Про об’єктивну реальність, яку не побороти лозунгами

Автор: Ксенія Семенова, ректор Національного авіаційного університету

Головна претензія до МОН сьогодні – це оптимізація мережі державних шкіл і університетів.

Ця претензія – це дуже наївне бажання не визнавати дійсності.

Хто викладатиме дітям у малокомплектних школах? Яка буде якість цього викладання?

Ми знаємо, яка. Бо є дослідження PISA. Дуже погана якість.

Те саме про університети. Яка якість? Де брати викладачів на цю кількість вишів?

Наскільки ефективно вчити інженерів онлайн? Скільки ще витримає країна, де величезний запит на роздачу дипломів просто так?

Дітей менше. Молодих людей менше. Не тільки через війну, а й народжувалося їх менше. Це просто факт.

Грошей у бюджеті буде менше. Війна не закінчиться завтра. Ми – новий Ізраїль.

Можна ухвалювати рішення і брати на себе відповідальність. І бути винним, що закрили чергову школу в прифронтовому місті.

А можна почекати, поки воно все саме загнеться. Принаймні не ти будеш винен.

В ідеалі – це все прикрити гучними лозунгами і турботою про освітян. Тоді ти молодець, а система освіти вмерла сама.

Я десь розумію депутатів. Коли до тебе звертається директор школи чи батьки, що ти маєш сказати? Ти ж депутат. Треба зробити звернення на МОН і написати обурливий пост. В ідеалі – виступити на цю тему в парламенті. Тому що голосувати на виборах будуть люди у будь-якому випадку.

Чи це допоможе? Ні.

Бо є об’єктивна реальність, яку не побороти лозунгами.

Тому хто б не був міністром найближчі років 20, він буде робити все те ж саме – закривати малокомплектні школи і об’єднувати університети.