко буде відфільтрувати той чи інший профіль, сформувати списки учнів відповідно до обраних курсів.
5. Зробіть профілі ширшими, щоб у його межах учень мав вибір, куди рухатися. Що ширший спектр профілю, то менше для школяра ризик помилкового вибору.
6. Назви профілів мають бути дотичними до факультетів вищих навчальних закладів. Як поділилися експерти, планується, що дванадцятикласники перед випуском писатимуть проєктні роботи зі свого профілю. До оцінювання цих робіт залучатимуть викладачів університетів.
7. Гнучко розподіляйте навчальне навантаження.

Як ліцею обрати профілі?

Бажано, щоб це не були банальні профілі на кшталт «математичний, гуманітарний та ще якийсь»? Звісно, це має бути перетин між тим, що ліцей може запропонувати, та тим, чого прагне учень. Передпілотні заклади освіти розробляли власні стратегії, і кожна виявилася досить успішною.

«Учень — центрова фігура»

Директорка Буковинського ліцею успішної молоді Марина Семенюк

— Наш принцип: учень має бути активним учасником. Тож пояснювали кожному, що саме він, а не батьки чи вчителі, має право обирати, куди після школи йти, та відповідно, які предмети вивчати. Учень має зрозуміти на початку, що він центрова фігура. Йшли не від пропозицій закладу, а від усвідомленого вибору учня. Задоволення його потреб забезпечує потім мотивацію до навчання. Втім, важливе слово «усвідомлений». Учнів треба ознайомити з моніторингом ринку праці: які у регіоні підприємства, установи, які професії користуються попитом, яких фахівців не вистачає. Поетапно збирали дані про те, де себе бачив учень, що йому подобається, які предмети хоче вивчати, що взагалі в житті він любить, чим захоплюється. Тестування та анкетування проводили сім разів. Натомість учні почали орієнтуватися у своїх можливостях та потребах. Старшокласників та батьків залучили до робочих груп за напрямками.

Напрямки назвали так, щоб вони були зрозумілі майбутнім старшокласникам: «Комп’ютерні науки та інженерія», «Природничо-науковий», «Мова, культура, суспільство», «Географія світу та міжнародне спілкування». Але ми не зупинимося на цьому на роки. Важливо усвідомлювати: прийдуть нові учні з новими потребами. Тож надалі обираємо, зокрема, напрямки медицини, економіки та масмедіа, які є нині популярними у школярів.

Простір для заохочення та змін дають курси за вибором на підсилення обов’язкових предметів всередині профілю та курси на вибір поза межами профілю. У нас були лише два першого виду та три другого. Тепер бачимо, що курсів має бути значно більше, щоб дати учневі реальний вибір. Наприклад, курси поза межами профілю, які можуть розробляти педагоги ліцею, варто зробити близькими для підлітків: скажімо, історія коміксів, кінокритика, художня студія, сценічне мистецтво.

«Рухались від учителів»

Заступниця директора навчально-виховної роботи Вараського ліцею № 1 Катерина Сидорчик

— Якою б класною не була б машина, якщо немає водія, далеко не заїдемо. Тому акцент робили на кадрове забезпечення. Запропонували педагогічному складу обрати курси, які вони могли би класно читати, які їм подобаються. З готовим переліком профілів навчання, курсів у межах профілю й поза межами вийшли до учнів — з чого їм обирати.

Трапляється, лише пару учнів обирають певний курс. Ліцей не зможе забезпечити для такої кількості школярів його викладання, тож доведеться просити переобирати. Потрібна делікатна комунікація, щоб це не стало примусом. А ще важливо попереджати учнів заздалегідь, що така ситуація може статися. Старша профільна школа вимагає гнучкості й від учителів, й від учнів.

У нас були такі непопулярні курси, а на курс «Особистість, розвиток, кар’єрне орієнтування», навпаки, записалося аж три групи учнів.

Те саме з профілями. У природничому класі у нас два профілі, бо ми хотіли закрити якомога більше потреб учасників освітнього процесу. І ми давали учням на вибір географію з економікою або біологію з хімією. На жаль, не назбиралося охочих достатньо, щоб сформувати два окремі класи. І ми вирішили об’єднати учнів в природничий клас. Спільні предмети проходять разом, а потім одні йдуть на географію з економікою, а інші йдуть на хімію з біологією в межах варіативної складової.

Потрібно переходити від навчання з постійним складом класу до формування міжкласних груп за обраними освітніми компонентами. Скажімо, урок для учнів, які поглиблено вивчають хімію. А їхні однокласники, які хімію мають опановувати на рівні стандарту, об’єднані з іншим класом у міжкласну групу на це заняття.

У нас є 5 груп вивчення англійської мови: за рівнем володіння мовою, а також стандартний чи поглиблений рівень. Цей урок стоїть одночасно для всіх учнів. Просто з чотирьох класів вони розходяться на англійську мову.

«Пари, кластери та міжкласні групи»

Директорка Бурштинського ліцею імені Ольги Басараб Івано-Франківської області Наталія Бойчук

Оптимізація навантаження — найголовніше для учнів, бо це профілактика хронічної втоми. Це негативно впливає на їхню психіку, особливо в період військових дій. Тому ми запровадили блочне навчання парами, і це дозволило змінити ритм навчання на користь глибоких знань, а не поверхневого ознайомлення. Чи не втомлюються учні та вчителі від такого інтенсиву? Навпаки, блоковий розклад став потужним інструментом ресурсного менеджера. Один-три предмети для підготовки на завтра замість 7–8 різних предметів — це зручно і залишає час на якісний відпочинок і хобі.

Технічно це надзвичайно просто зробити: в електронному журналі пара виставляється як два уроки поспіль.

Переваги блочного навчання парами:

• Дає змогу вчителям не вигорати, не перенавантажуватися.
• Академічна адаптація: наші учні — це майбутні студенти. Звикаючи до формату пар вже зараз, вони значно легше долають бар’єр у переході до вищої освіти.
• Гнучкість оцінювання: протягом 90-хвилинного блоку можна виставити дві оцінки. Наприклад, за теоретичну і за практичну підготовку, формувальну та підсумкову з певної групи результатів.
• Дає змогу проводити комплексні тренувальні тестування, робити детальний розбір складних кейсів, доки увага учня сфокусована на матеріалі. Ми не розриваємо цей процес у часі.
• Зручна логістика закладу. Маємо значно менше переміщень учнів по ліцею протягом дня. І це дає змогу раціонально використовувати кабінети зі спеціалізованим обладнанням. Наприклад, якщо група зайшла в лабораторію фізики чи хімії, мають півтори години безперервного часу для експериментів. До цього можна додати поділ території школи на кластери: перенести на один поверх, в одне крило ліцею кабінети, які відповідають певному профілю. Це також значно спрощує логістику переходу між кабінетами.

Що таке міжкласні групи?

Міжкласні групи це наприклад: групи ІТ і біотехнологій одночасно йдуть на урок фізики. Можна використати одну аудиторію і одного вчителя для викладання у міжкласній групі, тобто ліцей мінімізує використання ресурсів і педагогічних кадрів. Учитель фізики відкриває один електронний журнал і бачить у ньому прізвища груп учнів IT та біотехнологій разом. Жодної плутанини.

А потім усі разом, з групою «Мови й міжкультурне спілкування» мають урок фізичної культури.

Як складали розклад?

• Розподілили години так, щоб профільні предмети мали максимальну питому вагу. Це дозволяє вийти за стандарт і готувати учнів вже до професійного рівня у школі.
• Заклали однакову кількість годин на базові предмети. Саме тому є технічна можливість об’єднувати класи в електронному журналі, навчати без розбіжностей в програмі.

Покрокова інструкція по створенню міжкласних груп:

1. Створюємо відповідні підгрупи безпосередньо на базі, в програмі «Курс»: наприклад, для учнів 10А і 10Б класу.
2. Переконуємося, що назви цих підгруп ідентичні: це забезпечить безперебійну синхронізацію даних. Проводимо синхронізцію.
3. В меню «Адміністратор» обираємо пункт «Розподіл годин». Натискаємо на кнопку «Групи» та «Додати групи».
4. У полі «Класи» ставимо галочки навпроти потрібних класів. Система миттєво генерує спільний список учнів, де вчитель або адміністратор відмічає саме тих дітей, які обрали даний профіль. Журнал для цієї міжкласної групи готовий.
5. Найголовніший бонус для вчителя: коли ви виставляєте оцінку в такій спільній групі, система автоматично миттєво розносить ці бали у відповідні класні журнали. Вчителю не потрібно дублювати роботу, переносити оцінки вручну.

Все, що ви хотіли знати про ліцеї

З досвідом ліцеїв-амбасадорів препілоту зможе ознайомитися кожен вчитель. Адже у червні стане доступним посібник, де все це зібрано та систематизовано, повідомила проєктна менеджерка з реформи профільної середньої освіти офісу впровадження НУШ Юлія Топольницька. Посібник — це не декларативний документ, написаний чиновниками, а практичний порадник, створений адміністрацією закладів та педагогічними колективами, тобто безпосередніми учасниками експерименту. Ліцеям його рекомендують як настільну книгу.

У кожному розділі є покрокова самоперевірка готовності. Найважливіша частина — це перелік реальних кейсів від ліцеїв-амбасадорів, де не лише позитивні практики, а й виклики та їх подолання. Усі поради подані з назвою ліцею, який ділиться ними. Якщо в освітян виникнуть запитання, можна звертатися. Представники цих закладів освіти відкриті до спілкування.

Чого варто очікувати від посібника?

1. Концептуальні та нормативні засади. Тут є нормативна база профільної середньої освіти, закони, стандарти, глосарій ключових термінів.
2. Другий розділ стосується індивідуальних освітніх траєкторій. Що це таке і як формується, хто є учасниками процесу (учні, батьки, куратори, психологи, кар’єрні радники). Покроковий алгоритм, діагностика інтересів, вибір профілю, індивідуальний план навчання і затвердження його.
3. Про підготовку закладу до профільного навчання. Йдеться про стратегічне планування, про візію, місію закладу, портрет випускника. Аналізуємо ресурси, розглядаємо дорожню карту переходу в 10 етапів і формування робочої групи впровадження реформи.
4. Формування освітньої програми: обов’язкові компоненти, вибіркові та підсилення профілю, вибіркові поза профілем. Інформація про організацію змінних груп, складання індивідуалізованого розкладу, покрокова інструкція розробки навчального плану.
5. Кадрове забезпечення. Функціональні обов’язки директора, заступників, психолога, кар’єрного радника, учителів, куратора паралелі (нова роль, яка буде поступово впроваджуватись в академічних ліцеях). Також є інформація про професійний розвиток учителів, впровадження інтегрованих курсів, командне викладання, модель взаємодії персоналу і організаційну структуру закладу.
6. Інфраструктура та матеріальне забезпечення академічних ліцеїв: загальні вимоги до простору, специфіка за кластерами, STEM-лабораторії, мовні кабінети, цифрова інфраструктура, тобто платформи, електронні журнали тощо.
7. Про підтримку учнівства: адаптація, профільно-адаптаційний період (перший семестр 10 класу). Профорієнтаційна діагностика учнівства, дні кар’єри, екскурсії, стажування в закладах вищої освіти, психологічний супровід, менторство, «рівний — рівному», календар профорієнтаційних подій.
8. Комунікаційна стратегія для п’яти аудиторій: учнівство, батьки, педагоги, громада, партнери (зокрема, заклади вищої освіти, бізнес).
9. Моніторинг та оцінювання. Організація журналів, портфоліо, моніторинг впровадження реформи, індикатори успішності впровадження на коротку, середню або довгострокову перспективу.
10. Додатки, шаблони для роботи, анкети для учнів дев’ятих класів, календарні плани впровадження індивідуальних освітніх траєкторій, зразки розкладів, форми індивідуального навчального плану, буклети, пам’ятки.