Пошук кадрів для закладів освіти: вимоги директорів і реалії оплати праці

Проблема забезпечення українських шкіл кваліфікованими педагогами залишається гострою, а за повномасштабного вторгнення лише посилилася. За даними Держстату найбільший кадровий дефіцит у 2024 році відчула саме сфера освіти.

Освітня реформа, нові державні стандарти та війна поставили перед директорами шкіл нові виклики: потрібно знаходити не просто “вчителів”, а лідерів навчального процесу, здатних мотивувати учнів, володіти сучасними методиками і тримати руку на пульсі змін.

Проте чи реально знайти таких фахівців за нинішнього рівня оплати праці? Редакція медіа “Нова українська школа” спробувала розібратися, з чим стикаються директори та вчителі під час працевлаштування.

Яких педагогів шукають директори?

У сучасних реаліях критерії відбору вчителів суттєво змінилися. Для якісної роботи керівники шкіл мають не тільки покладатися на компетенцію вчителя, а й моніторити рівень якості викладання. У пригоді в цьому стануть рекомендації “Абетка для директора”, які розробила Державна служба якості освіти, у співпраці з командою керівниці ініціативи “Відновлення доступу до шкільної освіти” проєкту SURGе Олени Заплотинської, куди входили заступник ліцею “Універсум” Марк Бобровський, директор спеціалізованої школи №148 м. Києва Сергій Горбачов та юристка Ірина Войцехівська.

Директорка школи №5 Печерського району міста Києва, заслужений працівник освіти України Світлана Олексюк в коментарі “Новій українській школі” зазначила, що бажані вимоги, які мають бути до кандидатів і реалії життя відрізняються. Середня зарплата вчителів нижче середнього рівня зарплат у країні. “Вчителі на сьогоднішній день є найменш забезпеченою категорією робітників України, але до них найвищі вимоги”, — зазначає Світлана Олексюк.

“Ми маємо надихнути вчителя прийти до нас, зрозуміти філософію закладу освіти та, врешті, обрати нас”, — наголошує Світлана Олексюк.

Вона додала, що всі критерії описані в професійному стандарті учителя, однак цей документ визначає рамку професійних вимог з іншої реальності. Відсутність відбору на педагогічні спеціальності, програми підготовки вчителів в університетах, найнижчий рівень заробітної плати та складні умови роботи вчителів не сприяють притоку талановитих людей до школи, обмежують вибір закладами освіти “своїх вчителів”.

За словами директорки, одна з найперших вимог до вчителя – розуміння суті професії. Важлива компетенція вчителя, незалежно від дисципліни викладання – комунікація. Це дозволяє пояснити, мотивувати до праці, управляти конфліктами в колективі. На другому місці – відмінне знання предмета, володіння українською та, бажано, іноземною мовами. На третьому – знання психології та розуміння особливостей розвитку учнів.

До переліку важливих питань до вчителів, Світлана Олексюк додає питання щодо бачення, ідей, планів вчителя — що збирається втілити в життя, коли отримає роботу? “Варто дати людині час, щоб сформулювати питання до нас, щодо особливостей нашої школи, принципів викладання і спілкування, яка політика школи щодо вчителів тощо”, — ділиться Світлана Олексюк.

Більш глибокі питання — чи розуміє людина особливості дітей, чи знає як працювати з дітьми з різними освітніми можливостями та потребами — Світлана Олексюк називає фундаментальними. Однак відзначає, що на початку педагогам важко на них відповідати.

Крім того, директорка звертає увагу на наявність сертифікатів про навчання та підвищення кваліфікації. “Я бачу в людини тека з сертифікатами і я розумію, що це досягнення людини, якими вона пишається. Під час співбесіди я питаю, чого ви могли б нас навчити”, — розповідає Світлана Олексюк. Якщо людина відмовляється або формулює досить важко, то для керівника закладу це може бути своєрідним маркером. “Це можуть бути два варіанти: або не може, або не усвідомлює, що найкращий колега, це той, який може навчати інших”, — зауважує Олексюк.

Як зазначили керівники закладів освіти під час проведення семінару у Лубнах в рамках проєкту “Децентралізація в освіті: розвиток освітньої екосистеми” ГО “Про.Світ” професійні особистісні якості кандидата визначаються за співбесідою та тестуванням. Відгуки з попереднього місця роботи будуть додатковим плюсом під час працевлаштування. Однак остаточні висновки керівники роблять вже під час роботи вчителя, який влаштувався на роботу, аналізуючи його дії і вміння спілкуватися із дітьми.

Директор школи із 10-річним стажем, перший освітній омбудсмен Сергій Горбачов в коментарі для медіа “Нова українська школа” поділився своїм баченням того, за якими критеріями оцінювати роботу вчителя.

“Для мене важливими є три ключових критерії для визначення “гарного вчителя”, які вважаю однаково значущими:

✔ спроможність налагодити і підтримувати доброзичливі стосунки із дітьми та батьками без загравань та із розумінням вікової та професійної дистанції;

✔ вміння досягти високого рівня знань та навичок учнів;

✔ здатність бачити, визнавати і виправляти свої помилки.”

Проблеми відповідності зарплати очікуванням

На жаль, оплата праці в освіті поки що не відповідає високим вимогам до кандидатів.

Середня зарплата вчителя в 2025 році, за даними Державної служби статистики (знайду посилання на файл) становить близько 15 000 грн (залежно від стажу, кваліфікації та навантаження).

За даними Пенсійного фонду, середня зарплата в Україні у 2024 році становила 17 486 гривні 60 копійок. В той же час міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю ВВС зазначив, що середня зарплата вчителя – це 12 тисяч гривень. “Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Але це точно не та зарплата, яку я як міністр, і я як громадянин, і я як батько, хотів би, щоб отримував вчитель”, — зазначив міністр.

Таким чином середня зарплата вчителя є нижчою за середню зарплату по Україні.

Слід відзначити, що за даними платформи з пошуку роботи Work.ua станом на початок травня зареєстровано більше 1,5 тис. актуальних вакансій для вчителів. Водночас, у відповідний проміжок часу, на тому ж сайті зареєстровано 5,6 тис. резюме вчителів.

За даними того ж сайту середня зарплата вчителя української мови, яку пропонують у приватних закладах освіти, у травні 2025 року становить 20 тис. грн, вчителя початкових класів — 18,5 тис. грн, а вчителя фізкультури — 25 тис. грн.

Водночас на сайті Державного центру зайнятості розміщено 156 резюме на вакансію “вчитель”, однак у резюме вчителі вказували значно меншу бажану зарплату. Наприклад, заявок із зарплатою від 16 тис. грн до 20 тис. грн всього 10, всі інші — у діапазоні від 8 тис. грн до 15 тис. грн.

Окрім інших факторів, які теж опосередковано пов’язані з рівнем заробітної плати, вчителі зазначають наступні:

✔ Перевантаженість вчителів. Більшість вчителів працює понаднормово, займається підготовкою уроків, перевіркою робіт, консультаціями учнів і спілкуванням із батьками. Відсутність належної компенсації демотивує педагогів і знижує якість освіти.

✔ Висока відповідальність професії. Вчителі формують майбутнє країни, виховуючи молоде покоління, але їхня праця недооцінена. Більше ніж 50% педагогів заявляють, що фінансові умови є основною причиною бажання змінити професію.

✔ Плинність кадрів у школах. Через низький рівень зарплати школи часто стикаються з дефіцитом кадрів, особливо молодих вчителів. За даними освітніх досліджень, середній вік вчителя в Україні – понад 50 років. Молодь рідко обирає педагогіку через низьку оплату.

Через це:

✔ досвідчені вчителі йдуть у приватний сектор або на фриланс;

✔ молодь не бачить в освіті кар’єрних перспектив;

✔ директори змушені брати на роботу малодосвідчених педагогів або навіть перепрофільовувати фахівців із інших сфер.

Деякі громади намагаються підтримувати вчителів додатковими надбавками з місцевих бюджетів, забезпеченням житлом чи оплатою курсів підвищення кваліфікації. Проте таких прикладів поки що небагато.

Так, наприклад, міська рада Одеси ухвалила рішення про щомісячну доплату працівникам освітньої галузі, Львівська міська рада внесла зміни до програми “Педагоги, які надихають” та затвердила премію у розмірі 15 тис. грн для 1000 освітян, у Дніпрі наприкінці минулого року стартувала програма додаткових виплат для освітян, а депутати Чернівецької міської ради ухвалили рішення про виділення 26,2 мільйона гривень на доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

Як виходять із ситуації директори?

Щоб залучити кращих кандидатів, керівники шкіл активно шукають альтернативні підходи. Під час проведення семінару у Лубнах в рамках проєкту “Децентралізація в освіті: розвиток освітньої екосистеми” ГО “Про.Світ” директори шкіл пройшли неформальне опитування. Серед кроків, якими користуються керівники для залучення кадрів, вони назвали наступні:

✔ оголошення в соціальних мережах;

✔ на сайті школи;

✔ співпраця із центром зайнятості;

✔ співпраця в закладами вищої освіти;

✔ “сарафанне радіо”;

✔ банк резюме;

✔ створення конкурентних вимог для переходу між закладами;

✔ міжособистісні зв’язки;

✔ пошук кадрів за сумісництвом;

✔ реклама закладу освіти;

✔ залучення кадрів з освітніх центрів для реалізації окремих проєктів з подальшим залученням на повний робочий день;

✔ профорієнтаційна робота серед учнів 10-11 класів, щоб вони вступали на педагогічні спеціальності;

✔ залучення кадрів із закладів, які підлягають реформуванню;

✔ залучення кадрів пенсійного віку.

Деякі директори виходять на ринок праці напряму — через професійні групи у Facebook. Наприклад, група “Гарячі вакансії для вчителів” публікує як запити на роботу від вчителів, так і оголошення від закладів освіти. У групі 12 тис. користувачів, тож щодня у групі оприлюднює у середньому до п’яти оголошень. Ще одна група “Вакансії для освітян.Київ” має 33 тис. користувачів, але містить пропозиції виключно для роботи у закладах освіти столиці.

Реалії ринку праці в освіті показують: попит на сучасних учителів високий, однак оплата праці досі залишається болючим питанням. Школи, які прагнуть зберегти якість освіти, змушені не лише шукати нестандартні рішення, а й вибудовувати нову культуру взаємоповаги та розвитку в педагогічних колективах.

Зміна ситуації потребує системних рішень на державному рівні: підвищення престижу професії вчителя, збільшення фінансування та створення умов для професійного росту освітян.

На думку Сергія Горбачова, залучення місцевих громад, які згідно закону є засновниками закладів освіти і несуть відповідальність за їхнє матеріаль-технічне забезпечення, сприятиме вирішенню кадрового дефіцита в освіті. Так, наприклад, громади можуть започатковувати різноманітні програми підтримки молодих вчителів: наприклад, муніципальна стипендія, тобто оплата навчання та проживання студента під час навчання за рахунок коштів місцевого бюджету. Важливо, що це має відбуватися на основі контракту: отримавши за кошти громади освіту, молодий фахівець має або повернутися в громаду та працювати в ній певний час, або повернути кошти, які в нього вкладала громада.

Створення відповідних умов роботи вчителя — матеріально-технічного забезпечення та достатнє навантаження теж сприятимуть вирішенню кадрового питання. Крім того, як ідею можна розглядати впровадження програми педагогічної інтернатури за рахунок коштів місцевого бюджету. Таким чином молодий вчитель не відразу переходить на повноцінну роботу, а певний час фактично проходить насичену та різноманітну практику, отримуючи заробітну плату.

Немаловажним Горбачов також назвав створення психологічно комфортних професійних умов для діяльності вчителя — його підтримка, менторство та консультування.