Інструктажі для учнів 1-4 класів: що треба знати вчителю початкови класів
Автор: Ірина Вовчук
Колеги, з інструктажами для учнів у школах досі чимало плутанини: які саме проводити, коли їх реєструвати, чи потрібні підписи дітей і що справді вимагають нормативні документи. Зібрала основне саме для вчителя початкових класів — коротко, по суті й без зайвої бюрократії.
1. Що таке інструктаж з безпеки життєдіяльності для учнів і що він охоплює?
Інструктаж з безпеки життєдіяльності — це не формальна «бесіда про безпеку», а визначена нормативними документами складова організації безпечного освітнього процесу.
Для здобувачів освіти такі інструктажі охоплюють питання, пов’язані з безпечною поведінкою у закладі освіти та поза ним, зокрема:
* правила поведінки у навчальних приміщеннях, спортзалах, на майданчиках;
* пожежну безпеку;
* цивільний захист і дії у разі надзвичайних ситуацій;
* безпеку дорожнього руху;
* попередження побутового травматизму;
* правила поведінки у разі нещасного випадку;
* основи домедичної допомоги;
* інші ризики, які можуть виникати під час освітнього процесу.
Для початкової школи принципово важливо, щоб зміст такого інструктажу був зрозумілим дитині відповідного віку. Учитель має не просто озвучити назву інструкції чи перелік заборон, а пояснити дітям конкретні правила безпечної поведінки та переконатися, що вони їх зрозуміли.
Основний нормативний документ — чинне Положення, затверджене наказом МОН України від 26.12.2017 №1669. В орієнтовному переліку питань вступного інструктажу воно прямо називає, серед іншого, джерела небезпеки у закладі освіти, пожежну безпеку, дорожній рух, побутовий травматизм і домедичну допомогу.
https://zakon.rada.gov.ua/go/z0100-18
2. Які види інструктажів передбачені для учнів?
Для здобувачів освіти чинне Положення, затверджене наказом МОН №1669 від 26.12.2017, передбачає чотири види інструктажів з безпеки життєдіяльності:
* вступний;
* первинний;
* позаплановий;
* цільовий.
Важливо не переносити на учнів класифікацію інструктажів, установлену для працівників. Саме через це в шкільних пам’ятках іноді помилково з’являється ще й «повторний інструктаж» для учнів. У розділі Положення, який регулює інструктажі зі здобувачами освіти, такого окремого виду немає.
Кожен із чотирьох видів має свою підставу й порядок проведення, тому проводити їх «за звичкою» або називати будь-яку бесіду з безпеки інструктажем певного виду неправильно.
https://zakon.rada.gov.ua/go/z0100-18
3. Чи є для учнів повторний інструктаж?
Ні. Для здобувачів освіти повторний інструктаж як окремий вид інструктажу з безпеки життєдіяльності не передбачений.
Чинне Положення, затверджене наказом МОН України від 26.12.2017 №1669, визначає для здобувачів освіти чотири види інструктажів: вступний, первинний, позаплановий і цільовий.
Плутанина виникає через те, що повторний інструктаж передбачений у системі інструктажів для працівників з питань охорони праці. Автоматично переносити цю класифікацію на учнів не можна.
Тому, якщо в локальному документі школи зазначено «повторний інструктаж з учнями», варто перевірити його нормативну підставу: у чинному Положенні №1669 такого окремого виду для здобувачів освіти немає.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
4. Коли проводиться вступний інструктаж?
Вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності зі здобувачами освіти проводиться:
* перед початком навчальних занять — один раз на рік;
* при зарахуванні або оформленні здобувача освіти до закладу освіти.
Отже, вступний інструктаж проводять не лише з першокласниками. На початку кожного навчального року його мають пройти й учні 2–4 класів.
Якщо дитина зарахована до школи вже протягом навчального року, наприклад у листопаді чи березні, вступний інструктаж проводиться під час її зарахування.
Водночас нормативна вимога не передбачає проведення вступного інструктажу щомісяця, щосеместру чи перед кожними канікулами. Для таких ситуацій застосовуються інші види інструктажів — залежно від конкретної підстави.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
5. Хто має проводити вступний інструктаж?
Вступний інструктаж зі здобувачами освіти проводять служби охорони праці або особи, на яких покладено відповідні обов’язки з питань безпеки життєдіяльності.
Водночас Положення допускає іншу організацію роботи: у закладах із чисельністю понад 200 учасників освітнього процесу відповідні служби можуть провести навчання з класними керівниками, класоводами, вихователями та іншими педагогічними працівниками, які після цього проводять вступний інструктаж зі здобувачами освіти.
Тому твердження «вступний інструктаж завжди проводить класний керівник» є неточним. Хто саме його проводить у конкретному закладі, має бути визначено організацією роботи з безпеки життєдіяльності та відповідними локальними документами закладу.
Для вчителя початкових класів це означає: якщо адміністрація покладає на нього проведення вступного інструктажу, таке доручення має бути частиною організованої в закладі системи, а не просто усною традицією «так робили завжди».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
6. Хто затверджує програму та порядок проведення вступного інструктажу?
Програму вступного інструктажу для здобувачів освіти розробляють з урахуванням особливостей закладу освіти та орієнтовного переліку питань, визначеного Положенням.
Програму та порядок проведення вступного інструктажу затверджує керівник закладу освіти своїм наказом.
Тобто класний керівник або вчитель початкових класів не повинен самостійно вигадувати зміст вступного інструктажу. У школі має бути затверджена програма, за якою цей інструктаж проводиться.
Це важлива практична межа відповідальності: учитель проводить інструктаж у межах затвердженої в закладі системи, а організація цієї системи та затвердження програми належать до повноважень керівника закладу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
7. Де реєструється вступний інструктаж?
Запис про проведення вступного інструктажу зі здобувачами освіти робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять. Це прямо встановлено Положенням, затвердженим наказом МОН України №1669 від 26.12.2017.
Тобто для вступного інструктажу нормативний документ визначає конкретне місце фіксації — журнал обліку навчальних занять, а не журнал реєстрації первинного, позапланового та цільового інструктажів.
Для початкової школи важливо також пам’ятати: сам факт проведення вступного інструктажу має бути зафіксований, але підписи учнів 1–4 класів не потрібні — до цього питання ми ще дійдемо окремо.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
8. Як реєструвати інструктажі, якщо школа веде електронний журнал?
Електронний формат ведення документації не скасовує обов’язку фіксувати проведення інструктажів.
Наказ МОН №707 від 08.08.2022 дозволяє закладам загальної середньої освіти вести ділову документацію в електронній формі. Електронний класний журнал є частиною такої офіційної документації.
Водночас наказ МОН №1669 продовжує визначати, які саме інструктажі та де мають бути зареєстровані. Тобто перехід школи на електронний журнал змінює форму ведення документації, але не скасовує саму вимогу про реєстрацію інструктажу.
Отже, якщо заклад веде класний журнал в електронній формі, він має організувати в електронній системі відповідну фіксацію тих інструктажів, для яких нормативними актами передбачено запис у журналі обліку навчальних занять.
Важливо: немає загальної вимоги дублювати той самий запис ще й у паперовому класному журналі лише тому, що йдеться про інструктаж, якщо ділова документація закладу офіційно ведеться в електронній формі. Водночас окремі журнали, прямо передбачені нормативними актами для певних видів інструктажів, треба вести відповідно до встановленого порядку.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1029-22#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
9. Чи повинні учні 1–4 класів ставити підпис після інструктажу?
Ні. Для учнів початкової школи підпис після проведення інструктажу не вимагається.
Положення, затверджене наказом МОН України №1669 від 26.12.2017, прямо встановлює, що учні, яких інструктують, розписуються в журналі починаючи з 9 класу.
Отже, для учнів 1–4 класів достатньо належно зафіксувати сам факт проведення інструктажу у відповідному журналі чи електронній системі. Вимагати від першокласника, другокласника, третьокласника чи четвертокласника особистий підпис «за інструктаж» як загальнодержавну норму — неправильно.
Якщо школа все ж вимагає такі підписи від молодших школярів, варто попросити конкретну нормативну підставу, а не посилання на «так заведено».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
10. Коли проводиться первинний інструктаж?
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться до початку діяльності, під час якої для учнів можуть виникати конкретні ризики, а також у випадках, прямо визначених Положенням.
Зокрема, його проводять:
* на початку занять у навчальному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортивній залі тощо;
* перед виконанням завдань, пов’язаних із використанням різних матеріалів, інструментів, приладів та обладнання;
* перед практичними роботами, під час яких необхідно дотримуватися спеціальних правил безпеки;
* перед виконанням навчальних завдань за межами закладу освіти, якщо вони пов’язані з певними небезпечними або шкідливими чинниками;
* наприкінці навчального року перед початком канікул.
Для початкової школи це може стосуватися, наприклад, занять із фізичної культури, роботи ножицями, голками чи іншими інструментами, проведення дослідів, використання навчального обладнання тощо.
Важливо: первинний інструктаж не означає, що перед кожним звичайним уроком учитель зобов’язаний формально проводити окремий інструктаж. Його проведення пов’язане з конкретною діяльністю та вимогами безпеки. Це окремо розберемо в наступному питанні.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
11. Чи треба проводити первинний інструктаж перед кожним уроком?
Ні. Загальної вимоги проводити первинний інструктаж перед кожним уроком немає.
Первинний інструктаж проводять не за принципом «почався урок — провели інструктаж», а у випадках, коли цього потребує конкретний вид діяльності та умови її виконання.
Наприклад, він актуальний:
* перед роботою з інструментами, матеріалами чи обладнанням;
* перед практичними роботами;
* під час занять у спортивній залі, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні, де є спеціальні вимоги безпеки;
* перед виконанням завдань, пов’язаних із певними ризиками.
Тому звичайний урок читання, математики чи української мови сам по собі не створює обов’язку щоразу проводити та реєструвати окремий первинний інструктаж.
Водночас важливо не плутати це з коротким нагадуванням правил безпечної поведінки. Учитель може й повинен нагадати дітям необхідні правила, якщо ситуація цього потребує, але кожне таке нагадування не перетворюється автоматично на окремий первинний інструктаж, який треба реєструвати.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
12. Який інструктаж проводиться перед канікулами?
Перед канікулами не існує окремого виду інструктажу під назвою «інструктаж перед канікулами».
Чинне Положення, затверджене наказом МОН України №1669 від 26.12.2017, прямо передбачає первинний інструктаж наприкінці навчального року перед початком канікул.
Тобто в нормативній класифікації це саме первинний інструктаж, а не окремий п’ятий вид.
Під час такого інструктажу доцільно охопити актуальні для канікулярного періоду ризики: дорожню безпеку, пожежну безпеку, поведінку біля водойм, поводження з підозрілими та вибухонебезпечними предметами, правила дій у разі надзвичайних ситуацій тощо — залежно від сезону та конкретної безпекової ситуації.
Важливе уточнення: формулювання наказу №1669 стосується саме кінця навчального року перед канікулами. Чи є окремий обов’язок проводити такий самий інструктаж перед осінніми, зимовими та весняними канікулами, розберемо в наступному питанні.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
13. Чи обов’язково проводити інструктаж перед осінніми, зимовими та весняними канікулами?
Не можна стверджувати, що наказ МОН №1669 встановлює універсальну вимогу проводити первинний інструктаж перед кожними канікулами протягом навчального року.
У Положенні прямо зазначено проведення первинного інструктажу наприкінці навчального року перед початком канікул. Тобто з цієї норми не випливає автоматичне правило: «осінні, зимові, весняні й літні канікули — чотири обов’язкові первинні інструктажі».
Водночас перед окремими канікулярними періодами МОН, орган управління освітою або керівник закладу можуть видавати окремі документи щодо проведення заходів з безпеки життєдіяльності. У такому разі інструктаж проводиться вже на підставі відповідного акту та з урахуванням установлених у ньому вимог.
Тому вчителю важливо розрізняти дві речі:
* постійну загальнодержавну норму, встановлену наказом №1669;
* додаткові вимоги на конкретний період, установлені актуальним документом МОН, органу управління освітою або локальним наказом закладу.
Отже, фраза «МОН вимагає проводити первинний інструктаж перед кожними канікулами» без посилання на конкретний чинний документ є нормативно неточною.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
14. Коли проводиться позаплановий інструктаж?
Позаплановий інструктаж проводять не за графіком, а тоді, коли виникла конкретна підстава.
Для здобувачів освіти Положення передбачає його, зокрема, у разі:
* порушення учнями вимог нормативно-правових актів з безпеки життєдіяльності, що може призвести або вже призвело до травми, аварії, пожежі тощо;
* зміни умов виконання навчальних завдань;
* нещасного випадку за межами закладу освіти.
Тобто позаплановий інструктаж не проводять просто тому, що «почався новий місяць», «так записано в старому плані» або «так завжди робили».
Ключова ознака тут одна: має бути конкретна подія, зміна умов або інша нормативно визначена підстава.
Для початкової школи це може бути, наприклад, травмування дитини під час певного виду діяльності, виявлене небезпечне порушення правил, зміна умов проведення занять чи інша ситуація, після якої правила безпеки треба додатково пояснити й зафіксувати.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
15. Чи є нещасний випадок в іншій школі автоматичною підставою для позапланового інструктажу у вашому закладі?
Ні. Сам по собі нещасний випадок, що стався в іншому закладі освіти, не створює автоматичної загальнодержавної вимоги провести позаплановий інструктаж у всіх школах.
Позаплановий інструктаж проводиться тоді, коли є конкретна підстава, визначена Положенням, або відповідне рішення/доручення для вашого закладу. Наприклад, якщо після резонансного випадку МОН, орган управління освітою чи керівник школи видає документ із вимогою провести додаткові заходи безпеки, тоді така підстава вже є.
Тому правильна логіка така:
подія в іншій школі сама по собі — не автоматична підстава; офіційний документ, виявлений аналогічний ризик у вашому закладі або зміна умов — уже можуть бути підставою для позапланового інструктажу.
Для вчителя це важливо, щоб не підміняти нормативну вимогу реакцією «після кожного випадку десь у країні всі терміново проводять позаплановий інструктаж».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
16. Коли проводиться цільовий інструктаж?
Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться зі здобувачами освіти у разі організації позанавчальних заходів. Чинне Положення прямо називає серед них:
* олімпіади;
* турніри;
* екскурсії;
* туристичні походи;
* спортивні змагання;
* інші позанавчальні заходи.
Тобто цільовий інструктаж прив’язаний до конкретного заходу, а не проводиться періодично «про всяк випадок».
Для вчителя початкових класів найтиповіші ситуації — організована екскурсія, виїзний захід, спортивне змагання чи інший позанавчальний захід, під час якого необхідно окремо пояснити дітям правила безпечної поведінки з урахуванням маршруту, місця проведення та можливих ризиків.
Водночас сам факт проведення цільового інструктажу не замінює інших організаційних вимог, установлених для конкретного заходу. Наприклад, для екскурсій діють додаткові правила оформлення — це розберемо окремо.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
17. Який інструктаж потрібен перед екскурсією?
Перед екскурсією зі здобувачами освіти проводять цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності. Екскурсія прямо належить до випадків, для яких Положення №1669 передбачає проведення цільового інструктажу.
Але важливо: одного лише інструктажу перед екскурсією недостатньо.
Для організації екскурсій і подорожей діє окрема Інструкція, затверджена наказом МОН України №1124 від 02.10.2014. Вона передбачає організаційне оформлення заходу, визначення керівника групи, маршруту, складу учасників та інших умов безпечного проведення.
Отже, для вчителя логіка така:
* перед екскурсією — цільовий інструктаж;
* сама екскурсія — окремо оформлений організований захід;
* інструктаж не замінює наказ, маршрут, список учасників та інші вимоги, якщо вони передбачені для конкретного заходу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1341-14#Text
18. Чи кожен вихід учнів за межі школи вважається екскурсією?
Ні. Сам факт виходу учнів за межі будівлі або території школи ще не означає, що це екскурсія.
Окрема Інструкція МОН №1124 регулює саме організацію та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю. Тобто йдеться про організований захід із визначеною метою, маршрутом, складом групи, керівником та відповідним оформленням.
Наприклад, заняття на пришкільній території, спостереження у шкільному дворі чи інша діяльність у межах освітнього процесу не стає автоматично екскурсією лише через зміну місця проведення уроку.
Інша ситуація — організований вихід класу до музею, бібліотеки, театру, пожежної частини, історичного об’єкта, підприємства тощо. Якщо захід за своїм змістом є екскурсією або подорожжю, до нього застосовуються вимоги наказу №1124.
Отже, орієнтуватися треба не лише на те, чи вийшли діти за ворота школи, а на характер і організацію самого заходу.
А якщо захід є саме екскурсією, для нього також проводять цільовий інструктаж відповідно до Положення №1669.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1341-14#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
19. Чи є повітряна тривога окремим видом інструктажу?
Ні. «Інструктаж під час повітряної тривоги» не є окремим видом інструктажу з безпеки життєдіяльності.
Чинне Положення №1669 визначає для здобувачів освіти лише чотири види інструктажів: вступний, первинний, позаплановий і цільовий. Водночас до змісту інструктажів входять питання цивільного захисту, реагування на надзвичайні ситуації та інших загроз. Саме в цій площині розглядаються правила дій під час сигналу «Повітряна тривога».
Для повітряної тривоги школа повинна мати визначений алгоритм дій: учні мають бути заздалегідь ознайомлені з маршрутом до укриття, правилами переміщення та поведінки в укритті, а педагог — організувати та контролювати евакуацію дітей. МОН має окремі рекомендації щодо таких дій, зокрема актуальні матеріали 2026 року.
Тому правильно говорити не про «п’ятий вид інструктажу — повітряну тривогу», а про навчання дітей алгоритму дій під час повітряної тривоги в межах системи цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://mon.gov.ua/.../tsivilniy-zakhist-ta-bezpeka...
20. Що має знати вчитель про інструктажі з мінної безпеки та поводження з підозрілими предметами?
Мінна безпека та правила поводження з вибухонебезпечними чи підозрілими предметами не є окремим видом інструктажу. Вони входять до змісту роботи з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.
Для початкової школи важливо, щоб діти чітко знали базовий алгоритм: не підходити, не торкатися, не переносити, відійти на безпечну відстань і повідомити дорослого. МОН окремо наголошує на необхідності систематично навчати дітей мінній безпеці, а також має адаптовані для початкової школи матеріали й методичні ресурси.
Важливо не перетворювати цю роботу на формальне «підписали інструктаж». У початкових класах ключове — сформувати правильну поведінкову реакцію дитини на небезпечний предмет, а не просто повідомити правила.
Також не слід вигадувати окремий нормативний вид на кшталт «інструктаж з мінної безпеки». Якщо школа проводить таку роботу, її форма й реєстрація мають відповідати тому виду інструктажу, який передбачений конкретною ситуацією: вступному, первинному, позаплановому або цільовому.
https://mon.gov.ua/.../minna-bezpeka-stane-obovyazkovim...
https://mon.gov.ua/.../yak-navchati-ditey-minnoi-bezpeki...
https://mon.gov.ua/.../86-tysiach-zneshkodzhenykh-vnp-za...
21. Де реєструються первинний, позаплановий і цільовий інструктажі?
Первинний, позаплановий і цільовий інструктажі реєструють у журналі реєстрації первинного, позапланового та цільового інструктажів із безпеки життєдіяльності здобувачів освіти.
Водночас для первинного інструктажу є важливе уточнення. Якщо його проводять перед конкретним заняттям, новою темою, практичною або лабораторною роботою, запис про проведення такого інструктажу може робитися в журналі обліку навчальних занять на сторінці відповідного предмета.
Тобто не всі інструктажі реєструються однаково:
* вступний — на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять;
* первинний, позаплановий, цільовий — у спеціальному журналі реєстрації;
* первинний перед конкретною навчальною роботою — може фіксуватися безпосередньо на сторінці предмета разом із записом про заняття.
Для початкової школи важливо не створювати зайвого дублювання документів там, де Положення вже визначає допустимий спосіб фіксації.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
22. Чи потрібна окрема інструкція на кожну ситуацію: ожеледицю, канікули, спеку, бурульки, повітряну тривогу тощо?
Ні. Загальнодержавної вимоги мати окрему номерну інструкцію на кожну можливу побутову або сезонну ситуацію немає.
Чинне Положення №1669 встановлює систему роботи з безпеки життєдіяльності та види інструктажів, але не містить універсального переліку обов’язкових для всіх шкіл інструкцій на кшталт «інструкція під час ожеледиці», «інструкція перед канікулами», «інструкція під час спеки» тощо.
Заклад освіти може розробляти власні локальні інструкції з урахуванням:
* реальних ризиків;
* особливостей приміщень і території;
* умов освітнього процесу;
* вимог цивільного захисту;
* конкретних видів діяльності.
Але в такому разі це локальні документи конкретного закладу, а не окремі загальнодержавні «види інструктажів».
Тому формулювання «МОН вимагає інструкцію №25 про ожеледицю» або «№42 про канікули» без конкретного нормативного акта є некоректним. Номер такої інструкції, якщо вона існує, — це внутрішня нумерація школи.
Правильна логіка така: спочатку визначаємо ризик і нормативну підставу, потім — який вид інструктажу або локальний документ потрібен.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
23. Що школа може встановити власними локальними актами?
Заклад освіти має право деталізувати організацію роботи з безпеки життєдіяльності з урахуванням конкретних умов своєї роботи. Це може бути закріплено в наказах керівника, положеннях, інструкціях, алгоритмах дій та інших локальних документах.
Зокрема, школа може визначати:
* хто саме проводить певні інструктажі;
* порядок їх організації;
* відповідальних осіб;
* локальні інструкції для конкретних приміщень, заходів або ризиків;
* алгоритми дій під час повітряної тривоги, евакуації, надзвичайних ситуацій;
* порядок супроводу дітей під час екскурсій та інших заходів;
* форми внутрішньої фіксації, якщо вони не суперечать установленим державним вимогам.
Але принципова межа така: локальний акт не може скасувати, звузити або підмінити вимоги нормативно-правових актів вищої юридичної сили. Тобто школа може деталізувати порядок, але не може, наприклад, вигадати новий державний вид інструктажу або змінити вимоги щодо того, хто і коли має розписуватися в журналі.
Тому вчителю важливо завжди розрізняти: що прямо встановлено законодавством, а що є внутрішнім правилом конкретного закладу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
24. Що адміністрація не може подавати як «вимогу МОН», якщо це лише локальне правило школи?
Адміністрація не повинна називати «вимогою МОН» те, що насправді встановлено лише внутрішнім наказом, інструкцією або традицією конкретного закладу.
Наприклад, не можна без нормативної підстави стверджувати, що МОН нібито вимагає:
* окрему інструкцію на кожну сезонну ситуацію;
* підписи учнів 1–4 класів після інструктажу;
* «повторний інструктаж» як окремий вид для учнів;
* обов’язковий первинний інструктаж перед кожним звичайним уроком;
* однаковий перелік номерних інструкцій для всіх шкіл;
* дублювання одного й того самого запису одночасно в кількох журналах, якщо це прямо не передбачено нормативно.
Школа може встановити додаткові внутрішні правила для організації безпеки, але тоді коректне формулювання має бути таким: «це визначено локальним актом нашого закладу», а не «так вимагає МОН».
Для вчителя це принципово: якщо певна вимога викликає сумнів, варто попросити назву документа, номер, дату і конкретний пункт, на який посилається адміністрація. Це одразу відділяє реальну нормативну вимогу від внутрішньої практики школи.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
25. За що саме відповідає вчитель початкових класів?
Учитель відповідає за безпеку учнів у межах організованої ним освітньої діяльності та виконання встановлених у закладі вимог з безпеки життєдіяльності.
Положення №1669 покладає на вчителя, класовода, класного керівника обов’язок, зокрема:
* створювати безпечні й нешкідливі умови під час освітнього процесу;
* проводити передбачені інструктажі з безпеки життєдіяльності;
* контролювати дотримання учнями правил безпеки;
* оперативно повідомляти керівництво про нещасні випадки та вживати необхідних першочергових заходів;
* не допускати проведення занять в умовах, які становлять небезпеку для життя чи здоров’я дітей.
Закон України «Про освіту» також встановлює обов’язок педагогічних працівників дотримуватися педагогічної етики, поважати права учасників освітнього процесу та захищати здобувачів освіти від будь-яких форм фізичного і психічного насильства.
Водночас важливо не перебільшувати межі відповідальності вчителя. Учитель не відповідає одноосібно за всю систему безпеки закладу. Він виконує свої обов’язки в межах освітнього процесу, тоді як організація безпечного освітнього середовища, системи охорони праці та безпеки життєдіяльності є також обов’язком керівника закладу. Це розберемо в наступному питанні.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
26. За що відповідає керівник закладу освіти?
Керівник закладу відповідає не за окремий інструктаж, а за організацію всієї системи безпеки життєдіяльності та створення безпечного освітнього середовища.
До його відповідальності належить, зокрема:
* організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі;
* визначення відповідальних осіб та розподіл їхніх обов’язків;
* затвердження необхідних програм, інструкцій, порядків і локальних актів;
* організація проведення інструктажів та контролю за їх проведенням;
* забезпечення належного стану приміщень, території, обладнання та засобів безпеки;
* організація дій закладу у разі надзвичайних ситуацій;
* організація розслідування та обліку нещасних випадків у передбачених законодавством випадках;
* контроль за дотриманням працівниками встановлених вимог безпеки.
Тому неправильно перекладати всю відповідальність за безпеку дітей на класного керівника словами: «Ви провели інструктаж — тепер за все відповідаєте Ви».
Проведення інструктажу вчителем є лише однією складовою системи безпеки. Керівник закладу повинен цю систему організувати, визначити порядок роботи, забезпечити необхідні умови та контролювати її функціонування.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
27. Які найпоширеніші помилки допускають школи під час організації та оформлення інструктажів?
Найчастіше проблема не у відсутності роботи з безпеки, а в тому, що змішують різні види інструктажів, дублюють записи або видають локальні правила за загальнодержавні вимоги.
Типові помилки такі:
* додають для учнів «повторний інструктаж», хоча для здобувачів освіти Положення №1669 визначає лише вступний, первинний, позаплановий і цільовий;
* вимагають підписи учнів 1–4 класів, хоча Положення передбачає підпис учня починаючи з 9 класу;
* називають будь-яку розмову про безпеку окремим «інструктажем»;
* проводять первинний інструктаж формально перед кожним уроком, хоча він має бути пов’язаний із конкретними умовами та видом діяльності;
* вигадують окремі «види» на кшталт «інструктаж перед канікулами», «інструктаж під час повітряної тривоги», «інструктаж з мінної безпеки»;
* дублюють один і той самий запис у кількох журналах без прямої нормативної вимоги;
* користуються старими або вже нечинними положеннями та інструкціями;
* посилаються на «наказ МОН», не називаючи номер, дату і конкретний пункт документа;
* перекладають усю відповідальність за безпеку дітей на класного керівника;
* створюють десятки локальних інструкцій і подають їх учителю як нібито обов’язковий для всіх шкіл державний перелік.
Найнадійніший алгоритм для вчителя простий: визначити ситуацію → знайти нормативну підставу → визначити вид інструктажу → провести його у передбаченому порядку → зробити саме той запис, який вимагає нормативний акт.
Це дозволяє одночасно виконати вимоги безпеки й не створювати зайву бюрократію.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0100-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
УВАГА!
Цей матеріал не є офіційним роз’ясненням МОН України. Це мій практичний розбір чинних нормативних документів, заснований на власному професійному досвіді, досвіді колег та практиці роботи в закладах освіти. Моє завдання — розібрати нормативку по полицях, відокремити пряму вимогу законодавства від рекомендацій і усталеної практики та допомогти колегам самим зорієнтуватися в документах. Якщо маєте інше бачення або нормативне підтвердження — буду вдячна за конструктивне обговорення.
Коментарі
Додати коментар