Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей

Рішення ухвалено. 

Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і, здається, найскладніше позаду. 

Утім, у цей момент у департаменті освіти громади виникає запитання: ідеться про перепрофілювання, реорганізацію чи ліквідацію? 

А відтак, чи доведеться створювати нову юридичну особу, відкривати рахунки, переоформлювати ліцензію, врегульовувати питання трудових відносин і проходити низку інших юридичних процедур.

У чому принципова різниця

У більшості випадків, як свідчить практичний досвід, ідеться про перепрофілювання. Але щоб знати точно, потрібно розмежувати різні юридичні процедури. 

У процесі трансформації освітніх мереж часто плутають поняття перепрофілювання та реорганізація. І ця плутанина породжує страхи навколо старшої профільної школи.

«Перепрофілювання (зміна типу) закладу загальної середньої освіти, реорганізація закладу освіти та його ліквідація – це докорінно відмінні одна від одної процедури з різними правовими наслідками для самої юридичної особи, які не варто плутати. 

Під час прийняття відповідного рішення засновник повинен розуміти, яку саме процедуру стосовно того чи іншого закладу освіти він запроваджує. Адже від цього будуть залежати всі подальші дії стосовно неї та працівників, які в ній працюють», – застерігає Яна Брусенцова, національна експертка з місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

Зауважимо, що стаття 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» надає засновнику право ухвалювати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання закладу освіти. Кожна з цих юридичних процедур має власні підстави, порядок проведення та правові наслідки. Але на практиці між найбільш поширеними процедурами – перепрофілюванням і реорганізацією помилково ставлять знак рівності. 

Де пролягає юридична межа

Перепрофілювання означає, що заклад продовжує працювати як та сама юридична особа, але зі зміною типу чи рівня освіти. Юридична особа не припиняє своєї діяльності, код ЄДРПОУ лишається незмінним. Засновник вносить зміни до статуту, за потреби – до найменування та ліцензійних документів. Саме на цьому зазвичай завершується юридична частина процедури.

Реорганізацію застосовують, коли юридична особа припиняє діяльність або якщо виникає нова особа, коли відбувається злиття кількох закладів, поділ одного на кілька юридичних осіб, приєднання чи інші форми, передбачені законодавством. У таких випадках виникають питання правонаступництва, оформлення нових ліцензій, рахунків, кадрових документів та інших юридичних процедур.

Тому використовувати в документах термін «реорганізація» юридично некоректно, якщо після ухвалення відповідного рішення існуватиме та сама юридична особа. Навіть попри те, що в повсякденному спілкуванні його вживають як загальну назву будь-яких змін.

Чотири типові сценарії трансформації

Громади найчастіше стикаються на практиці із такими моделями трансформації освітньої мережі.  

• Школа І–ІІІ ступенів стає академічним ліцеєм. 

Це перепрофілювання зі зміною ліцензії. Заклад лишається тією самою юридичною особою, зберігає код ЄДРПОУ, а зміни стосуються статуту, найменування та ліцензійних документів.

• Гімназія і ліцей, що працювали як одна юридична особа, розділяються на окремі заклади. 

Ідеться про реорганізацію шляхом поділу. Створюються дві юридичні особи, кожна з яких потребує власного статуту, ліцензії, рахунків та керівника.

• Кілька шкіл об'єднуються в один ліцей. 

Це реорганізація шляхом злиття. Попередні юридичні особи припиняються, натомість виникає новий заклад із власним статутом і ліцензією.

• Школа стає філією іншого закладу освіти. 

У такому випадку юридична особа припиняє існування, а освітня діяльність здійснюється через головний заклад. Це також одна з форм реорганізації.

Утім, попри різноманітність сценаріїв, головне правило незмінне: якщо після всіх змін існує та сама юридична особа – це перепрофілювання. Якщо вона припиняється або створюється нова – реорганізація. Відтак проєкт рішення засновника має готуватися з урахуванням цього чинника.  

Якщо засновник обирає перепрофілювання, алгоритм дій спрощений: внесення змін до статуту, затвердження їх рішенням ради, повідомлення органу ліцензування та реєстрація в ЄДЕБО. У разі реорганізації – громада запускає повний комплекс процедур припинення чи створення юридичних осіб відповідно до Цивільного кодексу України. Базові вимоги для обох процедур регламентовані Законом України «Про повну загальну середню освіту» та Положенням про ліцей.  

Однак правильно визначити процедуру – лише частина справи. Досвід громад, що вже трансформуються, засвідчує, що юридична точність – ключовий, але часто не найскладніший чинник. Не менш важливо забезпечити комунікацію з мешканцями. Наведемо два приклади – різні за контекстом, але схожі за висновками.

Миронівська громада: як уникнули зайвих юридичних процедур

Миронівська громада на Київщині підійшла до трансформації мережі через оптимізацію та розмежування рівнів освіти. Замість перейменування або ліквідації тут зробили ставку на створення спроможних академічних ліцеїв і пониження ступеня окремих шкіл. Насамперед шкіл, де через малу наповнюваність було неможливо забезпечити профільність.

Громада прагнула сформувати сильні заклади із сучасним профільним навчанням, зберігши кадровий потенціал. Тому обрала механізм перепрофілювання із зміною типів закладів. Поряд із створенням академічних ліцеїв, окремі школи продовжили існувати як гімназії. Тобто вдалося уникнути ліквідації юридичних осіб і всіх супутніх процедур.

Важливою стала комунікація з мешканцями громади. Керівництво громади та представники відділу освіти не обмежилися винесенням рішення на розгляд сесії. Вони ще перед його ухваленням організували зустрічі практично в кожному населеному пункті.

Комунікація будувалася навколо простої тези: громада прагне забезпечити дітям право на якісну профільну освіту. З огляду на це збереження старших класів із кількома учнями цю мету віддаляє.

Батькам демонстрували статистику результатів НМТ та ЗНО, порівнювали можливості великих ліцеїв і малокомплектних шкіл, пояснювали, чому профільне навчання потребує більшої кількості учнів, педагогів і ресурсів. Одночасно громада запропонувала педагогам варіанти працевлаштування та організованого підвезення і цим суттєво знизили рівень внутрішнього спротиву.

Богородчанська громада: потрібні різні рішення

Під час прорахування мережі Богородчанська громада на Прикарпатті зіткнулася з іншим викликом – потрібно було створити академічний ліцей на базі селищного закладу освіти й визначити подальшу модель навколишніх шкіл.

Громада не застосовувала єдиного рішення для всіх. Для частини малокомплектних закладів обрали реорганізацію шляхом приєднання з подальшим функціонуванням як філій. Натомість великі школи перепрофілювали в гімназії без припинення юридичних осіб. Такий підхід дозволив виконати вимоги законодавства й зменшити страхи масових звільнень та втрати закладами ідентичності.

Найкращим аргументом на користь змін стали інвестиції. Ресурси почали концентруватися там, де можна реально покращити якість освіти. У Богородчанському ліцеї № 1 імені Олекси Гірника відкрили сучасні STEM-кабінети, створили міжшкільний ресурсний центр із предмета «Захист України», запропонували учням нові профілі навчання – від інформаційних технологій до військово-спортивного напряму.

Громада відчула, що поняття «трансформація» не тотожнє «скороченню» чи «скороченню». 

Як правильно пояснювати зміни

У Богородчанській громаді розпочали зміни з відкритої комунікації. Відбувалися круглі столи за участю педагогів, батьківських комітетів, депутатів і керівників закладів освіти. 

Мешканцям демонстрували орієнтовні маршрути шкільних автобусів, фінансові розрахунки та плани розвитку. Публічне обговорення проєктів рішень перед винесенням на сесію значною мірою нейтралізувало страхи й зосередило дискусію на головному – як забезпечити дітям якіснішу освіту.

«Вважаю, що використовувати тему сільських шкіл для електорального піару не коректно. Легко говорити: “Ви руйнуєте село, школу, наше майбутнє”, але треба дивитися системно: що в інтересах дітей? Краще нехай вони вчаться у якісному сучасному середовищі, ніж у маленькій школі з обмеженими можливостями», – говорить голова Богородчанської громади Ростислав Заремба.

Досвід Богородчанської громади показує, що трансформація мережі не передбачає універсальних рішень. Головне, щоб кожне рішення відповідало реальній ситуації, вимогам законодавства та інтересам учнів.

Юридична різниця між перепрофілюванням і реорганізацією здається формальністю лише на перший погляд. Насправді від правильного визначення процедури залежить обсяг подальших дій громади, строки реалізації рішень і рівень організаційних ризиків.

Миронівська і Богородчанська громади обрали різні моделі трансформації, але їх обʼєднує юридична точність як інструмент якісного управління. Успішна реформа починається не зі зміни вивіски, а з правильно обраної процедури. 

Докладний порядок дій – у Законі України «Про повну загальну середню освіту» та оновленому Положенні про ліцей, затвердженому КМУ.  

Про головне

Тож коли на сесії ради будь-якої громади пролунає фраза: «Школу потрібно реорганізувати», варто перепитати: «Чи справді йдеться про реорганізацію?». 

Правильна відповідь дозволить уникнути надмірної бюрократії, зберегти ресурси й зосередитися на головному – якісній профільній освіті для українських дітей.