Вірш "Підходить до закінчення півріччя перше в школі"

Автор: Сергій Недбайло, вчитель

Підходить до закінчення півріччя перше в школі.

І вчителі, і учні всі стомились, трошки кволі.

Лише Оксен з когортою, що МОНею зоветься

З широкою усмішкою вперед і вверх несеться!

Всі вчителі над групами оцінювання чахнуть,

А МОНівці – в Фінляндію і там – цвітуть і пахнуть.

Всі вчителі з найменшою зарплатою сумують.

А МОНівці – у Буковель, канапками смакують.

Надихавшись смереками, серед бескидів древніх

Ідеї осіняють їх про «педагогів темних».

Оцінювання з рівнями, і результатів групи.

А то, що це безглузде все, їм, вибачте, до ….купи.

Зате покажуть, що вони справжнісінькі агенти.

Звернути гори можуть, зіштовхнути континенти!

Свідоцтва про досягнення для учнів «народили»

По 7 сторінок… Боженько! Дай вчителям вже сили.

Відправ оцих «креатиків» в якусь суху пустелю.

Нехай (як дід Франко казав) лупають там сю скелю.

А ми, так хочем спокою і просто добре вчити!

Без їх рекомендацій набагато легше жити!

Під вой сирен, під вибухи, вчимо і будем вчити!

Нехай скоріше МИР побачать наші учні, діти!

Ви просто дайте спокій нам, агенти і МОНісти.

Поїдьте ше куди-небуть канапки свої їсти.

Візьміть з собою друзів всіх: ІМЗО, УІР, УЦЯО,

ІППО, УІРО, НУШ, ЗЗМЯПО, їм там буде цікаво.

Відчуйте, що прийшов той час, що вчителі – теж люди,

На цьому ставим паузу. Повірте – далі буде!

(Вірш не має на меті образити якусь конкретну людину, організацює чи групу і носить жартівливий характер. Зображення створив чат GPT, прочитавши вірш. 😄 За ШІ відподальності не несу, якщо хтось впізнає себе на картинці)