МОН презентувало системну модель мовного менеджменту

Міністерство освіти і науки України надіслало місцевим органам управління освітою та закладам загальної середньої освіти Методичні рекомендації щодо популяризації української мови й управління мовним середовищем (Лист МОН України від 19.08.2026 № 1/17911-26 «Про методичні рекомендації щодо популяризації української мови й управління мовним середовищем у закладах освіти: системна модель мовного менеджменту»)

Чому це важливо?

Сучасний мовний простір шкіл зазнає впливу багатьох чинників: від наслідків тривалої русифікації та змін через повномасштабну війну до розвитку цифрового середовища. Через це в одному класі часто навчаються діти з дуже різним мовним досвідом і потребами.

Рекомендації, розроблені робочою групою (створеною наказом МОН № 689 від 27 квітня 2026 року), мають на меті надати школам практичний інструментарій для формування стійкої мотивації до використання української мови. Вони розраховані на поступове поетапне впровадження у середньо- та довгостроковій перспективі.

Що таке мовний менеджмент в освіті?

Мовний менеджмент — це спосіб системно організувати мовну роботу, яку заклади освіти вже частково здійснюють. Головна перевага підходу полягає в тому, що він не потребує додаткового штату чи створення нових посад.

Замість випадкового реагування на окремі ситуації пропонується циклічний процес із 5 етапів:

1. Аналіз актуального стану мовного середовища.
2. Визначення потреб здобувачів освіти та колективу.
3. Планування конкретних кроків (рекомендується ставити не більше 2–3 цілей на рік).
4. Реалізація запланованих практик.
5. Оцінювання результатів.

Основний принцип моделі — «підтримка замість тиску». Наприклад, педагогам радять застосовувати техніку «ехо-корекції» (коли вчитель повторює за дитиною правильну форму слова, не перериваючи спілкування) та уникати публічного висміювання русизмів чи суржику під час переходу дитини на українську мову.

Практичні інструменти для кожної школи

Документ пропонує готовий пакет практичних інструментів, використання яких є добровільним і не вимагає ведення обов'язкової звітності чи оцінювання вчителів:

• Базове самооцінювання для керівника: анкета із 6 запитань, заповнення якої займає лише 10–15 хвилин.
• Детальний аудит мовного середовища: прості спостереження за мовою дітей на перервах, анонімне самооцінювання мови педагогів поза уроками та мови спілкування в чатах.
• Лист педагогічної наступності: робочий документ для вихователів дитсадків та вчителів перших класів, який допомагає забезпечити м'який мовний перехід дитини до початкової школи.
• Паспорт мовного середовища: документ для відстеження динаміки мовного середовища закладу протягом трьох років поспіль.

Розподіл відповідальності та співпраця

Ефективне мовне середовище не може створюватися зусиллями лише вчителя української мови. Свою роль відіграє кожен учасник процесу:

• Керівник закладу формує бачення, організовує аналіз та координує роботу;
• Педагоги виступають важливою мовною рольовою моделлю як на уроках, так і під час перерв та неформального спілкування;
• Батьки є партнерами, які підтримують мовленнєві практики вдома через спільне читання, перегляд україномовного контенту та сімейне дозвілля;
• Громада сприяє формуванню мовного простору поза межами школи — через заходи бібліотек, молодіжні проєкти та безкоштовні курси для дорослих.

Рекомендації також містять орієнтири для підтримки дітей із чутливим досвідом, зокрема учнів з-поміж національних меншин, дітей, які проживали на тимчасово окупованих територіях, або тих, хто перебуває за кордоном. Для полегшення навчання наведено список верифікованих цифрових ресурсів, серед яких навчальні ігри «Вивчаю - не чекаю», «ЙОЙ», онлайн-курси та мовні застосунки.