У парламенті заявили про критичний стан дитячих спортивних шкіл

У Комітеті Верховної Ради з питань молоді і спорту відбулися слухання щодо розвитку дитячого та дитячо-юнацького спорту, під час яких депутати, урядовці та представники спортивних федерацій наголосили: система потребує глибоких змін. Через хронічне недофінансування, нестачу спортивних шкіл, низькі зарплати тренерів і нерівний доступ дітей у різних регіонах до спортивної інфраструктури дитячий спорт в Україні опинився у критичному стані.

Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Нерівний доступ і зруйнована інфраструктура

За словами голови підкомітету з питань спорту вищих досягнень Ольги Саладухи, ситуація із доступом дітей до спортивних секцій суттєво відрізняється залежно від регіону. Великі міста мають ресурси підтримувати спорт, тоді як у сільських і гірських громадах діти часто позбавлені можливості тренуватися.

“Діти у Києві чи Львові мають більші права на заняття спортом, ніж діти у гірському районі. Це несправедливо. Необхідно розробити механізм, який забезпечить усім дітям рівний доступ до спортивних послуг“, — наголосила Саладуха.

За даними Комітету, в Україні діють лише 1097 дитячо-юнацьких спортивних шкіл при понад 1500 територіальних громадах — тобто понад третина громад (37%) не мають жодної ДЮСШ.

Зарплати тренерів — нижчі, ніж у вчителів

Однією з найбільших проблем залишається низька оплата праці тренерів. Понад половина опитаних не задоволені заробітком:

✔  40% отримують від 5 до 10 тисяч гривень;

✔  30% — від 10 до 20 тисяч;

✔  майже 19% — менше 5 тисяч.

Перший заступник голови Комітету Жан Беленюк наголосив, що середня зарплата молодих тренерів — близько 8 тисяч гривень.

“Це ніяк не мотивує спеціалістів вкладати душу у свою роботу. Підвищення зарплат має стати одним із пріоритетів Міністерства молоді та спорту”, — підкреслив Беленюк.

Фінансування і місцева відповідальність

Заступник голови Комітету Василь Мокан повідомив, що на спорт з місцевих бюджетів виділяється лише 0,21% доходів, і закликав посилити участь громад у фінансуванні спортивних закладів. Також він запропонував активізувати меценатську діяльність, адже чинний закон про підтримку меценатів у спорті фактично не працює.

Голова підкомітету з питань масового спорту Георгій Мазурашу запропонував модель фінансування “гроші ходять за дитиною”, щоб кошти надходили туди, де дитина реально тренується.

Потрібна нова державна політика у спорті

Секретар Комітету Григорій Суркіс зазначив, що реформа дитячого спорту має стати частиною стратегії повернення українських дітей із-за кордону.

“Якщо ми не створимо для них можливостей тренуватися і змагатися в Україні — їхні таланти заберуть інші країни. Ми втратимо не просто спортсменів, а покоління, яке могло б прославляти Україну”, — наголосив Суркіс.

Він додав, що настав час оновити законодавство про фізичну культуру і спорт, замінивши адміністративний контроль партнерством між державою, громадами й спортивними організаціями. Реформа має забезпечити гідну оплату праці тренерів, модернізацію інфраструктури й рівний доступ дітей до занять незалежно від місця проживання.

Учасники слухань погодилися, що без оновлення законодавства, системного фінансування та підтримки тренерів дитячий спорт не зможе стати основою здорової і сильної нації. Комітет підготує рекомендації уряду щодо реформування галузі, щоб кожна дитина в Україні мала можливість розвиватися у спорті.