Освітня політика МОН: чергова «реформа» викликає суспільний резонанс

В Україні триває реформа профільної середньої освіти із запланованою точкою запуску з 01.09.2027 року. 

Однак на практиці паралельно з підготовкою до цієї реформи відбуваються процеси так званої «оптимізації» мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. 

Саме це поєднання викликає найбільше запитань — як управлінських, так і правових.

Об’єктивно мережа закладів освіти потребує перегляду з огляду на демографічну ситуацію, воєнні виклики та ресурсні обмеження. Проте жодна доцільність не може підміняти принцип законності та чіткого розмежування повноважень.

🔴 Ключові проблемні аспекти

• фактичне поєднання реформи профільної середньої освіти з трансформацією мережі двох інших складників системи освіти — професійної та фахової передвищої, без окремого нормативного врегулювання такої синхронізації;

• пропуск визначених строків для розроблення та затвердження Методичних рекомендацій МОН щодо формування мережі закладів П(ПТ)О та ФПО;

• сумнівність повноважень МОН щодо формування мережі закладів фахової передвищої освіти з огляду на п.п. 16 п. 4 Положення про Міністерство освіти і науки України (постанова КМУ №630), яке не містить прямої норми про такі повноваження;

• завершення громадського обговорення проєкту Методичних рекомендацій 06.01.2025 без подальшого їх затвердження та офіційного оприлюднення;

• використання адміністративного ресурсу через департаменти освіти ОДА для ініціювання «оптимізації» мережі фахових коледжів — зокрема відокремлених структурних підрозділів ЗВО державної форми власності, що перебувають у сфері управління МОН.

📌 Правові та управлінські ризики

• потенційне перевищення повноважень органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади;

• перекладання політично чутливих рішень на обласні ради, щоб уникнути прямої відповідальності центрального органу;

• формування конфліктного середовища — між обласними радами, керівниками ЗВО, трудовими колективами та громадами;

• створення підстав для судового оскарження рішень обласних рад та управлінських актів МОН;

• підміна стратегічної реформи профільної школи процесами скорочення мережі закладів інших рівнів освіти без окремої концепції та правового обґрунтування.

📎 Показовий кейс

У вересні 2024 року Дніпропетровська обласна рада ухвалила рішення про мережу закладів освіти з двома додатками: окремо щодо академічних ліцеїв і окремо щодо «оптимізації» мережі П(ПТ)О та ФПО. 

Після суспільного резонансу, зауважень щодо перевищення повноважень та ознак заангажованості, додаток щодо оптимізації було скасовано. 

Цей випадок продемонстрував високий рівень конфліктогенності питання та правову вразливість відповідних рішень.

📌 Реформа профільної середньої освіти не може використовуватися як політичне вікно можливостей для швидкого скорочення або переформатування мережі закладів інших рівнів освіти — без чіткої нормативної основи, без належної публічності та без системного аналізу наслідків.

Будь-які структурні зміни в системі освіти мають здійснюватися виключно в межах компетенції, визначеної законом, із дотриманням процедур публічності, правової визначеності та інституційної відповідальності. Інакше замість реформи держава отримає хвилю судових спорів і втрату довіри до освітньої політики.