Освітній омбудсмен щодо ситуації у вінницькому ліцеї

Соціальні мережі та медіапростір сколихнула ситуація, де батько учениці побив у закладі освіти вчителя. 

Найважливіше, що варто уваги - жодні непорозуміння та складні ситуації неприпустимо намагатися вирішити із застосуванням будь-яких проявів насильства. Це стосується всіх учасників освітнього процесу.

У цій ситуації хочу висловити свою підтримку вчителю та бажаю йому якнайшвидшого одужання. На жаль, наразі вчителі є досить незахищеними, зокрема від можливого прояву агресії з боку батьків.

Наголошую: жодна людина, незалежно від того, чи це дитина, чи працівник закладу, чи хтось із батьків, не має піддаватися знущанням, насильству та жорстокому поводженню. 

Окремо хочу звернути увагу, що ця ситуація психологічно вплинула й могла травмувати дітей, які стали свідками агресивної поведінки й побиття вчителя. Батьки мають пам'ятати, що їхня агресія стосовно інших учасників освітнього процесу може сприяти появі агресії в їхніх дітей, яка згодом може перерости в агресію до інших дітей, вчителів, батьків. 

Цей випадок лише підтверджує, що необхідно шукати засоби посилення безпеки в закладах освіти, зокрема побудови безпечної комунікації між учасниками освітнього процесу. Адже учасники освітнього процесу переживають різний досвід травматизації та погіршення психологічного стану в умовах повномасштабної війни: втрату, посттравматичний стресовий розлад, страх, втому, смуток через переїзд з одного населеного пункту до іншого, а відповідно зміну місця навчання чи роботи тощо. Це впливає на стосунки між учасниками освітнього процесу.  І без необхідної допомоги, підтримки цей досвід буде лише посилюватися. 

Кожен заклад освіти у межах своєї автономії може розробити певні правила ненасильницької комунікації між вчителями та батьками - правила спілкування без насильства, що включатимуть, зокрема, слова взаємопідтримки, а можливо і не передбачатимуть прямого контакту вчителя з батьками, лише після певного запиту, можна визначити в правилах конкретні години та дні зустрічей батьків із педагогами.

Ще один важливий безпековий аспект, що потребує врегулювання - доступ до закладу освіти інших осіб, зокрема батьків.  І хоча батьки мають діяти для найкращих інтересів своїх дітей, але іноді, як бачимо, небезпеку для дитини в закладі освіти можуть створювати й самі батьки. Наразі ж до закладу освіти фактично можуть потрапити всі охочі. Батьки мають розуміти, що педагогічні працівники відповідальні за безпеку їхніх дітей під час освітнього процесу. Безперешкодний доступ усіх охочих до закладу освіти може бути небезпечним для дітей, особливо під час війни. Інколи я ставлю собі запитання - чому за кордоном, де немає війни, до закладів освіти неможливо потрапити будь-кому, навіть батькам, а в нас до школи може потрапити фактично будь-яка людина. 

Варто звернути увагу, що приватні заклади освіти в Україні все більше  запозичують цей закордонний досвід регулювання допуску батьків до закладу освіти. 

Перші важливі кроки для врегулювання питання безпеки доступу до закладу освіти на державному рівні вже були зроблені. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект 11 543 щодо безпеки в закладах  загальної середньої освіти. У цьому законопроекті пропонується закладам освіти розробити та затвердити правила перебування осіб на території та у приміщеннях закладу освіти. 

На мою думку, затвердження правил перебування осіб на території та в приміщеннях закладу середньої освіти варто приймати з усіма учасниками освітнього процесу. Це допоможе всім учасникам освітнього процесу зрозуміти важливість цих правил та необхідність їх дотримання, що зменшить кількість конфліктів з цього питання.