До прийнятого законопроєкту про НМТ є багато зауважень

Автор: Володимир Бахрушин, професор, член Науково-методичної ради у Міністерстві освіти і науки

До прийнятого законопроєкту 12053 є багато зауважень.

Чи не єдиним його плюсом є можливість відносно швидко завершити роботу над документами про завершення навчального року у середній освіті і про вступ для здобуття освіти наступних рівнів. Це важливо. Але навіщо дублювати проблеми, що проявилися у попередні роки?

1. Навіщо писати про створення Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти без дотримання норм Закону у цілому, якщо по суті йдеться про можливість недотримання лише окремих норм статей 44, 45? Таке формулювання було зрозумілим навесні 2022, коли треба було швидко приймати рішення. І було незрозуміло, як може змінюватися ситуація. Але зараз ситуація достатньо зрозуміла за досвідом попередніх років, і варто було б писати про конкретні норми, що можуть не використовуватися у Порядку. Та, можливо, одночасно внести зміни до окремих норм ст. 44, 45, де з досвіду кількох попередніх років зрозуміло, що апробовані норми Порядків прийому 2022-2024 років мають працювати і у повоєнний час.

Цей пункт містить також логічну суперечність. Оскільки прикінцеві і перехідні положення є частиною Закону, то норма про можливість не дотримуватися цього Закону у цілому при прийнятті Порядку прийому 2025 року стосується також і доданих законопроєктом норм щодо прийому у 2025 році.

2. Скасування ДПА створює проблему легітимності документів про середню освіту. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про повну загальну середню освіту» «документи про середню освіту видаються на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації». Ч. 1 ст. 47 Закону встановлює, що «учні, які завершують здобуття базової чи профільної середньої освіти, проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання, крім випадків, визначених законодавством». Це формулювання надає підставу проводити ДПА в іншому, ніж ЗНО, форматі. Але не надає права видавати документи про середню освіту без проходження ДПА.

Тому доцільно було б не скасовувати ДПА, а на воєнний час повернутися до попереднього формату проведення ДПА у закладах освіти за програмами і, можливо, завданнями, розробленими МОН.

3. Якщо є потреба проводити оцінювання в один день, то більш доречним здається формування НМТ не у вигляді механічної суміші предметних тестів за старими програмами ЗНО, а у вигляді інтегрованого тесту, де принаймні частина завдань охоплює декілька предметів (наприклад мову і фізику, хімію, біологію, ...). Приклади таких завдань є у багатьох відомих у світі тестах. Приміром, в американському SAT. У будь-якому випадку, зміст НМТ має бути предметом регулювання на рівні МОН, а не на рівні Закону.

4. Досить імовірно, що комп'ютерне тестування збережеться і в повоєнний час. Тому варто думати над його вдосконаленням і вирішенням проблем вже сьогодні. Однією з проблем є закритість текстів завдань і варіантів відповідей, статистичних оцінок якості завдань. Якість ЗНО, серед іншого, забезпечувала наявність публічної інформації про завдання, що давало змогу експертам та іншим зацікавленим особам виявляти помилки у формулюваннях завдань, некоректні варіанти «правильних» відповідей, невідповідність програмі тощо. Зараз такої можливості немає. А запитання в учасників тестування є. Інколи обґрунтовані, інколи – ні. На ці запитання треба надавати відповіді, бажано фахівцям з відповідних предметів, а не працівникам установ, які організовують і проводять НМТ. Інакше втрачається довіра до НМТ, як інструменту оцінювання.