Замість «Золотого Віку» — золотий розум. Замість кінозірок — учені.

Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"

Чому китайські школярі мріють про науку, а наші — про митницю?

Уявіть, що на фасаді великого торгового центру замість кінозірки чи чергової реклами ювелірного бренду «Золотий Вік» ви бачите обличчя видатного українського вченого.

А от у містах по всьому Китаю це вже звична реальність. На гігантських білбордах та цифрових екранах там дедалі частіше з’являються портрети науковців: «батька китайської космонавтики» Цяня Сюесеня, першої в країні нобелівської лауреатки з медицини Ту Юю та легендарного селекціонера Юаня Лунпіна. Для китайської нації вони — справжні суперзірки, на яких закликають рівнятися майбутні покоління.

Найцікавіше, що ця ініціатива — добровільна акція власників рекламних площ та бізнесу. Вони прагнуть популяризувати науку й показати, які досягнення є насправді цінними для суспільства. Перехожі навіть зупиняються, щоб просто сфотографуватися на тлі цих портретів. Це багато говорить про те, кого і які цінності обирає вшановувати нація.

На жаль, сучасні діти в Україні часто мріють стати TikTok-блогерами, геймдизайнерами чи митниками. Натомість у Китаї школярі найчастіше прагнуть пов'язати життя з наукою або космонавтикою. І такий вибір не є випадковим. Він змушує задуматися над тим, хто саме заслуговує на місце на найбільшому екрані вашого міста ✨

🌾 «Мрія про відпочинок у затінку рису»

На одному з таких фасадів китайських ТРЦ можна побачити портрет видатного агронома Юаня Лунпіна та його знамениту цитату:

«У мене є дві мрії. Перша — щоб суперрис виріс вищим за сорго, його колоски були довгими, як мітла, а зерна — завбільшки з арахіс. Тоді я і мій помічник змогли б сидіти під цими колосками й насолоджуватися прохолодною тінню.

Друга моя мрія — щоб гібридний рис вирощували по всьому світу, аби допомогти подолати глобальний дефіцит їжі».

Ці слова у Китаї поетично називають «Мрією про відпочинок у затінку рису» (禾下乘凉梦). Дивовижно, але вони не залишилися просто метафорою. У 2021 році китайські вчені на експериментальних господарствах дійсно вивели «гігантський рис» (Giant Rice), який сягає понад 2 метри заввишки. Тоді мільйони людей у соцмережах писали, що головна мрія Юаня Лунпіна нарешті здійснилася.

• Висота духу зрештою повинна ґрунтуватися на глибині розвитку.

На великому екрані торгового центру в новому районі Лусі міста Хецзе провінції Шаньдун плакат із зображенням Хуан Сюхуа (фото з дрона агентства «Сіньхуа»).

Хуан Сюхуа (1926–2025) — легендарний китайський інженер-механік і суднобудівник, якого в КНР справедливо називають «батьком китайських атомних підводних човнів».

Портрет Цянь Сюесена на будівлі торгового центр Yinzhou в окрузі Шаньсянь. Це людина, яка підняла Китай у космос.

«Батько китайської космонавтики» та ракетної програми.

Геній двох супердержав. Спочатку у 1930–40-х роках він розбудовував аерокосмічну науку в США, ставши співзасновником легендарної Лабораторії реактивного руху (JPL) при NASA. А згодом він з нуля створив перші китайські балістичні ракети «Дунфен», вивів країну в клуб ядерних держав та запустив перший китайський супутник.