Некролог українській школі

Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор

Учора МОН презентувало «новинку» із радянським душком: в університетах запровадять нульовий курс — від трьох до шести місяців «довчання» перед навчанням на першому курсі.

Обов’язкові 90 годин української мови, математики, історії України і ще один вибірковий курс.

І навіть бонус у вигляді +15 балів до конкурсного бала, якщо залишишся в цьому ж університеті.

Питання, яке зависає над усім цим, просте й незручне:

А для чого після 11 років навчання в школі потрібен «нульовий курс»?

Це що — офіційне визнання, що школа впоралася на нуль?

Бо якщо учень після 11 років уроків, контрольних, НУШівських «проєктів», тестів, електронних журналів і «цифрових інструментів» , подолання «освітніх втрат» іде не на перший курс, а на додатковий «нульовий», — значить, шкільний атестат втратив вагу.

Він стає не підтвердженням освіти, а довідкою для проходження нульового курсу? 

Йдемо далі. Чи не здається вам, що нульовий курс  — це просто державне репетиторство

Про це в МОН, звісно, не кажуть.

Але саме так воно і є.

Ми багато років спостерігаємо, як НМТ перетворився на тест натренованості, а не знань. Із антинауковим підходом до визначення результатів. 

Ринок репетиторства роздутий до масштабу паралельної тіні освіти. Мало того, що у багатьох школах підготовка до НМТ стала основним видом діяльності в старших класах, то зараз держава вирішила узаконити цю модель:

тепер і університети будуть готувати до НМТ.

Це вже навіть не приховане визнання провалу школи — це офіційне підтвердження, що підготовка до тесту важливіша за системну освіту.

Хочете вчитись у нас — приходьте на підготовчий «нуль».

Буде як у фітнес-клубі: перший місяць безкоштовний, а далі — кому як пощастить.

Не менш інтригуюче виглядає ідея +15 балів, як хитрого  «вступного  кешбеку»

Це вже не освіта, це — маркетинг:

курс лояльності для абітурієнтів.

Ви пройшли нульовий рівень? Ми вас «натаскали»?  Молодці.

Тримайте бали — і залиштеся у нас же на платному навчанні.

У мене одне питання:

де ще у світі, крім України, університети самі «натаскують» абітурієнтів для власного вступу?

Іще одна «цікавинка». Перекидання відповідальності: школа — не справилася, хай університети рятують

Університети завжди жалілися, що першокурсники приходять слабкими.

Тепер МОН вирішило це питання просто:

давайте зробимо університети відповідальними за провали школи.

Не будемо піднімати рівень середньої освіти.

Не будемо переглядати стандарти.

Не будемо готувати нове покоління вчителів.

Не будемо аналізувати причини падіння мотивації.

Не будемо розуміти, чому НМТ відривається від шкільної програми.

Просто створимо ще один курс.

О! Уже краще!

До статистики — плюс галочка, до реформи — плюс пункт.

Тобто, нульовий  курс — це офіційний некролог українській школі, вінець усім її реформам. 

Найсумніше — те, що МОН навіть не ховає головну ідею:

нульовий курс потрібен, щоб підготувати до НМТ.

Не щоб закрити прогалини в освіті.

Не щоб зміцнити базові компетенції.

А щоб підняти бали на тесті.

Таким чином, система виглядає абсурдно: школа не підготувала,  НМТ перевіряє здатність угадати; університети довчають, і ще заохочують бонусами.

Головне — жодне з цих рішень не підвищує якість шкільної освіти.

Навпаки, школа втрачає сенс.

Бо якщо держава готує абітурієнтів до НМТ уже після школи, то навіщо тоді взагалі 11 років?

Висновок, який проситься сам

«Нульовий курс» — це не нова можливість, не реформа, не інновація.

Це — офіційний документ про стан української школи.

У цьому документі великими літерами написано:

«Ми не віримо у якість середньої освіти — і вводимо рівень “нуль”.»

Тільки сказано це не прямо.

Але зроблено — дуже голосно.

Як же потрібно не любити і не поважати українську школу, щоб придумати подібне?

Відтепер, будь-який сенс старшокласникам ходити до школи зникає. Хіба для того, щоб потусуватися, розважитися, пообідати, нахамити вчителям і зробити вигляд, що здобуваєш повну загальну середню освіту.

P.S. Про потребу в донавчанні добре  ілюструє українська приказка: «Коня можна привести на водопій. Примусити напитися води - не можна» 

(Світлина з мережі Інтернет)