Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН
Аби підтримати вчителів природничої освітньої галузі у впровадженні нових підходів до навчання, наша команда підготувала вибірковий огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання української мови та літератур у 5-7 класах НУШ (лист МОН від 30.08.2024 №1.1/15776-24).
Загальні підходи до викладання усіх освітніх галузей ми розглянули у статті «2024/2025 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів».
У 2024/2025 навчальному році реалізація природничої освітньої галузі в 5–7 класах НУШ буде здійснюватися відповідно до нової редакції Типової освітньої програми для 5-9 класів. У документі визначено такий діапазон навчального навантаження:
• 5 класи: мінімальна - 1,5 годин, максимальна - 3 години;
• 6 класи: мінімальна - 2 години, максимальна - 5 годин;
• 7 класи: мінімальна - 7 годин, максимальна - 9 годин.
В освітній програмі заклад освіти визначає кількість навчальних годин на реалізацію галузі у межах заданого діапазону. З метою побудови різних освітніх траєкторій для різних класів однієї паралелі школа може збільшувати кількість навчальних годин на тиждень за рахунок години для перерозподілу між освітніми компонентами.
Модельні навчальні програми з предметів та інтегрованих курсів природничої освітньої галузі розміщені на офіційному вебсайті МОН.
МОН звертає увагу, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 7-го до 8-го або від 8-го до 9-го класу, оскільки кожна з програм має особливості щодо реалізації вимог Держстандарту.
У модельній навчальній програмі пропонуються орієнтовні послідовність вивчення тем, зміст і види навчальної діяльності. Тому вчитель до кожної теми навчальної програми добирає з-поміж запропонованих або ж додає ті елементи змісту й способи діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими для кожного учня (тобто для паралельних класів за тією самою модельною можна скласти декілька навчальних програм).
Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм затверджує педагогічна рада закладу освіти.
Наказом МОН від 02.08.2024 № 1093 затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання дає змогу вчителю дійти висновку щодо особистісного розвитку учня, відстежити його навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності. Його результати можуть бути зафіксовані за допомогою:
• спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю;
• прикладів учнівських робіт;
• портфоліо навчальних досягнень.
Під час формувального оцінювання можна застосовувати різноманітні різнорівневі шкали — словесні та бальні.
Підсумкове оцінювання результатів навчання передбачає зіставлення досягнутого з обов’язковими результатами, визначеними для певного циклу навчання згідно з Держстандарту.
Семестрове оцінювання передбачає оцінювання окремих груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання. У шкільній документації (журналі, свідоцтві) фіксуються оцінки з усіх предметів природничої освітньої галузі за однаковими групами результатів:
• ГР1. Проводить дослідження природи /Досліджує природу. Оцінка цієї групи результатів складається із оцінок, отриманих за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати дослідження, виокремити та проаналізувати кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати природне явище або об’єкт, сконструювати приладдя тощо. Виявити ці уміння учні можна під час виконання лабораторних і практичних робіт, практикумів з розв’язування експериментальних (дослідницьких) завдань, вимірювань, дослідів і спостережень, польових робіт, навчальних проєктів, моделювань і конструювань та інших видів робіт.
• ГР2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію. Для цієї групи результатів слугують оцінки за пошук, порівняння, зіставлення, узагальнення, оцінювання інформації, представлення її в різних формах, перетворення одного виду в інший.
• ГР3. Усвідомлює закономірності природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на умінні учнів застосовувати науковий апарат природничих наук для пояснення природних і технічних явищ і об’єктів. Виявити ці уміння учні можуть під час розв’язування задач, відповідей на запитання за змістом вивченого тощо.
У Держстандарті для природничої освітньої галузі визначено 4 групи результатів, а у свідоцтві досягнень рекомендовано виставляти оцінки за трьома групами результатів, оскільки конкретні результати групи результатів «Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту» враховують при оцінюванні інших груп результатів.
Дієвим засобом оцінювання усіх груп результатів є контекстні завдання, розв’язання яких передбачає здобуття і застосування учнями предметних знань у різноманітних життєвих ситуаціях. За виконання їх може бути виставлена як одна комплексна, так і декілька оцінок.
Тематичне оцінювання здійснюють, у разі потреби, із метою проміжного контролю за всіма видами робіт, виконаних упродовж вивчення теми / розділу або їхніх частин.
МОН рекомендує такий алгоритм діяльності під час організації навчання:
• чітко формулювати зрозумілі для учнів очікувані результати навчання (за групами результатів і за критеріями їх оцінювання);
• наводити приклади завдань і видів діяльності з аналізом за критеріями оцінювання результатів виконання;
• оперативно та доступно надавати учням зворотний зв’язок щодо досягнення ними очікуваних результатів навчання;
• вчасно коригувати процес навчання для досягнення його очікуваних результатів.
У 2025 році Україна братиме участь дослідженні PISA. Оскільки провідною галуззю дослідження у 2025 році буде саме природничо-наукова грамотність, МОН пропонує ознайомитись з Рамковим документом із природничо-наукової освіти PISA-2025. У цьому документі окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів, що постали перед світом. Також зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях. Багато з цих вимог і орієнтирів покладено в основу Держстандарту.
Інтегровані курси природничої освітньої галузі
Інтегрований курс природничої освітньої галузі у 5–6 класах вивчають за однією з модельних навчальних програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»:
• «Пізнаємо природу»;
• «Довкілля»;
• «Природничі науки».
Крім того, у 6 класі типовим навчальним планом також передбачено вивчення навчального предмета «Географія». Цей предмет включається в навчальний план закладу освіти у разі вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» або «Довкілля». МОН звертає увагу на важливість уникнення дубляжу вивчення змістових питань географічного складника і рекомендує при розробленні навчальної програми інтегрованого курсу не включати в неї ті питання, які вивчатимуться в предметі «Географія».
У разі організації освітнього процесу у 5–6 класах за модельною навчальною програмою «Природничі науки» навчальний предмет «Географія» не включається в навчальний план освітньої програми закладу освіти.
Заклад освіти може на свій розсуд реалізовувати декілька варіантів організації освітнього процесу в межах однієї паралелі класів:
• працювати за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу» одного з авторських колективів;
• працювати за програмою з такою ж назвою, але за іншим авторством;
• вивчати інтегрований курс «Довкілля»;
• вивчати інтегрований курс «Природничі науки».
Головне — не змінювати вибір варіанту організації освітнього процесу й модельної навчальної програми під час переходу від 5 до 6 класу.
Вивчення окремих навчальних предметів у 7 класі може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» як вибірковим освітнім компонентом (2 години на тиждень). Впровадження цього курсу здійснюється за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу, які не зараховується до максимальної кількості годин, визначеної на природничу освітню галузь.
Згідно з Типовою освітньою програмою з 7 класу розпочинається системне вивчення біології як окремої науки.
Під час викладання біології МОН рекомендує приділити особливу увагу:
• дослідницькій діяльності учнів, яка має бути підпорядкована структурі наукового дослідження. Під час роботи учні індивідуально або в групах, самостійно або з частковою допомогою вчителя визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу, що перевірятиметься, планують і виконують експериментальне дослідження, аналізують та представляють його результати, формулюють висновки, здійснюють самоаналіз дослідницької діяльності. Формування дослідницьких навичок забезпечує вміння користуватися лабораторним обладнанням, зокрема мікроскопами та іншими приладами для проведення дослідження;
• моделюванню (образному, об’ємному, графічному, математичному тощо). Воно може виконуватись учнями як індивідуально, так і в групах, його результати мають бути обов’язково презентовані та проаналізовані вчителем.
Учнів 7-го класу обов’язково залучають до проєктної діяльності, яка реалізується у таких видах проєктів:
• інформаційно-пошукові;
• науково-дослідницькі;
• ігрові (рольові);
• практико-орієнтовані;
• творчі.
Протягом семестру семикласників необхідно залучити до виконання мінімум одного науково-дослідницького та інших видів проєктів (індивідуально чи в групі).
Під час дистанційного навчання та за відсутності необхідного обладнання для проведення досліджень, МОН рекомендує використовувати різноманітні електронні додатки, віртуальні лабораторії, симулятори тощо.
Головною метою вивчення географії в 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти, формуються уміння проводити дослідження, працювати з інформацією.
На початку кожного уроку МОН рекомендує актуалізувати увагу на термінах і поняттях, які будуть розглядатися на ньому і вже знайомі учням. При цьому варто оголосити проблемне питання або ж навіть запропонувати учням висунути власну наукову гіпотезу аби пояснити природничі процеси і явища в Африці, Тихому океані чи деінде на інших материках і океанах. Таким чином забезпечується реалізація діяльного підходу на уроках.
Для наочного відображення об’єктів, перебігу географічних процесів і явищ доцільно використовувати відеофрагменти, відео-візуалізації, інформаційні плакати, мультимедійні презентації тощо.
Практичні роботи мають бути спрямовані на формування певних умінь:
• роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об’єктів на контурну карту, робота з різноманітними географічними джерелами інформації, розв’язання географічних питань і задач тощо);
• роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, маршрутів, комп’ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об’єктів, виявлення закономірностей, оцінювання статистичних даних, складання прогнозів, проведення міні-досліджень, проведення спостережень за об’єктами, процесами та явищами навколишнього середовища;
• роботи з різними джерелами географічної інформації;
• складання описів та характеристик географічних об’єктів та явищ;
• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;
• пояснення суттєвих ознак, властивостей географічних об’єктів і явищ;
• застосування приладів та інструментів для визначення кількісних та якісних характеристик компонентів природи;
• визначення видів діяльності з охорони та раціонального використання природних багатств;
• дотримання заходів безпеки у разі стихійних природних і техногенних катастроф;
• застосування географічних знань у практичній діяльності та в повсякденному житті.
Також на уроках необхідно наголошувати на результативних досягненнях сучасних географічних досліджень. Наприклад, під час вивчення поверхневих вод Антарктиди, доцільно наголосити про наявність численних підлідних озер під льодовиковою товщею, які були виявлені завдяки впровадженню новітніх геофізичних методів досліджень у ХХІ столітті.
Для оцінки рівня результатів навчання учнівства після теми /розділу проводять діагностувальні роботи, які можуть відрізнятися за змістом та цілями. Вони допомагають визначити рівень сформованості різних груп очікуваних результатів навчання:
• володіння навичками пізнавальної, дослідницької та проєктної діяльності;
• готовність до самостійної діяльності, володіння навичками отримання необхідної інформації з карт, уміння орієнтуватися в різних джерелах інформації, критично оцінювати та інтерпретувати інформацію, одержану з різних джерел та представляти її в інших видах;
• встановлення взаємозв’язків і закономірностей природи;
• розв’язання проблем природничого змісту.
Також МОН звертає увагу на необхідність інтеграції онлайн-сервісів на уроках географії:
• Картографічні сервіси (Google Maps або Google Earth). За їх допомогою можна також вивчати топографію, прокладати й відслідковувати маршрути, досліджувати різні країни і регіони світу.
• Онлайн-джерела (вебсайти наукових журналів, географічні блоги, електронні карти, атласи та репозитарії географічних даних). За допомогою цих ресурсів учні можуть проводити дослідження та представляти їх результати.
• Віртуальні екскурсії географічного спрямування. Учні можуть досліджувати національні парки, географічні пам'ятки або культурні центри через вебкамери, відео або 360- градусні зображення.
• Географічні ігри та інтерактивні онлайн-застосунки (географічні вікторини, ребуси, хмари слів, ігри на відповідність, головоломки або ігри, у яких учні мають знайти місцезнаходження географічних об'єктів на карті).
• Онлайн-сервіси для командної роботи (Google Документи, Google Диск, Google Keep, інтерактивні дошки Miro та Padlet). Вони допоможуть учням працювати над географічними проєктами, збирати інформацію та обмінюватися даними, створювати презентації та звіти.
У навчанні фізики провідною є дослідницька діяльність, у процесі якої мають вирішуватися теоретичні та практичні завдання. Теоретичні завдання мають бути спрямовані здебільшого на вивчення і виявлення причин, зв’язків, залежностей, що дають змогу встановити характеристику об’єкта дослідження. Практичні завдання мають виконуватися в процесі фізичних досліджень, які можуть бути реалізовані у вигляді:
• демонстраційних і домашніх дослідів і спостережень;
• практичних (лабораторних) робіт (фронтальних та індивідуальних);
• проєктів (групових та індивідуальних), що передбачає роботу як з реальними об’єктами і явищами природи, так і з їх моделями чи ілюстраціями, у тому числі віртуальними.
Під час вивчення фізики доцільно вишукувати можливості максимального використання діяльнісних форм і методів активного навчання, розвивати вміння шукати інформацію та працювати з інформацією. Також доцільно заохочувати учнів до висловлення гіпотез, генерування ідей та пропонування шляхів їх втілення (моделювання, проєктування, конструювання, STEM-проєктування тощо).
Обов’язковим і важливим складником навчання фізики є розв’язування фізичних задач. Окрім традиційних задач з фізики (якісних, кількісних, графічних, експериментальних чи тестових) МОН рекомендує приділяти увагу комплексним задачам з надлишковими або недостатніми умовами, які мають кілька варіантів розв’язання. Приклади таких завдань застосовують у міжнародному дослідженні якості освіти PISA.
Навчання фізики як предмета природничої освітньої галузі спрямоване на опанування учнями / ученицями таких груп загальних результатів:
• здійснення дослідження природи. Вирішальну роль в оцінюванні такої групи результатів відіграють оцінки, отримані за виконання фізичних та астрономічних досліджень (лабораторні і практичні роботи, досліди і спостереження, навчальні проєкти, вимірювання, роботи з моделювання й конструювання тощо);
• здійснення пошуку й опрацювання інформації. Для оцінювання цієї групи слугують оцінки за виконання творчих завдань, графічних і якісних задач, розв'язання проблемних питань, опрацюванні текстів підручників та інших джерел інформації тощо;
• усвідомлення закономірностей природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на розв’язуванні традиційних задач з фізики, відповідях до запитань за змістом, що вивчається тощо.
Зважаючи, що оцінювання груп результатів відбувається впродовж тривалого часу, визначальним у процесі навчання є формувальне та поточне оцінювання, що здійснюється постійно й системно в процесі навчання.
Тематичне оцінювання здійснюється з метою проміжного контролю за всіма видами робіт, що виконувалися впродовж вивчення теми / розділу або їх частин. За потреби можна проводити підсумкову (тематичну) роботу.
Семестрове оцінювання з фізики у 7-му класі передбачає оцінювання груп загальних результатів та загальну оцінку результатів навчання. Здійснюють його з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня.
Обравши модельну навчальну програму з хімії, вчитель на її основі складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем у 7 класі.
Плануючи навчально-пізнавальну діяльність, учитель самостійно визначає:
• форму (індивідуальна, групова) роботи над завданням;
• кількісний і якісний склад навчальних груп;
• орієнтовний час виконання завдання.
Під час організації цієї роботи варто радитись з учнями щодо вибору об’єктів дослідження з кількох запропонованих, заохочувати їх самостійно добирати об’єкти, які можна дослідити, зокрема хімічними методами, пропонувати, обговорювати, обстоювати теми дослідницьких робіт, навчальних проєктів тощо. Така організація навчання потребує значно більше часу, ніж у разі виконання усталеної практичної роботи, тому кількість запланованих завдань має бути оптимальною для кожного учня, тобто реальною для виконання у відведений на них час.
Виконання дослідницьких і пошукових проєктів може тривати від кількох годин до кількох тижнів, а подекуди — і місяців. Тож таку роботу можна виконувати вдома (з дозволу й за участю дорослих) чи в закладі освіти після уроків (з дозволу й за участю вчителя), але з обов’язковим проміжним контролем досягнутих результатів і презентуванням кінцевих результатів у спеціально створених для цього умовах:
• протягом певного проміжку часу на уроці;
• протягом усього уроку;
• у позауроковий час — на шкільних тематичних заходах тощо.
Проблему забезпеченості практичної частини програми засобами дослідження (хімічним посудом, приладдям, реактивами тощо) можна частково розв’язати, залучивши учнів до STEM-проєктування, моделювання, конструювання тощо, наприклад, до виготовлення саморобного приладдя з підручних матеріалів, непотребу (апсайклінг). Також МОН радить скористатися в роботі, строго дотримуючись правил безпеки, деякими харчовими продуктами, побутовими матеріалами й хімікатами як об’єктами і засобами дослідження.
Корисність і функціональність наукових знань учні зможуть осягнути через проблемне навчання, під час якого навчальна проблема стає джерелом динамічного розвитку знань. Це передбачає систематичне включення у навчальний процес розв’язування проблем і проблемних завдань, побудованих на змісті програмового матеріалу й пов’язаних з актуальними аспектами повсякденного життя, екологічними зокрема.
Навчально-пізнавальну діяльність учнів потрібно підпорядкувати досягненню ними очікуваних результатів навчання та дати їм змогу застосовувати й демонструвати вміння, зокрема:
• пізнавати світ природи засобами наукового дослідження;
• опрацьовувати, систематизувати й презентувати інформацію природничого змісту;
• усвідомлювати закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини;
• поводитися відповідально для забезпечення сталого розвитку суспільства;
• розвивати власне наукове мислення;
• набувати індивідуально та у співпраці досвіду розв’язання проблем природничого змісту.
Семестрове оцінювання з хімії передбачає оцінювання груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання:
• уміння досліджувати природу. Враховуються оцінки за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати безпечне дослідження речовин, виокремити, проаналізувати, кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати будову речовини, перетворення речовин, сконструювати приладдя тощо;
• вміння відшукувати й опрацьовувати інформацію. Для оцінювання цієї групи результатів найвагомішими є оцінки за пошук, опрацювання, створення навчальних, інших текстів та інфографіки, участь у дискусіях, виконання творчих завдань тощо;
• усвідомлення закономірностей природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на прогнозуванні, аналізі та поясненні з погляду хімії явищ, спостережень, результатів експериментів.
Коментарі
Програму НУШ дивилася ще у 2016 році після Еscalp у Харкові ! Де виступала щодо змісту Програм навчання стосовно життєвим закликам збереження довкілля на принципах сталого розвитку Програми дій на 21 століття - Ріо-Де-Жанейро 1992 рік ! Мене цікавила питання - як створити таку освітню базу для дітей , щоб вони з усіх країн знали. Як жити і поводитися в природі : соціальні, екологічні і економічні чинники ! Країни ЄС це вже робили на практиці ! А в Україні ще процес прийняття Стратегії сталого розвитку Украіни до 2030 року ще тривав ! Політичні партії не повинні впливати так на суспільство , як це було всУкраіні ! Через війну ми долучилися до спільноти в ЄС і вірю , що зможемо подолати розрив у розвитку своїх територій і людей !
Щиро дякую,досить змістовно і вичерпно надано методичну допомогу із природничих наук.Коли б іще порадили як точно робити записи в журнал(паперовий).
Додати коментар