Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"
МОН чи «фабрика примар»?!
Наші «змінотворці» ніяк не можуть зрозуміти просту істину: не можливо в освіті змінити все і відразу.
Можна створити острівки якості й поступово розширювати їх до масштабів «архіпелагу».
Так і робили ще в 90-ті, коли почали відроджувати заклади нового(старого) типу – ліцеї та гімназії. Я особисто і як директор, і як депутат обласної ради, і як віце-президент Асоціації директорів «Відроджених гімназій України» можливе і не можливе, щоб не допустити простої зміни вивісок. Нова назва закладу освіти мала відображати прорив до нової якості освіти. У більшості випадків так і було.
Аж ніяк не вийде за щучим велінням, за агентозмінським хотінням відразу в усіх школах України реально створити системи забезпечення якості. Звісно, можна за грантівські кошти написати якусь примітивну «Абетку директора» та змусити керівників шкіл писати ще одну купу паперів… Але то буде лише імітація «боротьби» за якість. Бо управління якістю є вищим пілотажем освітнього менеджменту. Якщо б ми усі ці роки, замість продукування ілюзій та міражів, серйозно займались навчанням керівників шкіл, можливо, 5-10% з них й змогли б опанувати основи управління якістю шкільної освіти. У нас, згідно звітів, з якогось дива це спромоглись зробити всі(на папері).
Сьогодні, ну хоча б з огляду на війну, треба нарешті припинити займатись феєричною дурнею.
Почніть з мораторію на проведення всіляких пустопорожніх шоу в 5-зіркових готелях. Зупиніться! Займіться роботою над помилками. Це закономірний етап на якому має нарешті відбутись адекватний аналіз того, що відбулось в нашій освіті за останні 10 років. За яким мають бути «оргвисновки»: усунення від псевдореформаторської годівнички осіб, які несуть персональну відповідальність за провально-руйнівні кроки.
Далі, замість шоу, тиха і малопомітна для освітянської громадськості чорнова робота з відбудови зруйнованого.
Коментарі
Додати коментар