Те, що в нашій освіті називається «атестацією», давно перетворилося на публічне приниження педагога

Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ

Я ПРОТИ атестації для вчителів!

Атестаційний період завершено. Терміни згідно з положеннями та наказами минули. І тепер я, як директор, як людина, яка щодня працює пліч-о-пліч із вчителями, можу нарешті відкрито сказати, що я проти цього абсурду.

Так, саме абсурду. Бо те, що в нашій освіті називається «атестацією», давно перетворилося не на розвиток педагога, а на публічне приниження педагога, який щодня працює з дітьми, який викладається на повну, який не рахує годин ані в школі, ані вдома. Вчителя, який часто працює за межами посадових інструкцій і фізичних можливостей.

Ми щодня бачимо, як працюють наші колеги. Ми бачимо результат їхньої роботи - не в довідках чи папках, а в очах дітей, у словах вдячних батьків, у щирій повазі колег. І тому я твердо переконаний, що ми не маємо права щоразу змушувати вчителя проходити цей формальний, часто абсурдний і принизливий марафон.

Атестація, яка вимагає нескінченних довідок, показухи та презентацій «досягнень», які давно відомі всім у школі, не має нічого спільного з реальним підвищенням якості освіти. Вона демотивує, виснажує і знецінює тих, хто насправді тримає цю систему на плечах.

Ми маємо будувати іншу модель - модель довіри, підтримки і розвитку. Там, де вчитель - не підозрюваний, якого перевіряють, а професіонал, якому допомагають зростати.

І якщо ніхто не скаже про це вголос, я скажу. Бо я знаю ціну вчительської роботи. І я знаю, що реальну оцінку вчителю ставлять не комісії. Її ставлять діти! Щодня!