Де навчатимуться старшокласники? Знайдіть свій академічний ліцей у громаді

Де ваша дитина зможе продовжити навчання після 9 класу? Які профілі можна буде обрати в академічних ліцеях? Де вже працюють пілотні ліцеї старшої профільної школи, а де вони зʼявляться незабаром? Відповіді на ці питання тепер можна знайти на оновленому сайті «Реформа старшої профільної школи: Профільна».

На сайті працює карта мережі закладів освіти по всій країні. Батьки та учні можуть обрати свою область і територіальну громаду, переглянути заклади освіти, їхній статус та дізнатися, чи входить конкретний заклад до мережі пілотних ліцеїв. Також на сайті зібрана інформація про те, як працюватимуть академічні ліцеї, які профілі та предмети зможуть обирати учні та як буде організована доступність освіти. 

«Україна перейшла до реалізації третього етапу реформи Нової української школи —  впровадження старшої профільної школи. Підлітковий вік — це час, коли дитина пробує себе, відкриває власні інтереси та починає замислюватися про майбутнє, тому важливо дати їй можливість обирати, пробувати різні напрями та поступово визначатися з подальшим шляхом. 

Ми прагнемо, щоб українська освіта була якісною, сучасною та не поступалася європейській. Для цього держава комплексно інвестує в умови, у яких навчатимуться діти: безпечні укриття, шкільні автобуси та доступні маршрути до ліцеїв, сучасні освітні простори й обладнання, професійний розвиток учителів, оновлення змісту освіти та навчальних матеріалів. Усе це — важливі елементи, щоб усі учні мали доступ до якісної освіти та можливість розвиватися відповідно до своїх здібностей і планів на майбутнє», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.

Що зміниться?

З вересня 2027 реформа старшої профільної школи запрацює на національному рівні. Після 9 класу учні зможуть обрати подальший освітній шлях: продовжити навчання в академічному ліцеї, обравши профіль відповідно до своїх інтересів, або здобувати освіту в професійному коледжі.

В академічному ліцеї учні навчатимуться у 10–12 класах і зможуть обирати один із профілів у межах трьох освітніх кластерів — STEM, мовно-літературного або соціально-гуманітарного. Профільне навчання передбачатиме поглиблене вивчення профільних предметів та інтегрованих курсів, а також можливість обирати додаткові дисципліни й курси поза профілем. Так учні зможуть більше часу приділяти тому, що відповідає їхнім інтересам, сильним сторонам і планам на майбутнє.

Вибір профілю не має бути раптовим остаточним рішенням у 10-тому класі. Підготовка до вибору починатиметься ще в базовій школі, адже у 5–9 класах розвиватимуть профорієнтацію, щоб учні могли краще зрозуміти свої інтереси, сильні сторони та можливості. 10 клас буде адаптаційним: учні зможуть краще зрозуміти, чи відповідає обраний профіль їхнім інтересам, і за потреби змінити його. Надалі кількість часу на вибіркові предмети та курси поступово збільшуватиметься: для порівняння, у 10 класі на них передбачено 140 годин, а у 12 вже 420 годин. Це дасть змогу в останньому класі зосередитися переважно на обраних напрямах навчання та підготовці до вступних випробувань до закладів вищої освіти.

Ліцей має бути доступним для учнів

На сайті також доступна карта мережі закладів освіти. Батьки та учні можуть обрати свою область і територіальну громаду, знайти майбутні академічні ліцеї та дізнатися про їхній статус і заплановану мережу. Це допоможе заздалегідь зорієнтуватися, де дитина зможе продовжити навчання після 9-ого класу та які можливості для профільного навчання будуть доступні в громаді.

Реформа НУШ передбачає те, щоб доступ до профільної освіти не залежав від місця проживання дитини. Мережа формується так, щоб учні з різних громад мали можливість навчатися в ліцеях із широким вибором профілів та предметів. Під час планування мережі враховують максимальну відстань до закладу, що має становити до 30 кілометрів, а в багатьох випадках - 10–20 кілометрів. До ліцеїв місцева влада організовуватиме підвезення учнів шкільними автобусами. Для цього держава також системно інвестує в оновлення шкільного транспорту. У 2026 році на закупівлю шкільних автобусів передбачено 2 мільярди гривень. Якщо ж у виняткових випадках відстань до ліцею перевищуватиме 30 кілометрів, при ньому передбачатимуть пансіон. Це дасть змогу учням жити поруч із місцем навчання протягом робочого тижня та повертатися додому на вихідні.

Такий підхід потрібен для того, щоб мережа академічних ліцеїв була спроможною. Великі ліцеї зможуть об'єднувати учнів із кількох шкіл і громад, формувати достатньо великі групи та пропонувати ширший вибір профілів, предметів і курсів. Водночас матеріально-технічну базу можна буде зосередити там, де нею зможе користуватися більша кількість учнів. Такий підхід має сприяти зменшенню освітніх втрат і академічному розриву між дітьми, які навчаються у великих містах та віддалених населених пунктах.

Старша профільна школа

Перехід до нової моделі старшої школи потребує системної підготовки. У 2024–2027 роках держава та громади працюють над формуванням мережі майбутніх ліцеїв, оновленням законодавства, розробленням освітніх програм, підручників і навчальних матеріалів, професійним розвитком учителів, фінансуванням та оновленням освітнього середовища. Це також означає інвестиції в те, що забезпечує якість і доступність навчання: шкільні автобуси, освітнє обладнання та лабораторії, підручники й навчальні матеріали, підготовку вчителів, безпечне та сучасне освітнє середовище. Пілотування перших 30-ти академічних ліцеїв старшої профільної школи стартувало 1 вересня 2025 року. Цього навчального року таких ліцеїв вже 150, а наступним етапом стане національне впровадження старшої профільної школи 1 вересня 2027 року. 

Пілотування реформи старшої школи відбувається за координації Міністерства освіти і науки України  в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).