Cкандали щодо російської мови, нові предмети та прохідні бали НМТ: заступниця міністра освіти про виклики для української школи

Складна ситуація в енергетичній системі вносить корективи в навчання українських школярів. Через масштабні блекаути взимку школи в деяких громадах можуть залишитися без весняних канікул.

Цьогоріч також відбулися зміни, які стосуються роботи педагогів. Зокрема, після збільшення посадового окладу на 30% деякі українські вчителі отримали меншу зарплату, ніж очікували. Втім у Міністерстві освіти і науки кажуть, що наразі не спостерігають аномального відтоку кадрів.

В інтервʼю для "Української Правди.Життя" заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова розповіла про ситуацію в середній освіті, а також поділилася можливими нововведеннями цього навчального року в Україні.

Далі – розмова про прохідні бали НМТ, графік канікул та введення нових предметів. А також про надбавки вчителям і про російську мову в українських школах.

"Я дуже обережно ставлюся до узагальнень: "Школи закриваються, вчителі без роботи""

– Чи є статистика, скільки вчителів в Україні було до війни та скільки є зараз? Спостерігається тенденція відтоку кадрів?

– Згідно з дослідженням Освіторії, у 2024-2025 навчальному році приблизно 40 тисяч (це близько 12%) вчителів вийшли із системи освіти. Безумовно, війна стала каталізатором, зокрема, для переходу в іншу сферу або, наприклад, для виїзду за кордон. Водночас серед причин зменшення кількості вчителів у професії – вихід на пенсію та звільнення.

З одного боку, можемо говорити про нестачу кадрів, зокрема для повної, загальної та середньої освіти. З іншого – загальної кількості ставок більше, ніж потребує система. І це цікава ситуація: одна теза не суперечить іншій, але є чітка і гостра нестача в окремих галузях, особливо в природничих науках (фізиці, біології, хімії) та математичній галузі.

Натомість в інших галузях можемо фіксувати, що кількість вчителів в певних регіонах і громадах більша, ніж потребує система.

– Це доволі поширена проблема вже багато років: у невеликих громадах школи закривають через невелику кількість дітей, і у вчителів немає роботи, а у великих містах, навпаки, – нестача педагогів. Як із цим боротися?

– У таких випадках можна запропонувати вчителю роботу в іншій школі. Але потрібно глибше зануритися в кожну з таких ситуацій. Закриття шкіл і безробіття вчителів – це зовсім не системна проблема.

Треба дивитися конкретні приклади, що там відбулося: яка кількість вчителів дійсно залишилася без роботи, якого віку вони, що їм запропонували, чи відмовлялися вони від цих пропозицій. Тому я дуже обережно ставлюся до узагальнень: "Школи закриваються, вчителі без роботи".

Є питання змін в мережі, які відбуваються. Це пов'язано з демографічною ситуацією. Безумовно, в часи війни фактор демографії посилюється, ускладнюється військовою агресією і ризиками. Це впливає на зменшення кількості учнів, які щорічно приходять до закладів загальної середньої освіти. Чисельність учнів у школах впливає на обсяг ставок учителів, які потрібні в тій чи іншій школі.

Громади повинні завчасно це аналізувати. Наприклад, в перший клас минулого року зарахували 10 дітей, в цьому – 6, а в наступному буде вже 3. Тож згодом у базовій школі буде критично мало дітей для ґрунтовного попредметного навчання. В такому випадку громади вирішують залишити цей заклад початковою школою, а дітей, які навчаються в 5-9 класах, перевести в опорний заклад тієї ж громади. Туди пропонують і працевлаштувати вчителів.

Ситуації, коли б закривали школу і не пропонували вчителям переведення, – дуже поодинокі, і їх дійсно треба розглядати окремо.

Зараз є різні форми навчання: очна, змішана і дистанційна. Дистанційна дозволяє вчителям перебувати в інших регіонах і бути залученими до викладання.

Це одна з опцій, про яку говорить Міністерство освіти і науки в межах різних наших підходів до оптимізації освітнього процесу і те, чим точно дуже активно користуються громади.

Проте громади мають приймати остаточні рішення щодо збереження фахівців, оскільки саме засновники закладів освіти є суб'єктами, які наймають на роботу вчителів.

– Чи є за цей навчальний рік дані, скільки дітей за кордоном продовжують здобувати українську освіту?

– Близько 330 тисяч наших учнів з 1-го по 11-й клас перебувають за кордоном, але отримують українську освіту за однією з форм:

• українознавчий компонент, який мінімізує навантаження на дитину, і в українській системі вони вивчають лише те, що не вивчається будь-якій іншій системі;

• навчання в українських верифікованих осередках за кордоном, які бачить наша система освіти (суботні та недільні школи);

• дистанційна форма (адже не кожна країна вимагає обов'язковості навчання наших дітей за кордоном).

Тобто є країни, де родини перебувають 4 роки, але від них не вимагають обов'язкового зарахування дітей до місцевої школи. Наприклад, Туреччина.

"Продовження навчання влітку та заміна весняних канікул будуть не в усіх громадах"

– Після цьогорічних блекаутів школи планують "наздоганяти" навчальний процес влітку?

– Терміни навчального року під час воєнного стану наперед визначає постанова Кабінету міністрів на початку навчального року. Документ каже, що 2025-2026 навчальний рік триває до кінця червня.

Це не означає, що при нормальних умовах всі школи зобов'язані навчати до кінця червня. Це ті межі, які задає уряд, а далі – автономія закладів освіти.

Зараз блекаути неоднорідні по всій території України. У західних та центральних регіонах рідше продовжували канікули, ніж у Києві чи в прифронтових регіонах.

Тож зараз ми не бачимо необхідності продовжувати рік ще більше, ніж до кінця червня. Безумовно, будемо далі аналізувати ситуацію та події, пов'язані з енергетикою. Рішення можуть змінитися навесні. Але зараз межі навчального року – до кінця червня.

У складних умовах школи мають можливість проводити дистанційне навчання, зокрема із застосуванням асинхронного підходу. Наприклад, коли у дитини увімкнули світло, вона може зайти на відповідний ресурс, яким користується заклад освіти, забрати звідти необхідну інформацію, виконати завдання та розмістити, а вчитель, коли в нього є світло, – зайти та перевірити.

Якщо цього недостатньо, школи можуть продовжувати навчання в червні у тому форматі, який є найкращим саме для цього закладу освіти, громади чи регіону.

Заклади також мають самостійно вирішити, зважаючи на ситуацію в регіоні, стосовно термінів весняних канікул. Якщо зимові канікули були продовжені на два чи три тижні, то можлива компенсація навчальних днів за рахунок весняних.

Важливо розуміти, що продовження навчання влітку та заміна весняних канікул будуть не в усіх громадах і не по всій території країни. Якщо буде потреба, то рішення про перенесення канікул будуть ухвалені, але зараз в цьому немає необхідності.

Наразі межі 2025-2026 навчального року – до кінця червня

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЧЕКМЕНЬОВ

"Гра з прохідним балом – дуже небезпечна"

– Чи розглядали варіант перенести НМТ у зв'язку з тривалими блекаутами цієї зими?

– Модель проведення НМТ побудована з основних сесій, які починаються з кінця травня, та додаткових сесій, які були запроваджені для форс-мажорних ситуацій. Таким чином, діти, які з різних причин не склали НМТ протягом основних сесій, мають можливість зробити це пізніше.

Якщо цього буде так само недостатньо,я переконана, що це питання буде активно моніторитися з травня, і відповідні управлінські рішення можуть бути ухвалені з акцентом на створення умов для дітей.

– Були плани зменшити кількість завдань/прохідні бали для вступу з огляду на важку зиму?

– Важливо розділяти організаційний складник та мету НМТ. Мета НМТ – це вступ до вищого навчального закладу. Гра з прохідним балом – дуже небезпечна. Може здатися, що на певному етапі це благо для дитини, але насправді – відкладений негативний вплив на абітурієнта.

Знижений прохідний бал означає нижчий рівень готовності дитини до опанування програм, які передбачені конкретною спеціальністю. У кращому випадку це позначиться на успішності студента, а в гіршому – він через семестр або рік навчання просто піде з університету, бо його рівень не збігається з очікуваннями вишу.

Тому зниження прохідного бала для вступників не може бути реакцією на складні обставини.

Ми маємо шукати інструменти для створення умов, щоб надолужити освітні втрати, але не знижувати планку. Адже головне завдання НМТ – забезпечення рівного доступу і збереження якості освіти, а не можливість перегляду стандартів чи прохідних балів.

"Якщо повністю заборонити говорити російською мовою у школах, ми побачимо зворотний результат"

– У Києві до одного ліцею запросили блогерку, яка транслює контент російською мовою. Як ви ставитеся до цієї ситуації? Що у такому випадку мало б зробити керівництво ліцею?

– Керівництво ліцею мало б унеможливити подібну ситуацію і зробити так, щоб сьогодні на нашому інтервʼю не було цього питання.

Безумовно, подібні речі неприпустимі. В усіх нормативно-правових актах чітко зазначено, що мовою освітнього процесу є українська. Я тут підкреслюю, що до освітнього процесу входять не тільки урочна діяльність і перебування у класних кімнатах, а й все, що відбувається в просторі школи.

Шляхом активного впровадження української мови у школах ми йдемо вже далеко не перший рік. Чому зараз у нас спливають подібні ситуації? Ймовірно, ми трішки втратили чутливість. Такі випадки нагадують, що є норми закону, які не виконуються належним чином.

– Керівництво ліцею повинно понести відповідальність за цю ситуацію?

– На сайті мовного омбудсмена є можливість подати інформацію про такі випадки за встановленою формою. Зафіксувати звернення може будь-хто: учні, батьки, педагоги, сам директор (якщо він не був ознайомлений зі складом гостей заходу). Саме мовний омбудсмен має інструменти, щоб здійснити перевірку і після цього накласти штрафи.

Тобто застосування санкцій можливе після проходження процедури. Не можна стверджувати, що має бути накладений штраф, якщо не проведена вся процедура. Втім, розміри штрафів за такі правопорушення невеликі.

– Чи повинні вчителі стежити за тим, якою мовою учні спілкуються між собою на перервах?

– Коли ми переводимо це в площину "стежити, контролювати, робити зауваження", але сам вчитель говорить з іншими російською мовою, очевидно, що результативність таких дій нульова. На мою думку, найкращим інструментом є власний приклад.

Коли йдеться про примус, то результат у переважній більшості випадків не виправдовує наших очікувань. Тому що примус, тим паче щодо підлітків, має зворотний ефект.

Заборона російської мови може бути не обов'язково в форматі зауваження, а через розмову чи ведення дискусії на уроці. Йдеться про плідне середовище, яке мотивує, а не лише про зауваження і покарання.

Крім того, для підлітків важлива модність мови. Це мова людей, які викликають у дітей авторитет, мова комп'ютерних ігор, музики тощо.

– Чи можливо заборонити російську мову в українських школах?

– Якщо повністю заборонити говорити російською мовою у школах, ми побачимо зворотний результат. Ми знову піднімемо питання "відстоювання права" на використання російської мови.

Не можемо з одного боку говорити про відхід від авторитарності й тоталітаризму та пропагувати демократичні цінності, а з іншого – контролювати кожне слово. Йдеться про те, щоб визначені законодавством норми запрацювали. І тут не обійтися лише контролем і санкціями. Без інших інструментів вони не дадуть потрібного результату.

Українська мова має бути беззаперечною мовою освітнього процесу і шкільного середовища. Це питання не лише освіти, а й державності та безпеки. Водночас якщо ми підходимо до мовної політики виключно через тотальні заборони, не враховуючи історичні обставини та десятиліття системної русифікації, ми ризикуємо отримати зворотний ефект.

Тому наше завдання – не створювати нові лінії розколу, а послідовно й впевнено зміцнювати позиції української мови як єдиної мови освіти, підтримуючи дітей у переході на неї.

Школа має бути простором української мови через усвідомлення, підтримку і чіткі правила для дітей, і державна стратегія має бути спрямована на утвердження української як природного та комфортного середовища для життя, розвитку та спілкування нового покоління.

– Нещодавно в інтернеті спалахнув скандал щодо підпільної школи при УПЦ Московського патріархату. Як можна було запобігти тому, щоб діти відвідували цю школу?

– Підпільна школа при УПЦ МП не є школою в класичному розумінні. Цьому утворенню ніхто не видавав ліцензій. Відповідно, ми не можемо називати це ані школою, ані закладом освіти. Це місце, в якому дітей навчали безпідставно за добровільною згодою їхніх батьків.

З точки зору освітнього законодавства, ми не можемо ані перевірити це утворення, ані позбавити ліцензії, тому що її немає.

МОН не має повноважень щось зробити проти цієї так званої школи, тому що регулює саме освітню діяльність. Але це утворення не проводило освітній процес, якщо говорити мовою закону. Цим питанням займається Служба безпеки України. Подібна підпільна робота – це випадок, коли освіта стає інструментом антидержавної і протидержавної діяльності.

Водночас діти, які навчалися у цьому утворенні, числилися в інших офіційно зареєстрованих закладах освіти. За результатами перевірки Державна служба якості освіти звернулась до Київської обласної військової адміністрації щодо вжиття заходів з припинення ліцензії на провадження освітньої діяльності.

"Гроші на вчительські доплати вже перераховані в громади"

– Уряд затвердив постанову, яка передбачає підвищення посадового окладу педагогам на 30% з початку 2026 року. Однак, деяким вчителям зарплату збільшили не повною мірою, а комусь її зовсім не виплатили. У МОН вчителям, які мають проблеми із виплатами, запропонували заповнити відповідні Google-форми. Чи багато вже їх надійшло?

– Ні, насправді небагато. За цей період звернення від вчителів і їхніх сімей були, але та частина, яка стосується саме зарплати, – це реально поодинокі випадки, без перебільшення. При цьому були звернення про перенавантаження вчителів, причому жалілися чоловіки вчительок, які багато працюють.

Є нормативна рамка, яку визначає уряд, але політика виплат далі реалізовується на місцях в конкретних громадах. Уряд передав гроші, громади беруть їх і вже нараховують зарплати. На цьому етапі можуть відбуватися певні перекоси.

Розуміючи, що у нас понад 1500 громад, ці перекоси і людський фактор можуть спрацювати будь-де, МОН створило додатковий канал комунікації, щоб переконатися, що міністерство і уряд виконали те, про що йшлося.

Всі гроші на вчительські доплати вже перераховані в регіони на січень-серпень включно.

– Як МОН вирішує питання зменшення надбавки за престижність з підняттям посадових окладів?

– Якщо уряд додає 30%, вони не мають ставати підставою для того, щоб у вчителів забрали місцеву надбавку, яку платили раніше.

Надбавка повинна додаватися до середньостатистичної зарплати, яку вчитель отримує щомісяця. Загальне підвищення зарплати має бути 30%. Усі доплати (за вислугу років, класне керівництво, перевірку зошитів тощо) мають рахуватися від підвищеного окладу.

В цілому, абсолютна більшість громад виплатила по максимуму всі надбавки вчителям, які вони отримували, додавши ті 30%, які надійшли від уряду.

– Чи можуть понизити доплату за престижність після підвищення зарплати на 30%?

– Так, законодавчо визначена рамка від надбавки за престижність від 5% до 30%. І дійсно, в межах цієї рамки рішення ухвалює громада. Ми в міністерстві моніторили і збирали інформацію, щоб переконатися, що громада не знижує доплату за престижність зараз, а виплачує її на тому ж рівні.

Переважна більшість громад виконала цю норму і платила на тому ж рівні, що й до цього. Раніше не всі платили надбавку за престижність на рівні 30%.

Ми бачимо всі органи місцевого самоврядування, які понизили доплату. Наші колеги з фінансового директорату працюють з кожним із них, щоб зануритись в причини.

Громада отримує гроші від уряду у розрахунку на кількість дітей шкільного віку.

Наприклад, якщо у вас в громаді 100 дітей та 5 шкіл, (тобто мала кількість дітей розпорошена між багатьма школами), громада може знизити надбавку за престижність, щоб підвищити зарплати всім вчителям. Адже це означає, що мережа закладів освіти неефективна, і громаді не вистачає коштів на зарплати вчителям усіх шкіл. Але якщо у вас 100 дітей і вони вчаться в одній школі, педагоги мають можливість отримувати свою зарплату на тому рівні з адекватним рівнем престижності.

Юридично, надбавку за престижність можуть виплачувати у межах від 5% до 30%. Підвищення зарплати вчителів – це ж не одне підвищення. Паралельно з ним мало б відбутися підвищення зарплати в дошкільній сфері та в позашкіллі. Крім цього, з 1 січня підвищення зарплат мало відбутися для працівників соціальної сфери, яким платять з місцевого бюджету.

Є виплати, які має виплатити безпосередньо громада. Якщо вчителям зарплати нараховує держава, то дошкіллю, позашкіллю і соціальній сфері платять органи місцевого самоврядування. І працівникам цих сфер громади також мають підвищити зарплату до відповідного рівня.

Для малоспроможних громад могло стати проблемою одночасне підвищення зарплат всім цим категоріям. І тоді вони могли піти на зменшення доплати за престижність.Саме тому подібні випадки наразі стають предметом окремого відпрацювання з боку Міністерства фінансів, МОН та Мінсоцполітики для пошуку збалансованого рішення для кожної такої громади.

– Чи сформований кадровий резерв? Які його умови та які виплати передбачені вчителям?

– Кадровий резерв – це інструмент, який створювався і запроваджувався для підтримки закладів з ТОТ чи на ТОТ. Втім, потреби в цьому інструменті немає, адже запиту на нього у вчительства просто не було.

Якщо заклад призупиняє свою діяльність, тобто фактично там немає дітей, з якими б учителі працювали, а в громаді чи в сусідніх громадах немає інших вакансій, ми мали запропонувати педагогам перейти в інші заклади. Якщо немає вакансій, вчителю пропонується доєднатися до кадрового резерву і проходити навчання, отримуючи середню заробітну плату.

Цей інструмент існує, під нього є вся технічна і навчальна інфраструктура – розроблені курси підвищення кваліфікації для вчителів з акцентом на подолання освітніх втрат. Але, зважаючи на те, що призупинення закладів освіти не відбулося, то й вчителів, які б потребували такої підтримки, теж на момент старту 2025-2026 навчального року не було.

На початку цього навчального року у вчительства не було запиту на кадровий резерв

ФОТО: ОЛЕКСАНДР ЧЕКМЕНЬОВ

"Кожен заклад освіти може розробляти свої курси"

– У рамках НУШ планується введення нових навчальних предметів, серед яких фінансова грамотність, кібербезпека, сексуальне виховання?

– Усі ці компоненти вже викладають у школах або окремими курсами, або вони вже інтегровані в певні програми, залежно від галузі, яка це передбачає.

Наприклад, кібербезпека може бути окремим курсом, особливо для старшої профільної школи. Крім того, кожен заклад освіти може розробляти свої курси і пропонувати їх для вибору учням та ученицям. Кібербезпека, як і будь-який інший предмет із переліку, може бути таким курсом.

Це величезний простір першочергово для старшої профільної школи.

– Усі ці нові предмети школи можуть ввести самостійно, як, наприклад, християнську етику за згодою батьків?

– Так, абсолютно. Зважаючи на те, що у деяких школах цей предмет обирають всі, батьки навіть можуть сприймати його як обов'язковий предмет, хоча в програмі це вибірковий курс.

– Чи можуть батьки звернутися до директора із проханням ввести якийсь новий предмет?

– Я вважаю, що в батьків є усі права і можливості озвучувати запити, ініціювати обговорення і коментувати причини.

Безумовно, є типова освітня програма, на підставі якої визначається мінімальна кількість годин, що йде на кожну галузь. Може бути таке, що варіативна частина у школі вже використана на посилення якихось предметів, які вивчають поглиблено. І це теж варто враховувати. Якщо батьки з чимось не згодні, треба зрозуміти, чи варто тут відстоювати права, чи потрібно визнати, що заклад не підходить вашій дитині.

– Теперішні учні – це покоління Альфа. У них здебільшого кліпове мислення – вони не можуть довго зосереджуватися. Враховуєте це при підготовці програм і підручників?

– Безумовно, потрібно орієнтуватися на особливості покоління, але не варто скасовувати функцію освіти. Мета освіти – дати знання, сформувати вміння і наскрізні компетентності, щоб дитина вийшла на результати, які дозволять їй рухатися у професійному та особистісному розвитку. Тому форма подачі інформації, безумовно, має враховуватися, але це не тільки про паперовий підручник.

Паперовий підручник теж трансформується, він тепер має ще один складник – електронний додаток. Це важливо, тому що короткі відеопояснення – це динамічна частина, яку не можна реалізувати у паперовому підручнику. Медіа виносяться в електронний додаток, який уже став частиною підручника. І це якраз відповідає особливостям сприйняття дітей. Ми активно це моніторимо.

Для перегляду коротких відео у них є багато різних джерел, а завдання школи – сформувати читацьку та математичну компетентність.

Не варто думати, якщо покоління Альфа сприймає інформацію певним чином, то всі мають підлаштуватися під це, а через 20 років зрозуміти, що в економіці – колапс, бо покоління не готове до роботи, не готове брати на себе відповідальність, не сформовані вольові якості тощо. Але, безумовно, і застосування, і адаптація цих інструментів однозначно мають бути.