Чи обізнані батьки учнів у реформі профільної середньої освіти

Результати дослідження

Заклад освіти – основне джерело інформації про реформу профільної середньої освіти. Про це свідчать результати дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», які 21 травня презентували в Українському кризовому медіа-центрі.

Дослідження думки проводилося у травні 2026 року серед батьків учнів 12-18 років. До участі долучилося 1000 респондентів, які знаходяться в Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Інформація збиралася шляхом самозаповнення за допомогою онлайн панелі. Серед учасників опитування 70,5% жінок і 29,5% чоловіків. Серед представників населених пунктів найбільше жителів міст (обласних центрів – 17,7%, міста Києва – 13,3%, інших міст – 51,6%), всього – 82,6% опитаних. Представників сіл – 8,4% і селищ – 8,9%. Всього – 17,3% жителів сільської місцевості. Дослідження виконане Дослідницькою компанією «Актив-Груп» за ініціативи освітнього омбудсмена та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Будь-які кошти з державного бюджету для проведення дослідження не використовувалися.

Результати дозволяють простежити певні проблеми, які мають вплив на реалізацію реформи профільної середньої освіти в Україні.

Далі коротко проаналізуємо результати дослідження.

ЧИ ОБІЗНАНІ БАТЬКИ ПРО РЕФОРМУ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ НУШ ТА ЯКІ ДЛЯ НИХ ОСНОВНІ КАНАЛИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО НЕЇ

Обізнані з реформою профільної школи й тим, навіщо вона потрібна, 29% опитаних, частково обізнані 46,7%, тобто майже половина опитаних. Не обізнані 24,3%. Якщо звернути увагу на відмінності у поінформованості між жінками та чоловіками, то можна зазначити, що жінки вдвічі частіше повідомляють про обізнаність, ніж чоловіки: 34,6% на противагу 16,4%. Також жінки значно рідше повідомляють про необізнаність: 19,5% на противагу 35,2%. Це може свідчити про те, що жінки більше залучені до шкільного життя дитини.

Поглянемо на відповіді учасників опитування у розрізі населених пунктів:

• учасники з обласних центрів переважно повідомляли про часткову обізнаність у реформі (47,9%), при цьому 28,8% зазначили про необізнаність,

• учасники з Києва однаково часто повідомляли про повну обізнаність і необізнаність про реформу (по 22%), та найчастіше вказували про часткову обізнаність (56%),

• учасники з інших міст (не обласних центрів) здебільшого зазначали про часткову обізнаність (48,5%), про обізнаність – 28,8%;

• майже половина учасників із селищ повідомляла про обізнаність (46,9%), про необізнаність зазначили тільки 12,5%,

• майже однакова кількість учасників із сіл повідомляли про необізнаність і обізнаність (38,9% та 36,1% відповідно), про часткову обізнаність зазначили 25%.

Основне джерело інформації про реформу серед обізнаних або частково обізнаних про неї (699 опитаних) – заклад освіти: про це повідомили 54% респондентів. Від інших батьків отримують інформацію 27,1%, з неофіційних каналів соціальних мереж – 24%, з медіа – 22,9%, з офіційних каналів комунікації Міністерства освіти і науки України – 18,8% опитаних, від громади (місцевої ради/органу управління освітою) – 10%, від громадських організацій – 5,8%.

Поглянемо на відповіді учасників опитування у розрізі населених пунктів, щоб побачити певні відмінності:

• учасники з села найчастіше отримують інформацію від закладу освіти: 61,1% опитаних, на другому місці – офіційні канали комунікації Міністерства освіти і науки України: 22,9% опитаних, найменша роль в інформуванні у громад і громадських організацій – по 2,5%,

• учасники із селищ також повідомляли про заклад освіти як основне джерело інформації (51,6%), про громаду та медіа зазначали по 20,6% опитаних,

• учасники з обласних центрів теж отримують інформацію здебільшого через заклад освіти (52,8%), на другому місці – інформація від інших батьків (36,7%),  а на третьому – з медіа (25,2%),

• для учасників із Києва найвагомішу роль в інформуванні крім закладу освіти (49,7%), займають неофіційні канали соціальних мереж (37,7%) та інші батьки (34,6%),

• учасники з інших міст (не обласних центрів) найчастіше дізнаються інформацію про реформу від закладу освіти (54,6%), інших батьків (25,4%), роль неофіційних каналів соціальних мереж така ж, як і медіа (по 22,7%).

ЧИ ВІДОМО БАТЬКАМ ПРО ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ У ГРОМАДІ

46,9% батьків зазначили, що не володіють інформацією про те, чи здійснюється у їхній громаді процес формування освітньої мережі. 29% повідомили, що такий процес не здійснюється і лише 24% вказали про його здійснення.

ЧИ ДОЛУЧАЛИСЯ БАТЬКИ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ  ПРОЄКТУ РІШЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ

28,8% опитаних зазначили, що не володіють інформацією про те, чи в їхній громаді проводилося громадське обговорення проєкту рішення щодо формування майбутньої мережі закладів освіти. Ще 52,6% повідомили, що в їхній громаді таке громадське обговорення не проводилося. 10,7% опитаних вказали, що таке обговорення проводилося, однак вони до нього не долучалися. І лише 7,9% респондентів вказали, що таке обговорення було і вони до нього долучалися. Це може свідчити про недостатню комунікацію щодо реформи у межах громади та низький рівень громадської участі у вирішенні важливого питання для життя громади.

ЯКЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО РЕФОРМИ, ЧИ ВВАЖАЮТЬ ЇЇ КОРИСНОЮ ДЛЯ ОСВІТИ ВЛАСНОЇ ДИТИНИ ТА В ЧОМУ ВБАЧАЮТЬ КОРИСТЬ

Підтримують реформу профільної школи Нової української школи 14,3% опитаних, швидше підтримують – 30,7%, швидше не підтримують – 21,2%, не підтримують – 10,7%. Варіант “важко сказати” обрали 11,9% респондентів. Про необізнаність у реформі повідомили 11,2%.

31% опитаних батьків вважає реформу швидше корисною для власної дитини, а 11% – корисною. Те, що, на їхню думку, реформа швидше не корисна для власної дитини, зазначає 18,6% респондентів, ще 14,3% не вважають реформу корисною. Важко сказати було 16,2% опитаних. Про необізнаність із реформою у відповідь на це запитання повідомили 9%.

Щодо користі від реформи для своєї дитини, то серед респондентів, які вбачають користь у реформі (у цьому запитанні можна було обрати кілька варіантів відповідей), найчастіше батьки повідомляли (29,6%), що вбачають перевагу в тому, що дитина зможе зосередитися на тих предметах, які будуть їй корисні в майбутній професії. Про те, що дитина зможе більш свідомо обрати майбутню професію, зазначили 27,1%, а про те, що дитина розвине кращі навички для застосування в подальшому житті – 19,9%. По 19% опитаних повідомили, що вбачають користь для своєї дитини в тому, що вона зможе здобувати якіснішу освіту та що дитина зможе більше спілкуватися з однолітками зі спільними інтересами за профілем. 9,3% опитаних вказали, що їхня сім’я витрачатиме менше коштів на оплату додаткових занять для дитини, а 3% – що дитина матиме менше перешкод для продовження здобуття освіти за кордоном. Також 26% зазначили, що їм важко відповісти на це запитання.

ЩО НАСТОРОЖУЄ БАТЬКІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

Найбільше батьків насторожує або не подобається у реалізації реформи профільної школи Нової української школи недостатня кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (24,7% опитаних) (зауважимо, що в цьому запитанні батьки могли обирати декілька варіантів). Також важливе значення для батьків має психологічний аспект: 22,7% опитаних обрали, що їх насторожує  тривога щодо переходу дитини в інший заклад освіти та зміна колективу. Незрозумілість з вибором профілю насторожує або не подобається 20,3%. Трохи менше батьків висловлюють занепокоєння, що дитина обере не той профіль (14,7%), по 11,7% респондентів насторожені далекою дорогою до ліцею та безпековими умовами підвезення до ліцею. 10,3% опитаних турбує стан доріг, 8,8% – відсутність підвезення до ліцею, 8,4% – проблеми з організацією підвезення, 5,9% – відсутність житла (пансіону), 2,4% – інші питання. Нічого не насторожує лише 7,5% респондентів. Важко сказати було 12,5% опитаних.

Поглянемо на відповіді учасників опитування у розрізі населених пунктів, щоб побачити певні відмінності:

• учасники із села найчастіше зазначали про стан доріг (22,3%), по 20,3% опитаних вказували на далеку дорогу до ліцею, безпекові умови підвезення до ліцею, недостатню кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї, 

• учасники із селищ найчастіше повідомляли про незрозумілість з вибором профілю, недостатню кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (по 25,2%) та стан доріг (23,1%),

• учасники з обласних центрів найбільш стурбовані незрозумілістю з вибором профілю, недостатньою кількістю інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (по 28,4%), а також тривогою щодо переходу дитини в інший заклад освіти та зміною колективу (24,2%),

• учасників із Києва найбільш турбує недостатня кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (22,1%), далека дорога до ліцею, незрозумілість з вибором профілю, тривога щодо переходу дитини в інший заклад освіти та зміна колективу (по 19,2%),

• учасників з інших міст (не обласних центрів) найбільш насторожує недостатня кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (24,9%), тривога щодо переходу дитини в інший заклад освіти та зміна колективу (24,5%) та незрозумілість з вибором профілю (18,2%).

ЧИ ВИЗНАЧИЛИСЯ БАТЬКИ З ТИМ, ДЕ ДИТИНА БУДЕ ПРОДОВЖУВАТИ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Половина батьків ще не визначилися, де їхня дитина буде продовжувати здобуття повної загальної середньої освіти (50,2% опитаних). 25% вказали, що у  профільному (академічному) ліцеї, 10,5% – у закладі професійної освіти, 6,7% – у закладі освіти за кордоном, 6,2% – у закладі фахової передвищої освіти. Цікаво, що 1,4% батьків вказали, що дитина не буде продовжувати здобуття повної загальної середньої освіти. Тут варто зауважити, що здобуття такої освіти є обов’язковим.

Поглянемо на відповіді учасників опитування у розрізі населених пунктів, щоб побачити певні відмінності:

• більше половини учасників із села зазначили про те, що не визначилися (58,3%), така ж сама ситуація у містах (не обласних центрах) (51,5%),

• майже третина учасників із селищ повідомили про навчання у профільному (академічному) ліцеї (31,3%) і жоден – про те, що дитина не буде продовжувати здобувати повну загальну середню освіту,

• майже четверта частина учасників з обласних центрів зазначили про навчання у профільному (академічному) ліцеї (24,7%),

• майже третина учасників із Києва повідомили про навчання у профільному (академічному) ліцеї (32%) і жоден – про те, що дитина не буде продовжувати здобувати повну загальну середню освіту, десята частина – що їхня дитина здобуватиме повну загальну середню освіту за кордоном (10%).

ЯКІ ФАКТОРИ БУДУТЬ ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ПРИ ВИБОРІ ЛІЦЕЮ ДЛЯ ДИТИНИ

Серед факторів, які будуть визначальними при виборі ліцею для дитини, найчастіше респонденти згадували спеціалізацію, яка подобається дитині (математичний, мовний, мистецький профіль тощо) – 32,8%, близьке розташування ліцею з домом – 24,1%, можливість навчатись у кваліфікованих викладачів з профільних предметів – 21,8%. Трохи менша кількість опитаних вказували на рішення дитини навчатися разом з друзями, які обирають цей заклад (17,2%), рекомендації вчителів щодо здібностей дитини (14,7%), безпекові умови підвезення до ліцею (14,1%), наявність сучасних лабораторій та обладнаних класів (13,5%), організація підвезення громадою (7,5%), наявність пансіону (гуртожитку) тощо (4,2%), інше (2,1%). Важко сказати було 7,7% опитаних.

Майже для кожної із груп респондентів (окрім тих, які проживають у селищах) близьке розташування ліцею з домом входить у ТОП-3 визначальних факторів при виборі ліцею для дитини.

ЧИ ЗАБЕЗПЕЧЕНО НАРАЗІ ПІДВЕЗЕННЯ ДО ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ У ГРОМАДІ

22,1% опитаних не володіють інформацією про підвезення у громаді, 43,1% – повідомляють про відсутність підвезення, 34,8% кажуть, що воно є. 

Передбачувано, що про відсутність підвезення найчастіше повідомляли респонденти з міст, зокрема й обласних центрів та столиці. 

Серед мешканців сіл, які долучилися до опитування, 66,7% зазначали про наявність підвезення, 25% – про те, що воно відсутнє і не володіють інформацією 8,3% опитаних. Серед мешканців селищ 68,8% повідомили про наявність підвезення, 28,1% – що його немає, і 3,1% – не знають про це.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження показують, що важливо активізувати роботу щодо комунікації про реформу та її переваги, зокрема на рівні громад, адже саме вони є засновниками закладів освіти, мають здійснювати трансформацію мережі закладів освіти у громаді, проводити громадські обговорення щодо таких питань.

На державному рівні рекомендуємо:

• пропрацювати з кожною громадою її можливості створення чи нестворення ліцею і в першу чергу таку роботу необхідно здійснити з громадами прифронтових, прикордонних та гірських територій;

• розробити інформаційні матеріали щодо суті профільної школи, можливостей продовження дитиною навчання у профільних  ліцеях, закладах професійної, фахової передвищої освіти, вступу до закладів вищої освіти після 12-річної школи; 

• провести інформаційну кампанію щодо реформи серед батьків, для громад, закладів освіти, педагогів;

• проводити роботу з вчителями, які будуть викладати в академічних ліцеях;

• запустити реформу психологічної служби та розробити матеріали для психолога закладу загальної середньої освіти для проведення роботи з адаптації учасників освітнього процесу до навчання та роботи в умовах профільної школи.

Трансляцію презентації результатів опитування можна переглянути на  інформаційних ресурсах Українського кризового медіа-центру.

З повним звітом за результатами дослідження можна ознайомитися тут:

Ставлення батьків учнів 12-18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні