Ліцей, який гімназія чи гімназія, яка не гімназія?

Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"

Ліцей «Київська гімназія східних мов №1».

Тернопільський академічний ліцей "Українська гімназія імені Івана Франка".

Стрийський ліцей "Гімназія імені Митрополита Андрея Шептицького".

Читаємо ось такі новенькі вивіски на наших школах.

Спробуйте пояснити комусь із іноземців шовонотаке: гімназія чи ліцей?

Зламає голову, бо при здоровому глузді без вживання пляшки віскі їм українських змінотворців точно не зрозуміти.

Які дивні гібридні назви змушені робити мої колеги, бо недолугі рехворматори запрограмували це божевілля!!!

Звісно, в цьому … винні ті, хто придумав гімнаїзацію всіх неповних середніх шкіл і ліцеїзацію тих шкіл, які мають старші класи.

У моєму рідному місті є заклад, який за останні 30 років 7(сім) разів змушений був змінювати назву. Кожні 4-5 років – нова назва. Бо рехворматори імітували рехворми.

Будемо грати в ці шаради* й далі?! Чи, може, нарешті припинимопрофанацію самої ідеї гімназійноїта ліцейськоїосвіти(їх до 2017 року називали "навчальними закладаминового типу") й повернемов Україну поняття "школа"?

*Шарада — салонна гра, суть якої в тому, щоб відгадати слово за інсценованими підказками.

Чому колеги в різних регіонах України називають «ліцей» гімназією?

Бо у нас традиційно була гімназійна модель шкільної освіти.

Бо гарний той заклад освіти в якого руді (тобто старі) стіни.

Ця британська приказка не просто підкреслює важливість мати заклади освіти з віковими традиціями.

Вона про важливість мати заклади освіти з історією. Якщо такі є і є люди, які спроможні помножити традиції на модерн, все стає краще в системі освіти.

Без розуміння важливості історії, наприклад, Єлисаветградська гімназія – це просто напівзруйнована шахедами будівля (архівний мотлох тощо), а з історією – це свідчення цілої епохи в розвитку освіти, традиції, які оживають.

Без історії – це просто старомодна назва «гімназія». А з історією це амбітний виклик незавершеної дії та благородна мета з відродження славетного закладу освіти.

Без історії навіть ефективний заклад освіти – це просто функціональний ноунейм.

А з історією – це освітній бренд, маніфест цінностей, елемент самоідентифікації, сигнал "свого" для бажаної соціальної групи.

Без історії Єлисаветградської гімназії, яку ми відроджували, – це був би звичайний проект створення школи, а з історією – це була унікальна амбітна місія вийти на гімназійну орбіту, досягнути гімназійного рівня якості освіти...

Освіта – найвеличніше з усіх земних благ, але тільки тоді, коли вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна.

Редьярд Кіплінг

По суті упродовж 90-х ми утвердили гімназійний стандарт загальної середньої освіти: усе має бути бездоганним і найвищої якості.

Від коридорів з паркетом та люстрами, символіки гімназії до унікальної системи планування якості, власних розробок, мережі партнерства по горизонталі, гімназійних ритуалів і навіть своєї гімназійної легенди.

Під прапором НУШ у нас відбулась тотальна гімнаїзація всіх неповних середніх шкіл, яким рехворматори присвоїли шляхетне ім'я – гімназія.

Якось так виходить. Усе, до чого доторкаються наші освітні "агенти змін" перетворюється на профанацію і фарс. Замість того, щоб дотримуватись простого принципу реформ "якщо працює, не чіпай" вони й ті острівки якості, які ще були в середній освіті, просто знищили. Зокрема, дискредитувавши саму ідею гімназійної освіти як шансу для високовмотивованих дітей та відповідальних батьків. Відбулась гімнаїзація всіх неповних середніх шкіл, більшість з яких насправді не дотягують і до рівня церковно-приходської школи.

Гімнаїзація всіх неповних середніх шкіл – це найбільша псевдореформаторська дурня і профанація самої ідеї гімназійної освіти.

У 1001-й раз повторюю свій лікнеп щодо моделей організації шкільної освіти.

Це те, що я їм казав, ще на стадії підготовки Закону «Про освіту».

Якщо говорити спрощено, в Європі є дві моделі шкільної освіти:

1. Німецька(гімназійна), яка була і на всій території України(і тій, що сходила до складу Австро-Угорської імперії, згодом Польщі та Чехословаччини, і тій, що була у складі Російської імперії).

2. Французька(ліцейська). Для нас вона була не типовою. На наших теренах були лише її окремі елементи.

Внаслідок "рехвом" у нас знищено гімназійну і не створено ліцейної освіти хоча б рівня Назарбаєв інтелектуальних шкіл у Казахстані.

Як правило, усі три ланки шкільної освіти, як правило, функціонують окремо.

Сучасна гімназія об’єднує неповну середню школу і старшу школу(тобто це ІІ й ІІІ ступінь разом). Ніколи і ніде до складу гімназії не входила початкова школа.

У нас вона могла входити за старим законом про освіту до складу навчально-виховного об’єднання. Я був багато років директором НВО у складі якого була початкова школа "Гармонія"(в окремій будівлі), гімназія імені Тараса Шевченка і центр позашкільного виховання "Контакт"(теж в окремій будівлі). Усі три заклади охоплювали «гімназійний квартал» у центрі м. Кіровограда(тепер Кропивницького).

Ніде і ніколи гімназія не складалась із І та ІІ ступені(початкової школи й неповної середньої). Один час таке вчудили поляки, але швидко схаменулись і перейшли на ліцейську модель.

Неповна гімназія в якій на стадії становлення були лише класи ІІ ступені називалась прогімназією.

Ліцей – це завжди(!) лише старша школа.

✔ Ліцей у Франції — це завершальна ланка системи середньої освіти й одночасно перехідний щабель до вищої освіти. Після закінчення ліцею його випускники отримують атестат(baccalauréat), чи як тут кажуть BAC. У французькому ліцеї навчаються три роки.

✔ Ліцей у Польщі(Liceum ogólnokształcące) – фінальні 4 роки навчання. Їх відвідують ті, хто планує продовжити свою академічну освіту після закінчення szkoła podstawowa (1-8 класи) за іншим шляхом, ніж технікум чи професійно-технічне училище. Після закінчення випускник здає випускний екзамен – matura – та отримує свідоцтво про повну загальну середню освіту. Подальше навчання – це здобуття вищої освіти. Ліцеї Польщі – це по суті загальноосвітня школа зі спеціалізованими класами, яка займається підготовкою учнів до вступу в ВНЗ.

✔ Ліцеї (Liceo) в Італії готують учнів до університету, куди вони можуть вступити в разі успішного опанування п’ятирічного ліцейського курсу.

В Італії є різні типи ліцеїв:

1. Наукові (Liceo Scientifico) - найпопулярніший варіант в Італії, там поглиблено вивчають фізику, хімію та біологію;

2. Класичні (Liceo Classico) роблять акцент на латині, античній літературі, філософії та історії мистецтв;

3. Лінгвістичні (Liceo linguistico) спеціалізуються на сучасних мовах;

4. Ліцеї гуманітарних наук (Liceo delle scienze umane opzione economico-sociale) найбільшу увагу приділяють економіці та іншим соціальним предметам;

5. Художні (Liceo Artistico) дають основи архітектури, живопису та скульптури;

6. Музично-хореографічні (Liceo musicale e coreutico).

Ми дискредитували назву ліцей ще тоді, коли обізвали ними всі ПТУ(зараз всі ПТУ черговий раз перейменували в "професійні коледжі).

А назву гімназія тоді, коли присвоїли шляхетне ім'я - гімназія всім неповним середнім школам.

Профанація самої ідеї гімназійної освіти є чи не найбільшою псевдореформаторською дурнею, яку вчинили сучасні освітні герострати.

В Україні це зробили попри те, що сучасна гімназійна освіта не тільки в Німеччині, а ще в десятках країн показує свою ефективність. Тільки за це всіх причетних до рехвом, треба назавжди відлучити від освіти без права агентозмінити ще мінімум 100 років.

"Уже давно в освіті розпочато еру "мильних бульбашок", яскравих, легких, рухливих, що гучно лопаються... Потім - пшик...".

Ця епоха нарешті має закінчитись. Нам роками доведеться усувати наслідки агенто-диверсійної підривної роботи, яка була здійснена для руйнування української освіти під прикриттям піар та шоупроєкту НУШ.

Зокрема, вдруге відновлювати гімназійну освіту.