Емоційна регуляція методами арттерапії

Автор: Irina Gnezdilova

Чи помічали ви, що часто під час уроків учні прагнуть щось намалювати у своїх зошитах? А можливо, і ви іноді малюєте щось у своїх записниках під час наради або семінару?

Як ви реагуєте на цей процес?

Часто таке малювання є інтуїтивним способом врегулювати свій емоційний стан в ситуації, коли нам сумно, некомфортно, тривожно або радісно. Але проявляти радість чомусь здається недоречним.

Тож варто поміркувати про те, як можна використовувати ці інтуїтивні прагнення до малювання для розвитку навичок саморегуляції.

Емоційна регуляція включає в себе розвиток емоційної компетентності, тобто вміння регулювати емоції, дотримуватися емоційної гігієни, дозволяти собі проживання позитивних емоцій.

Існують різні способи та підходи щодо розвитку емоційної компетентності. Один із них – це застосування арттерапевтичних технік.

Чому саме арттерапевтичних? Бо їх ми використовуємо інтуїтивно, коли нам складно. Згадайте себе в ситуації на роботі, коли вам важко зібрати думки, щось тривожить, або немає можливості проявити емоцію. Часто в цей момент багато хто інтуїтивно починає малювати щось на полях чи останніх аркушах робочих записників. І це приносить полегшення.

Символізм створених малюнків дозволяє вивільнити усвідомлені та навіть неусвідомлені переживання. Малюнок можна доопрацьовувати та трансформовувати, що також дає змогу в символічній формі пережити складну ситуацію та емоцію, що її супроводжує.

Також при малюванні починають працювати так звані «дзеркальні нейрони», які запускають трансформаційні процеси нашого мозку. Наприклад, ми бачимо приємний малюнок і наш настрій покращується.

Запропоновані нижче техніки можна використовувати для учнів середньої та старшої школи. Також можна познайомити з ними педагогічний колектив.

Важливими є умови їх застосування.

Психологи можуть використовувати їх для глибокої роботи, здійснюючи діагностику стану, аналізуючи процес виконання, внутрішній стан, спонукаючи, за необхідності, до подальших трансформацій і корекції стану.

Вчителі можуть застосовувати ці техніки на уроці як хвилинки саморегуляції, коли відчувають необхідність дати класу можливість перепочити, поліпшити емоційний стан учнів.

В обох випадках слід дотримуватися загальних важливих для арттерапевтичного процесу моментів:

🔹не виправляйте учасника, якщо він робить щось не за інструкцією. Відбувається саме те, що має відбуватися;

🔹не давайте оцінок “красиво”, “некрасиво”, “треба ще підправити, домалювати”;

🔹не обмежуйте у виборі кольорів, до прикладу “не беріть чорний, краще виконувати вправу яскравим олівцем”;

🔹не інтерпретуйте малюнок “в тебе багато жовтого, значить ти зараз в радісному стані.”

На сторінках нашої спільноти ми вже писали про особливості методу арттерапії і його відмінності від художньої творчості.

Саморегуляція емоцій за допомогою малювання

Поміркуйте з учнями про те, що вони люблять малювати в різному настрої. Наприклад, коли радісно, або коли сумно чи нудно. Запропонуйте поміркувати про те, який малюнок допоміг би їм почуватися краще прямо зараз. Запропонуйте намалювати його. Обговоріть створені малюнки.

Таке малювання допомагає розвивати навичку самоусвідомленості та саморегуляції.

Кольоровий настрій

Для проведення вправи треба мати олівці, фарби і 5-6 аркушів паперу формату А5. Запропонуйте учням відкрити коробку з фарбами та олівцями та уважно розглянути кольори. Попросіть кожного поміркувати про те, який колір міг би їх заспокоювати? Це один колір чи поєднання 2-х або 3-х кольорів? Запропонуйте створити малюнок такого кольору або просто замалювати кольором аркуш паперу до відчуття «достатньо». Можливо, для цього знадобиться декілька аркушів Нагадайте учням про те, що такі малюнки спокою вони можуть створювати кожен раз, коли відчувають, що треба заспокоїтися.

За таким самим принципом можна створити малюнки Радості або Активності. Важливо дати учням можливість самостійно відчути колір, не нав’язуючи розповсюджені стандарти. Для когось кольором спокою може бути ніжний блакитний, а для когось яскравий жовтий.

Каракулі

Дуже часто ми інтуїтивно малюємо їх на папері, коли відчуваємо злість та роздратування. Запропонуйте учням пригадати якусь ситуацію, в якій вони відчували себе злими або роздратованими. З яким кольором асоціюється цей стан? Попросіть обрати олівець або ручку такого кольору. Запропонуйте уявно перенести емоцію від цієї ситуації на кінчик олівця, зробити глибокий вдих, а на видиху почати малювати каракулі. Цих каракуль може бути стільки, скільки хочеться і треба. Можливо, навіть, знадобиться не один аркуш. Дайте інструкцію малювати каракулі до відчуття «достатньо». Далі спонукайте учнів поміркувати, як вони почувають себе після такої вправи. Що хочеться зробити зі створеним малюнком? Хтось прагне знайти в ньому якість фігури, хтось може захотіти розмалювати його, а хтось – викинути. Найголовніше – прислухатися до себе.

Трансформаційне малювання

Ця вправа дещо схожа на попередню, але має більш чутку структуру і допомагає чіткіше відстежити зміни настрою та можливість впливати на цей процес за допомогою дії та кольору.

Запропонуйте учасникам згадати ситуацію, що супроводжувалася для них неприємними емоціями. Спонукайте уявно перенести її на кінчик олівця непривабливого для них кольору і на видиху винести її на папір у вигляді каракулі. Видихнули – і зупинили малювання. Створену каракулю варто помістити в рамку, щоб символічно підкреслити, що ситуація має межі. А далі запропонуйте використати створене зображення як розмальовку. Після того, як учасники завершать розмальовування, обговоріть, як зараз змінився їх настрій? Чи є ті, хто відчуває цікавить або задоволення від створеного дуже оригінального малюнку? Чи є ті, хто почуваються спокійніше або, навіть відчуває радість? Якщо хтось відчуває неприємні емоції, можна запропонувати поміркувати про те, що ще варто додати до малюнка, щоб відчувати себе по-іншому. Спонукайте зробити це.

Зауважте, що такі трансформації, які відбулися в малюнку, можуть відбуватися і в нашому мозку. Варто лише шукати шляхи, щоб собі допомогти.

Буде дуже корисно, якщо весь колектив розумітиме важливість саморегуляції за допомогою малювання. Цю дію можна зробити частиною навчального процесу. Так, якщо кожен учень матиме в себе декілька чистих аркушів та олівці, то в разі потреби можна робити хвилинки творчої саморегуляції прямо під час уроку.