Міністр стверджує, що оплата праці вчителів – «у фокусі уваги»

Автор: Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021–2023), доктор економічних наук, професор

У Верховній Раді України 5 вересня 2025 року проведено «Годину запитань до уряду». Говорили про освіту. Ключову доповідь зробив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Відповідне відео є у вільному доступі:

Нагадаємо, що заходи «Година запитань до уряду», під час яких говорили про освіту, проводили також 28 лютого 2025 року та 11 жовтня 2024 року.

Отже, протягом останнього року український парламент під час проведення «Години запитань до уряду» поглиблено вивчав питання освіти, освітньої політики та роботи освітнього відомства аж тричі.

Підвищена увага українського парламенту до проблем розвитку освіти, освітньої політики та роботи освітнього відомства є цілком зрозумілою. Чим більше приділяти уваги певній проблемі – тим більше сподівань, що ця проблема буде хоч якось вирішуватися.

Можливо, депутати врахували, що протягом 2024–2025 років профільний парламентський комітет визнавав роботу Міністерства освіти і науки незадовільною аж тричі, і тому очільник цього міністерства має звітуватися частіше...

Оксен Лісовий, доповідаючи про стан справ, говорив про різні тенденції і проблеми: початок навчального року, кількість першокласників, шкільне харчування, відсутність укриттів, невчасна доставка підручників в школи, вступна кампанія до закладів вищої освіти, державне замовлення, освітні гранти, неоднозначні результати проведення НМТ, знищені та пошкоджені будівлі закладів освіти, експериментальні проєкти тощо.

Показово, що у своїй доповіді міністр жодного разу не згадав про проблему оплати праці працівників освіти та шляхи її вирішення.

Одначе, уважно вивчивши запис трансляції, можна сміливо стверджувати, що найбільша кількість запитань з боку народних депутатів стосувалася саме проблеми оплати праці працівників освіти.

Проблема відома: освіта є сферою, у якій «ключові працівники» (учителі, вихователі, викладачі) отримують захмарно низький обсяг заробітної плати.

Тут варто нагадати, що відповідно до пункту 2 статті 61 Закону України «Про освіту», посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Якщо врахувати, що станом на зараз розмір мінімальної заробітної плати становить 8000 гривень на місяць, то виходить, що розмір посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має бути встановлений на рівні 24000 гривень (три рази по 8000 гривень).

Народний депутат із фракції «Слуга народу» Сергій Штепа констатує: «Є ситуації, є випадки, коли окремі вчителі після всіх вирахувань отримують на руки «чистими» 6800 гривень. Це конкретні факти, які були мені озвучені...»

Міністр був лаконічним: «Щодо заробітної плати вчителів. Це критична проблема. І сьогодні ми за дорученням прем’єр-міністра розробляємо рішення щодо застосування коефіцієнту, підвищуючого коефіцієнту, який діє для певних категорій працівників...»

Відповідаючи на запитання іншого депутата, міністр надав більш розгорнуту відповідь: «Ми маємо цілий ряд наслідків такої ситуації... Ми маємо мало молоді, яка приходить працювати до закладів загальної середньої освіти. Ми маємо ще гіршу ситуацію в позашкільній освіті, з оплатою праці позашкільників. Ми вирівнюємо інші ланки освіти за рахунок реформ, які проводяться. Наприклад, реформа дошкільної освіти дозволяє органам місцевого самоврядування встановлювати надбавки. Тарифна сітка і є уже та норма тарифної сітки, є нижньою планкою. Реформа професійно-технічної освіти, яка передбачає перетворення закладів профтехосвіти в КНП, в комунальні неприбуткові товариства, передбачає також лібералізацію фінансової діяльності, у тому числі і зарплатної політики закладів. І тому наш фокус уваги залишається саме на закладах загальної середньої освіти, на вчителях з цієї ланки освіти. Ми сьогодні, на жаль, в бюджеті не маємо коштів на виконання статті 61 Закону «Про освіту», достатніх коштів. Ми маємо встановлену додаткову надбавку за роботу в складних умовах, яка в цьому навчальному році складає 2000 гривень, і відповідно у бюджеті наступного року ці кошти також передбачені. Доплата в 2000 гривень буде збережена. Але ми маємо доручення Президента, ми маємо доручення прем’єр-міністра, і спільно з Міністерством фінансів зараз опрацьовуємо можливості суттєвішого, значно суттєвішого підвищення заробітних плат для педагогічних працівників. Я думаю, що в проєкті бюджету, який ви побачите, буде конкретна цифра. Зараз я оці переговори ще не завершені. Все буде залежати значною мірою від потреб оборони. Перш за все від потреб оборони. Сподіваюсь, що ми вирішимо це питання в 26-му році. За вашої підтримки також».

Одначе, парламентарі чекали на конкретику. Не дивлячись на це, відповідаючи на запитання іншого депутата, Оксен Лісовий знову обрав занадто лаконічну форму: «Щодо зарплати. Я вже озвучував. Уряд працює над тим, щоб в 26-му році цю ситуацію змінити більш суттєво».

З відповідей міністра можна зробити обґрунтоване припущення, що остаточних рішень, спрямованих на вирішення питання підвищення зарплати освітян – наразі не ухвалено.

На нашу думку, в контексті заявленої теми публікації, варто згадати деякі факти і публічні заяви.

Проблема оплати праці освітян (у першу чергу – вчителів) суттєво загострилася у 2023 році. В економіці України розмір середньої заробітної плати виріс доволі помітно, одначе в сфері освіти цей розмір фактично «заморозився».

25 серпня 2023 року Оксен Лісовий повідомив, що МОН працює над новою моделлю зарплати вчителів, причому ця модель «має бути зрозумілою та прогнозованою». За словами міністра, пілотний проєкт реформування моделі оплати праці вчителів запланований на 2024/25 рік, причому у його реалізації візьмуть участь 500 українських шкіл. Особливістю нової моделі є відмова від Єдиної тарифної сітки і встановлення базової ставки заробітної плати на рівні 80%, а також премія від директора школи. «В експерименті ми хочемо вийти з Єдиної тарифної сітки. Ми хочемо, щоб базова частина заробітної плати була біля 80%, біля 20% надбавки і ще кілька регіональних надбавок і доплата від директора школи. Тобто ми робимо її зрозумілою, прозорою, прогнозованою і саме головне – ми прагнемо підвищити заробітну плату», – заявив очільник МОН.

15 вересня 2023 року Лісовий пообіцяв, що «зарплати освітян в 2024 році будуть дещо підвищені», освітня субвенція в 2024 році складатиме 102,9 млрд грн, що більше на 18%. За словами міністра, такі показники дадуть можливість підвищити зарплати працівникам освіти – на 10% з 1 січня і ще на 12% з 1 липня (за тарифною сіткою).

10 листопада 2023 року було оприлюднено повідомлення, що у 2024 році освітянам будуть підвищувати зарплату двічі – у січні і квітні. Відповідні видатки передбачені державним бюджетом на 2024 рік. Зокрема, збільшення освітньої субвенції порівняно з 2023 роком дозволить підвищити зарплату педагогів майже на чверть. 1 січня відбудеться підвищення зарплат за тарифною сіткою на 10,4%, а з 1 квітня – ще на 12,6%.

27 листопада 2023 року з’явилася новина: «У МОН кажуть, що зарплата вчителя сягатиме 16 тисяч грн». За словами Оксена Лісового, середня заробітна плата вчителя з січня 2024 року становитиме 14 тисяч грн, а з квітня – близько 16 тисяч грн. Водночас міністр зазначив, що таке підвищення є «далеким до гідної заробітної плати, яку має отримувати вчитель».

29 березня 2024 року оприлюднено матеріал: «Говорити про реформу зарплат учителів поки зарано, – міністр». За словами Оксена Лісового, «Міністерство освіти і науки поки що не готове презентувати реформу підвищення рівня заробітних плат учителів, зважаючи на фінансову і політичну ціну... Це немалі гроші, яких у попередні роки не було. Підвищення заробітної плати вчителям потребує колосальних сум, і ми маємо надію, що будемо їх знаходити. Водночас ми повинні ввести інструменти мотивації вчителя в цілому: переглянути інструменти і підходи підвищення кваліфікації. Якщо йти ще далі – змінити підходи до педагогічної освіти в цілому», – зазначив Лісовий.

2 серпня 2024 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий несподівано заявив, що українським учителям найближчим часом не варто очікувати на підвищення заробітної плати через складну ситуацію в державному бюджеті. «Це дуже болісна проблема… Ми всі розуміємо, що нам дуже важко залучати молодь до викладання в закладах загальносередньої, позашкільної, профтехосвіти тощо. Ми розробили певну концепцію підвищення заробітної плати, у кінцевих положеннях закону про освіту передбачено підвищення окладів до трьох мінімальних заробітних плат. Ми розуміємо, що означає гідний рівень зарплати, у тому числі і щоб спонукати вчителя до саморозвитку та професійного зростання. Але на сьогодні маємо критичну ситуацію в бюджеті, вона надто складна», – сказав Лісовий.

26 серпня 2024 року оприлюднено вже таку новину: «Соцстандарти, які на сьогодні є у вчителів, неприйнятні й недостатні, – вважає міністр освіти і науки Оксен Лісовий. <…> Усі розуміють, що ми формуємо людський капітал, ми формуємо те найважливіше, без чого не може розвиватися країна, ми хочемо якісного прориву і, безумовно, ми розуміємо, що саме школа й учитель є творцем нації. І ми розуміємо, що ті соціальні стандарти, які на сьогодні є, – неприйнятні й недостатні». У зв'язку з цим міністр зазначив, що наразі є кілька сценаріїв, як підвищувати заробітну плату вчителям, залежно від того, який сценарій буде можливість профінансувати.

29 квітня 2025 року була оприлюднена відповідь на електронну петицію, у якій ставилося питання про підвищення оплати праці вчителів: «Підвищення заробітних плат учителям потребуватиме значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що в умовах воєнного стану є проблематичним…»

27 травня 2025 року Оксен Лісовий пообіцяв: «Якщо на наступний рік буде знайдено ще додаткові 12 млрд грн, то сума доплати збільшиться вдвічі, якщо буде знайдено додаткові 24 млрд грн – сума доплати збільшиться втричі». Водночас міністр зазначив, що для виконання статті закону про освіту і суттєвого підвищення зарплат освітянам потрібно понад 300 млрд грн, які в час війни знайти неможливо.

І наостанок – деякі професорські роздуми.

Як бачимо, питання оплати праці педагогів обговорюється і довго, і часто. Міністр протягом двох років невпинно запевняє, що питання підвищення оплати праці – «у фокусі уваги». Але, на жаль, «пересічному освітянину» одного лише «фокусу» недостатньо, аби задовільнити базові матеріальні потреби…

Ми віримо, що Оксен Лісовий і його підлеглі щиро бажають, аби розмір вчительської зарплати збільшився. Але! Якщо немає належного фінансового ресурсу – всі розмови про «підвищення» є безвідповідальними.

У цьому контексті слід нагадати, що у «Візії майбутнього освіти і науки України», яку розробили у 2023 році під проводом міністра Оксена Лісового, написано чимало правильних слів. У розділі «Якого майбутнього ми прагнемо?» міститься таке гасло: «Для освітян і науковців – гідні умови праці, справедливу оплату, нову парадигму навчання та особистісного розвитку, підтримку ментального здоров’я». У розділі «Які наші пріоритети?» амбіційно задекларовано: «Педагог і вчений: нашою метою є забезпечення гідних умов праці, справедливої оплати та можливостей для безперервного професійного розвитку вихователів, учителів, викладачів, науковців».

Отже, якщо керуватися законами формальної логіки, можна зробити припущення, що протягом останніх двох років освітнє міністерство жодним чином не просунулося у вирішенні чутливих питань, які поставило само собі на порядок денний. Ані в частині побудови «світлого освітнього майбутнього», ані в частині виконання «світлих освітніх пріоритетів».

Писати гасла – значно простіше, аніж виконувати написане…

І навіть більше – наразі, через два роки після оприлюднення «Візії…» – нам, простим освітянам, навіть не можуть повідомити про більш-менш реалістичні шляхи досягнення «світлого майбутнього» і «світлих пріоритетів».

Можливо, так звана «освітня команда» під час підготовки тексту «Візії…» не передбачала, що його буде хтось читати, а всі гасла, які там записані – доведеться виконувати?

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.