Цьогорічні випускники вже пишуть Національний мультипредметний тест (НМТ), і незабаром в Україні стартує вступна кампанія. Про можливості для абітурієнтів та особливості цьогорічної вступної кампанії розповів Українському Радіо заступник міністра освіти і науки України, науковець і викладач Михайло Винницький. "НМТ завершується 25 червня. До 4 липня усі вступники матимуть свої результати ― і розпочнеться вступна кампанія. Реєстрація заяв на вибір починається 19 липня, і на початку серпня буде зрозуміло, хто куди вступив. Цього року є 15 можливостей виставити свої пріоритети ― 5 на бюджет і 10 на контракт. Якщо особа не вступає на бюджет, а вступає на контракт, то у неї є можливість отримати ґрант, відповідно до своїх балів, аби компенсувати частину вартості контракту", ― пояснив заступник міністра.
Цьогоріч 312 тисяч випускників, із них 20 тисяч за кордоном
Як змінилася кількість вступників до вишів під час війни, якщо порівняти з попередніми роками?
Якщо говорити про цей рік, то у нас є 312 тисяч зареєстрованих на НМТ. Це майже ідентична цифра з минулим роком. І нічого не змінюється у кількості тих, хто пише мультипредметний тест за кордоном. Ми проводимо НМТ у 34 країнах, і цьогоріч зареєструвалося трохи більше 20 тисяч учасників. 300-312 тисяч ― це абсолютно нормально, тому що у нас приблизно 360 тисяч випускників цього року, а це означає, що частина не буде йти на вищу освіту. Щоб іти у коледжі або на ринок праці, писати НМТ не потрібно.
Кількість випускників шкіл зменшується на 20-30 тисяч кожного року
Як це порівнюється з довоєнним періодом. Молодим людям, які вступають цього року, очевидно по 17 років. Відповідно, 17 років тому, у 2008 році ми мали 630 тисяч випускників шкіл ― майже вдвічі більше. І ця тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. У 2002 році ми бачили падіння кількості випускників, що було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч кожного року, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей. Зауважу, що якби всі наші території були контрольовані Україною, то ми мали б цьогоріч приблизно 510 тисяч випускників шкіл. Бачимо очевидну різницю: 360 тисяч проти 510 тисяч.
Як вдалося стабілізувати ситуацію, що ми від минулого року залишились у тих самих кількісних показниках?
Велика кількість 17-річних виїжджає за кордон, це правда. Але велика кількість і повертається в Україну, тобто можемо сказати, що є рух в інший бік. Бо коли дитина стає повнолітньою, вона вирішує сама, куди далі рухатися. Тож велика частина випускників пишуть НМТ за кордоном і вступають в українські виші, що нас дуже тішить.
Ключові етапи вступної кампанії
Нагадайте ключові етапи вступної кампанії?
Станом на зараз триває сесія НМТ. Національний мультипредметний тест завершується 25 червня, і до 4 липня всі вступники матимуть свої результати. А далі відбувається вступна кампанія. Ми просимо, щоб уже з 1 липня абітурієнти починали реєструвати свої кабінети в електронній системі. Реєстрація заяв на вибір починається із 19 липня, і до кінця липня ми маємо це завершити, щоб на початку серпня було зрозуміло, хто куди вступив. Цього року буде 15 можливостей виставити свої пріоритети ― 5 на бюджет і 10 на контракт. Якщо особа не вступає на бюджет, а вступає на контракт, то у неї є можливість отримати ще ґрант, відповідно до своїх балів, аби компенсувати частину вартості контракту. У кабінеті буде висвітлено два варіанти ― або бюджет, або контракт, і особа вже буде знати, за результатами свого НМТ, чи матиме вона ґрант на свій контракт.
Чи зможуть випускники 9-х класів, які вступають у коледжі, згодом складати НМТ?
Після 9 класу велика частина дітей ідуть у профтехосвіту, і це дуже позитивно. Ми зараз інтенсивно інвестуємо у майстерні, модернізацію матеріальної бази. Бачимо, що випускники професійних закладів навіть швидше себе знаходять на ринку праці. Але якщо особа захоче вступати на вищу освіту, то вона пише НМТ на рівні з випускниками 11 класу ― і вступає до вишу. Маємо чималу кількість таких вступників, їм часом навіть нараховують певні кредити після вступу і можуть скоротити термін навчання у закладі вищої освіти.
Чи є навчання у вишах із сурдоперекладом для студентів із вадами слуху?
Інклюзія це велика проблема, але ми над нею точково працюємо. Треба чітко говорити, що станом на сьогодні забезпечити сурдопереклад та всі можливості для людей з вадами зору по кожному закладу вищої освіти ми не можемо. Але, наприклад, у Кам’янці-Подільському є дуже добра Академія реабілітації, а також є інші заклади, які це можуть зробити.
"Державні та національні університети ― повністю у рівних умовах"
Чи є різниця у статусі "державний університет" і "національний університет"?
У статусі ― жодної різниці немає. Статус національного є винятково почесний. Ми маємо подання деяких університетів, які були реорганізовані упродовж останніх двох років, щоб їм знову надати статус національного. Це така собі "медалька", яку причіплює президент, а тих можливостей, які були раніше щодо збільшеної зарплати тощо, зараз абсолютно немає. Тобто державні та національні університети ― повністю у рівних умовах.
Є запитання щодо вишів у Сумах. Що буде з ними за умов такої складної ситуації, коли кілька населених пунктів уже перебувають під контролем російських загарбників?
Ми маємо три державні університети у Сумах і педагогічний університет у Глухові, який навіть ближче до російського кордону. Частина викладачів, студентів і майна вже евакуйована із Глухова, а в Сумах поки що тримаємось. Там постійні повітряні тривоги, дронові й ракетні атаки, але Суми поки що перебувають поза зоною ураження артилерії, на відміну від Херсона, наприклад. Тобто ― вступна кампанія до сумських вишів триває.
"Понад третина випускників обрали англійську мову як четвертий предмет"
Чи є зміни цьогоріч у правилах вступу на бакалаврат і до магістратури?
На бакалаврат правила такі ж, як і минулого року. Це чотири предмети НМТ ― три обов’язкові плюс один на вибір. Понад третина випускників обрали англійську мову як четвертий предмет. А щодо магістратури, там є окрема вступна кампанія. Маємо єдиний вступний іспит до магістратури, але хочу наголосити: якщо особа вже має магістерський ступінь і йде у програму освіти дорослих, то другий раз писати іспит не потрібно. Друга вища освіта не передбачає відстрочки від мобілізації, але вступні випробування не є обов’язковими. Заклади вищої освіти тут встановлюють свої випробування, не загальнодержавні.
На кон’юнктурні спеціальності "зменшуємо кількість державних місць та водночас збільшуємо ціну контракту"
А як можна прокоментувати вподобання абітурієнтів та очікування ринку праці?
У нас є певна кількість спеціальностей, які ми називаємо кон’юнктурними. Туди вступає багато абітурієнтів, але після чотирьох років вони не знаходять себе на ринку праці. Це право, економіка, менеджмент, туризм, ресторанний бізнес, журналістика, навіть стоматологія. На рівні 17-річного ти думаєш, що зароблятимеш великі гроші, але так не відбувається. Для того, щоб вступити на такі спеціальності на контракт, потрібно мати 170 балів із двох предметів для отримання ґранту другого рівня. Ми зменшуємо кількість державних місць на такі спеціальності та водночас збільшуємо ціну контракту. Це стосується саме тих спеціальностей, які не забезпечує ринок праці. Тому не думайте, що весь контракт має стати недоступним. Це не так.
"Медики, вчителі, терапевти-реабілітологи та психологи ― надзвичайно важливі"
Кого зараз потребує наша країна та як Міносвіти може стимулювати вступ саме на ці спеціальності?
Нам потрібно все, що пов’язане з людським капіталом. Медики, вчителі, терапевти-реабілітологи ― це три спеціальності, які надзвичайно важливі. Можу додати ще четверту ― психологія. Перші три ― це важкі для навчання спеціальності, там високі порогові бали, але ми намагаємося людей стимулювати. Крім людського капіталу, важлива інфраструктура. Відтак все, що стосується архітектури, будівництва, різних інженерних спеціальностей, енергетики, автотранспорту, авіації, безпілотної інженерії, є дуже важливим. На цих спеціальностях більше бюджетних місць та є можливості отримати ґрант для контрактників. На фундаментальні спеціальності ― фізика, хімія, біологія, геодезія, екологія, землеустрій тощо ― маємо відносно малу кількість вступників, на жаль, а потреби ринку праці є великі.
"Вступати на бухгалтерію ― дуже ризиковано"
Які професії "вб’є" найближчим часом штучний інтелект?
У нас велика кількість людей вступають на бухгалтерію. Вважаю, що це дуже ризиковано. Тому що все, що стосується обрахунку та звітності, може бути легко автоматизовано. На спеціальність "облік та оподаткування" є достатньо великий попит, але торік 91% таких студентів платили за спеціальність самі. І мені дуже шкода, адже три тисячі тогорічних вступників, на жаль, матимуть проблеми з працевлаштуванням.
Коментарі
Додати коментар