День соборності України: цікаві ідеї для виховних заходів

Поговоримо про те, як провести пізнавальний та захопливий виховний захід із нагоди свята єдності

День Соборності – це одна з найважливіших і значущих дат в історії нашої країни. Як відзначити це свято інформативно, цікаво та захопливо?  Ми підготували декілька ідей, які здивують і зацікавлять навіть найвибагливіших учнів та перетворять вивчення історичних подій на захопливу подорож у часі. 

Рольова гра «Україна – мозаїка культур»

Ця гра дозволяє учням зануритися у багатогранний світ традицій, звичаїв і спадщини різних куточків України та спрямована на розуміння культурного різноманіття країни та усвідомлення її єдності, побудованої на спільних цінностях. Запропонуйте учням об'єднатися у групи та обрати ролі представників певних регіонів (наприклад, Карпат, Слобожанщини, Поділля, Донбасу чи Криму). Кожна група має підготувати коротку презентацію, що розкриває ключові особливості їхнього краю. Під час підготовки учні можуть дослідити та і представити такі аспекти:

• традиції, символи та народні промисли, які є характерними для обраного регіону;

• видатні діячі, які зробили значний внесок у розвиток культури або прославили свій край;

• типові страви місцевої кухні, що є візитівкою регіону.

Після виступів кожної групи проведіть обговорення подібностей та унікальних рис різних регіонів. Завершальна дискусія допоможе учням зрозуміти, що, попри різноманітність культурних особливостей, всі вони разом формують єдину мозаїку, яка робить Україну сильною та унікальною.

Патріотичний квест «Україна – соборна держава»

Ця захоплива командна гра сприяє формуванню патріотизму, поглиблює знання з історії та географії України, а також розвиває навички командної роботи. Мета заходу – продемонструвати ідею соборності як основу єдності держави та показати важливість співпраці для досягнення спільної мети. Учасники квесту об'єднуються у команди, кожна з яких отримує серію завдань, пов’язаних із різними історичними подіями, культурними особливостями та географічними характеристиками регіонів України. Завдання можуть включати:

Історичні питання. Наприклад:

• Який документ закріпив об’єднання УНР і ЗУНР у 1919 році?

• Хто був головними діячами цього процесу?

• Які події передували проголошенню Акту Злуки та чому це було важливо для українського народу?

• Як події 1919 року вплинули на подальший розвиток України?

Географічні загадки. Наприклад:

• Який регіон України символізує Говерла, а який — донецькі терикони?

• Яка річка є найдовшою в Україні?

• Який природний об’єкт є символом Черкащини та чому?

• У якому регіоні України можна знайти найбільшу кількість озер та які їхні особливості?

Культурні асоціації. Наприклад:

• У якому регіоні готують банош і грають на трембіті?

• Які народні інструменти характерні для південних та східних областей України?

• Яка національна страва є основною у Поліссі та чим вона відрізняється від страв інших регіонів?

• Які традиційні свята відзначаються в різних куточках України, і чим вони важливі для культури кожного регіону?

Під час виконання кожного завдання команда отримує «пазл єдності» – частину карти України. Щоб скласти її повністю, необхідно виконати всі завдання правильно та швидко. Завершальною метою є об’єднання окремих фрагментів у повну карту, що символізує соборну Україну.

Дебати «Битва історичних персонажів» 

Цей захопливий формат командної роботи дозволить учням поринути у глибини історії та відчути себе справжніми учасниками історичних подій – Михайлом Грушевським, Іваном Мазепою або Симоном Петлюрою. Такий інтерактивний підхід не лише допоможе запам'ятати історичні факти, а й розвине в учнів критичне мислення, уміння аргументувати свою позицію та працювати в команді.

Підготовка до такої «битви» передбачає ретельне вивчення командами біографії обраного історичного діяча, його поглядів, мотивації та історичного контексту того часу. Далі розпочинаються дебати, де кожна група захищає свою точку зору на події, пов'язані з об'єднанням українських земель. Можна запропонувати різноманітні теми для дискусій, наприклад, обговорювати правильність рішень, прийнятих історичними діячами, чи аналізувати їхній вплив на подальшу історію України.

Щоб додати захопливості, можна організувати рольову гру. Учні зможуть відтворити історичні ситуації, наприклад, засідання Української Центральної Ради, де кожен учасник відстоюватиме інтереси свого персонажа. Такий формат дозволить відчути атмосферу того часу та зрозуміти складність історичних процесів.

Для створення більш автентичної атмосфери можна використовувати костюми, декорації та історичні документи. Це допоможе учням повністю зануритися в образи історичних персонажів та краще зрозуміти їхні мотиви. Аби учні отримали зворотній зв'язок, можна запросити вчителя історії, який проаналізує виступи та дасть рекомендації.

Журналістський репортаж

Цей формат роботи дозволяє учням глибше відчути значення Дня Соборності,  розвинути  їхню здатність аналізувати історичні події та їхній вплив на сьогодення. Запропонуйте їм уявити себе журналістами, які висвітлюють події проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві. Вони можуть створити короткий репортаж, відтворюючи атмосферу того дня, у якому описати події в реальному часі, звертаючи увагу на деталі:

• як натовп, тримаючи синьо-жовті прапори, зібрався на площі, створюючи атмосферу урочистості та національної єдності;

• звуки оркестру, що грає державні марші, додають святковості, а також слова лідерів Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, які закликають до об’єднання.

Також вони можуть включити у свій репортаж уявні інтерв’ю зі свідками, які присутні на Софіївській площі, – «пересічними громадянами», які розповідають про своє почуття радості та гордості за об’єднання України, або з «політичними діячами», які коментують важливість цієї події для майбутнього держави.

Завершити репортаж можна емоційним акцентом, описуючи відчуття учасників події. Які емоції викликала урочиста проголошення соборності? Як люди сприймають момент об’єднання після довгих років роз’єднання та боротьби за незалежність? Важливо також розглянути, яким чином ця подія стала важливою віхою для подальшого розвитку національної ідентичності та державної єдності.

Для більшої залученості запропонуйте учням записати свої репортажі у формі відео, аудіоподкасту або виступу перед класом. 

Квест «У пошуках Акту Злуки»

Активна взаємодія в неформальній атмосфері та пригодницька навчальна діяльність дуже подобаються школярам. Тож чому б не провести виховну годину, присвячену дню Соборності, у формі квесту? Звісно, метою будь-якого квесту є поетапний пошук певного предмета. У цьому заході артефактом може бути роздрукований Акт Злуки (об'єднання) українських земель. Для проведення квесту варто заздалегідь скласти маршрут і визначити станції. Наприклад:

• обереги України;

• державні свята;

• історичні дати;

• видатні діячі.

На кожній станції учні мають виконати певне завдання. Це можуть бути ребуси, різноманітні запитання з історії, народознавства, української мови та літератури, географії. Але є певне правило – кожне завдання має містити підказку, де шукати наступне. Аби створити невимушену атмосферу, розставте меблі нестандартним способом та заховайте завдання у незвичних місцях. Запропонуйте школярам об'єднатися у групи, оголосіть правила та розпочинайте відлік часу! Команда, яка найшвидше виконає всі завдання і знайде документ, стане переможцем.

Об’єднання України: від ідеї до реалізації

Акт Злуки був проголошений 22 січня 1919 року в Києві. Але чи можна вважати, що об’єднання України сталося лише в цей момент? Адже ідея соборності існувала значно раніше. Тож запропонуйте учням здійснити історичну (і трохи детективну) подорож, аби дізнатися більше про діячів, які прагнули об’єднання держави. А почати можна із Кирило-Мефодіївського братства. Які ще таємні організації існували? Хто був їхнім учасником? Як та які ідеї вони просували? 

Нехай діти спробують дізнатися щось про Кирило-Мефодіївське братство, Головну Руську Раду, Літературне товариство імені Тараса Шевченка тощо. Разом обговоріть, наскільки цікавими були їхні ідеї, чи стали б вони актуальними в наш час, чи мали вони шанс на досягнення своєї мети та як би це змінило історію.

Оскільки ідея соборності насправді ще давніша, можна повернутися далі в історію. Все залежить від віку ваших учнів та можливостей.

Завдяки цій розмові діти знатимуть, що історія боротьби українців за об’єднання насправді була довгою та непростою. І що боротьба триває не лише не полі бою, а й в ідейній площині.

Онлайн-гра «Сто років боротьби. Українська революція»

Мобільний додаток, розроблений Українським інститутом національної пам’яті, допоможе покращити знання школярів щодо подій Української революції 1917-1921 років в ігровій формі. Цю цікаву вікторину з можна проводити навіть без доступу до Інтернету! Як грати? Дуже просто та неймовірно захопливо! Кожен гравець має кинути віртуальний кубик, переміститися по полю та надати відповідь на запитання щодо подій, діячів, місць та документів тієї епохи (усього їх 82). Головна мета – зібрати картки та об’єднати етнічні українські землі, які умовно поділені на 6 регіонів:

Київщина-Лівобережжя; 

• Волинь; 

• Галичина;

• Поділля;

• Південь;

• Схід.

Застосунок доступний для всіх версій Аndroid та для ІОS-версій. 

Також на сайті УІНП є можливість завантажити комплект настільної гри для друку. У наборі є спеціальний посібник, в якому детально викладено правила гри.

Карткова гра «100 облич Української революції»

За допомогою цих візуальних матеріалів, розроблених Українським інститутом національної пам’яті, можна провести неймовірно цікавий і пізнавальний захід до Дня Соборності. Карткова гра дозволяє в цікавому форматі познайомитися з біографіями видатних політиків, військових діячів, освітян, науковців, митців і меценатів тієї епохи. 

Набір містить 100 карток із двома полями: поле-резюме з фотографією діяча та поле-біографію цієї постаті (для зручності місце для зрізу виділено пунктирною лінією). Картки можна використовувати в електронному варіанті чи друкувати на папері різного кольору (наприклад, на жовтому – політики, на зеленому – військові, а на синьому – митці та меценати). Також можна змінювати їх розмір та зробити двосторонніми (зігнути по пунктирній лінії та склеїти). 

Як грати? Пропонується декілька варіантів гри: 

• «Точність має значення» (використовуються односторонні картки). Роздайте деяким школярам поля-резюме, а деяким – відповідні поля-біографії. Запропонуйте їм знайти пару своєму полю та об'єднатися. 

• «Швидкість має значення» (застосовуються двосторонні картки). Оберіть картку, зачитайте коротку інформацію про діяча, покажіть фото та запитайте, про кого йде мова. Хто з учнів першим надасть правильну відповідь, той отримує картку та зачитує довідку з поля-біографії. Цю гру також можна проводити у командній формі.

• «Професія має значення» (використовуються односторонні картки, надруковані на папері різного кольору). Запропонуйте школярам об'єднатися у три команди та обрати певний фах діячів. Роздайте командам однакову кількість полів-резюме та визначте час, за який вони мають визначити своїх «професіоналів». Команда, яка надала найбільшу кількість правильність відповідей, і буде переможцем!

• «Пам'ять має значення». Початок цієї гри аналогічний попередньому варіанту (об'єднання школярів у команди та вибір фаху постатей). Роздайте командам однакову кількість полів-біографій та запропонуйте групам уважно ознайомитися з біографічними довідками протягом визначеного часу. Далі заберіть картки у команд, зачитайте відповідні поля-резюме та попросіть команди почергово визначати, про якого їхнього фахівця йде мова. Переможе команда, яка надасть більшість правильних відповідей.

Ці матеріали стануть у пригоді не лише під час виховних заходів, а й на уроках історії України та при підготовці до НМТ.

Рольова гра «Пресконференція»

Захід допоможе сформувати уявлення школярів про державотворення, розвинути вміння точно висловлювати, аргументувати та захищати свою думку.

Для якісної підготовки слід заздалегідь розподілити ролі серед школярів: ведучий, видатні діячі  (оптимальна кількість – 3) та журналісти (решта учнів).

Гра проводиться у декілька етапів:

• Вступне слово ведучого (5 хв).

• Виступи видатних діячів (15 хв).

• Відповіді діячів на запитання журналістів (15 хв).

• Підбиття підсумків (10 хв).

На початку ведучий має представити доповідачів і надати слово кожному з них. Протягом 5 хвилин кожна «історична особа» лаконічно висловлює свої погляди щодо становлення української державності від початку до сучасності. Завдання «журналістів» – підготувати та поставити їм запитання щодо змісту їхніх виступів. Упродовж цих етапів ведучий має регулювати хід пресконференції та стежити за приблизно рівномірним розподілом запитань.

Після закінчення обговорення проводиться оцінювання виступів та відповідей «діячів» за наступними критеріями: 

• інформаційна повнота виступу;

• доказовість, аргументованість, переконливість висловлювань;

• лаконічність, вміння виділяти головне.

У процесі спільного обговорення визначається відповідність кожного  параметру, а також обираються найцікавіші та найоригінальніші запитання «журналістів».

У разі потреби вчитель може брати участь в обговоренні, вносити  пропозиції, звертати увагу присутніх на активність та самостійність мислення учасників і підбивати підсумки гри.

(джерело інфографіки – https://www.ukrinform.ua/)

Також ви можете скористатись Бібліотекою сайту «На Урок» та знайти там безліч авторських розробок та сценаріїв виховних заходів до Дня Соборності України. 

Ключове завдання таких виховних годин полягає у формуванні в учнів активної городянської позиції, а також підвищення обізнаності щодо історичних подій, принаймні так вважається офіційно. Але насправді важливіше дати їм зрозуміти, що кожен з них може безпосередньо впливати на події в країні, працюючи над її об’єднанням.