Автор: Олег Орлянський, вчитель фізики в Дніпровському науковому ліцеї інформаційних технологій
Перше часто не розуміють, і тому друге викликає сумніви.
На прикладах трьох задач з фізики 1-го етапу у Дніпропетровській області сподіваюсь переконати навіть людей далеких від фізики у важливості олімпіадних задач та олімпіад. Головне віднестись з гумором і не побоятися відкрити прикріплені картинки з простими поясненнями.
Але передусім
1. Задача – це виклик, тренування, приємний смак фідбеку від перемоги. Важливий досвід для майбутнього.
2. Олімпіади – це змагання, які так полюбляють діти. Змагання спеціалізовані і тому різноманітні. Предметів багато, кожен може у чомусь себе спробувати.
3. Олімпіадні задачі – різні як ідейно, так і технічно. Якщо казати про фізику, то це
3.1. Задачі з незвичним поглядом на відомі речі. Коли маєш стати на іншу точку зору, переосмисити те, що знав, і зуміти застосувати до нової для себе ситуації.
3.2. Задачі з парадоксом, дивинкою, розв’язання яких потребує незашореного мислення, фантазії, творчості та креативності. Саме вони тренують і розвивають ці якості.
3.3. Прості на перший погляд задачі, але з прихованими несподіванками, які можна під час олімпіади і не побачити, але потім лунає: «Вау!», «А-а-а!», «Блін!» – емоції, які надовго запам’ятовуються, задачі, які розширюють кругозір і роблять прискіпливішим, уважнішим у деталях та прихованих можливостях.
3.4. Технічно складні задачі, як на мене найменш цікаві, якщо не містять родзинки. Але й вони потрібні, бо без вміння точно рахувати складні речі, певного рівня професійності та відповідальності у майбутньому падатимуть літаки, вибухатимуть чорнобилі, відмовлятиме техніка.
Саме ці діти творитимуть нове й розвиватимуть свої країни і загалом людство.
Хочеться, щоб цей розвиток був мирним і толерантним.
Але сьогодні у нас війна, і всі, хто пригнічує точні науки, зокрема фізику і хімію, або блокує реформами розвиток дітей у змагальному середовищі, робить це задля майбутнього не нашої країни.


Коментарі
Додати коментар