Завершення 2025/2026: оцінювання результатів навчання учнів НУШ

Поговоримо про вимоги чинного законодавства щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Аби допомогти освітянам якісно та організовано завершити 2025/2026 навчальний рік, ми підготували огляд деяких нормативних документів, які регламентують процедуру оцінювання результатів навчання учнів Нової української школи.

Нормативно-правове та методичне підґрунтя оцінювання

Для забезпечення стандартизації та прозорості процедур оцінювання в закладах освіти ключове значення має опора на чинну законодавчу базу. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють оцінювання в НУШ, є:

• Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

• Наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» (встановлює загальні рекомендації для базової школи).

• Лист МОН від 14.03.2025 №1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання» (надає роз'яснення щодо практичного застосування нових підходів).

• Посібник «Як оцінювати в Новій українській школі: путівник з кожної освітньої галузі» (містить детальні галузеві рекомендації, приклади завдань та критеріїв).

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів 

Наказом МОН від 13.07.2021 №813 затверджено методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Цим документом окреслено базові підходи до процесу отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, надано примірні зразки сторінок класного журнали та Свідоцтва досягнень.

Підходи до підсумкового оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом та освітньою програмою. Тож оцінка – це показник досягнень школярів, визначених під час навчально-пізнавальної діяльності, яка може бути організована за різними формами (індивідуальна, групова, фронтальна) і такими способами виконання: 

• усний (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо);

• письмовий (навчальні завдання (зокрема тестові та компетентнісні), перекази, диктанти, діагностувальні роботи);

• практичний (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо); 

• програмований (завдання з використанням електронних засобів навчання). 

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту» школа може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів. Однак МОН рекомендує характеризувати процес навчання такими оцінками, які можна виражати як усно, так і письмово:

• вербальна оцінка – доброзичливі, лаконічні, чіткі, об'єктивні, конкретні оцінювальні судження;

• рівнева оцінка – оцінювальне судження із зазначенням рівня результату, яке  позначається літерами: «початковий» (П), «середній»  (С), «достатній» (Д), «високий» (В). 

Під час навчально-пізнавальної діяльності учнів 4-х класів рекомендується оцінювати такі показники:

• об'єктивні результати навчання, визначені в освітній програмі закладу освіти. Рішення про використання вербальної або рівневої оцінки приймає педагогічна рада закладу освіти;

• особистісні надбання учня/учениці, які рекомендується оцінювати вербальною оцінкою.

Аби створити умови для досягнення максимально можливих результатів навчання учнів, за 10-15 днів до кінця навчального року МОН рекомендує:

• узагальнити результати навчання учнів з навчальних предметів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень;

• визначити стан сформованості / рівень результатів навчання учнів із урахуванням динаміки їх формування.

За рішенням педагогічної ради закладу освіти вчитель може фіксувати попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками. Якщо учень (його законні представники) висловить бажання покращити оцінку, учитель може запропонувати школяру виконати під час уроку індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які він хоче покращити. Слід зазначити, що ця робота враховуються в підсумковій (річній) оцінці, якщо вона засвідчує покращення результату навчання.

Заповнення Класного журналу та Свідоцтва навчальних досягнень

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути:

• результати виконання тематичних діагностувальних робіт;

• записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками;

• спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. 

Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів. На останньому розвороті Класного журналу для записів уроків з певного предмета рекомендується фіксувати:

• на лівій сторінці –  номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень у відповідному порядку;

• на правій сторінці – назви характеристик результатів навчання.

Навпроти прізвища кожного учня у кожній колонці рекомендується фіксувати стан сформованості обов'язкових результатів навчання таким чином:

• сформовано – позначається позначкою «√» або у разі використання рівневої оцінки - першою літерою назви рівня; 

• ще формується – ніяких позначок не робиться.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» рекомендується записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень учня – це розгорнута характеристика результатів навчання учня, здобутих протягом навчального року, яке можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу освіти. Примірний зразок свідоцтва досягнень учня 3-4 класу (додаток 3 до Наказу) містить такі складові:

1. «Характеристика навчальної діяльності» (її показники підлягають лише вербальному оцінюванню). У цій таблиці графа «Сформовано/ще формується» заповнюється таким чином:

• у разі виявлення показника під час навчальної діяльності учня робиться позначка «√»;

• якщо показник потребує розвитку, ця графа залишається порожньою.

2. «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей». Графа «Сформовано/формується // Рівень результату навчання» заповнюється з урахуванням оцінювання, обраного закладом освіти:

• у разі використання вербальної оцінки:  сформованість результату навчання відзначається позначкою «√», якщо результат ще формується - позначення не робляться;

• за умови використання рівневої оцінки: рівень сформованості результату навчання позначається літерами «В», «Д», «С», «П». 

3. «Рекомендації вчителя». У цій частині рекомендується конкретизувати сформованість результатів навчання учня та окреслити орієнтири його індивідуальної траєкторії навчання.

4. «Побажання батьків». У цій частині законні представники дитини можуть записувати власну думку щодо результатів навчання учня та висловлювати побажання щодо подальшої співпраці зі школою. 

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення освітніх галузей  «Технологічна», «Інформатична» «Мистецька» і «Фізкультурна» рекомендується здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, враховуючи динаміку формування результату навчання.

Оригінал документа рекомендується видавати законним представникам учня, а копію з відміткою «Згідно з оригіналом» та печаткою закладу освіти зберігати в особовій справі учня.

Також варто відзначити, що свідоцтво досягнень випускників початкової школи є підставою для зарахування їх до 5 класу. Згідно з Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, якщо учень не має результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти, він має пройти відповідне оцінювання впродовж І семестру нового навчального року.

Оцінювання результатів навчання учнів 5-9х класів НУШ

Процедура оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ регламентується наказом МОН від 02.08.2024 №1093 та інструктивними матеріалами «Особливості оцінювання в НУШ: нормативно-правові акти».  

Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. 

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель  може встановлювати самостійно. 

Тематичне оцінювання

Вчитель або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення про застосування тематичного оцінювання, де кожна тематична оцінка має відповідати певній групі (групам) результатів навчання. У роз’ясненнях МОН пропонує виставляти тематичну оцінку на підставі:

• тематичних контрольних робіт, у яких має бути передбачено завдання за відповідною групою або групами результатів навчання. Виконувати тематичну або підсумкову роботу, яка було пропущена, учню не потрібно;

• поточних оцінок, за умови що кожна така оцінка позначена індексом тієї групи, результати якої було оцінено.

За цим алгоритмом наприкінці семестру також можуть проводитися підсумкові роботи (одна комплексна або кілька за групами результатів). 

Семестрова оцінка за групами результатів

Заклад освіти може скористатись академічною свободою в здійсненні поточного та підсумкового оцінювання або ж скористатись алгоритмом виведення семестрової оцінки, яку рекомендує МОН.

Для виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів вчитель може запланувати проведення впродовж семестру:

• поточного оцінювання результатів кожної групи – щонайменше двічі. Поточні оцінки, які не співвідношенні з певними групами результатів, не враховуються при виведенні семестрової оцінки, а використовуються для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням;

• підсумкових робіт за кожною групою результатів протягом/ наприкінці семестру (мінімум одну) або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру. 

Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі:

• двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів;

• оцінки (оцінок) за підсумкову роботу. 

У разі відсутності в учня того чи іншого оцінювання МОН рекомендує:  

• якщо учень був відсутній під час підсумкового оцінювання –  виставляти семестрову оцінку за цю групу результатів на основі наявних поточних оцінок. У такому випадку виконувати підсумкову роботу учню не потрібно, а у класному журналі у відповідній клітинці роблять запис «н»;

• якщо в учня немає поточних оцінок за певну групу результатів, він має виконати відповідну підсумкову роботу.

Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.

Коригування семестрової оцінки

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню за окремими групами результатів. Для цього учень може пройти повторне оцінювання за однією або кількома групами результатів, а у разі  проведення комплексної роботи - виконати завдання, які охоплюють оцінювання лише певної групи результатів.

Фіксація оцінювань за групами результатів у класному журналі 

Оцінки за підсумкові роботи (ПР) також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПР ГР1, ПР ГР2, ПР ГР3, ПРГ Р4):

• Якщо робота проводилася за однією групою результатів, оцінки ставляться в колонку з датою проведення, з позначкою групи.

• Якщо робота була комплексною і охоплювала кілька або всі групи результатів, під однією датою робляться окремі колонки з відповідними індексами груп.

Для фіксації тематичного оцінювання в класному журналі в колонці замість дати пишуть слово «Тематична», а внизу сторінки позначають відповідну групу результатів (наприклад, ГР1). Якщо тематична оцінка охоплює кілька груп, то у класному журналі кількість таких стовпців без дати із написом «Тематична» має відповідати кількості груп, які позначаються внизу сторінки (ГР1, ГР2, …).

Результати скоригованого оцінювання виставляють в окремі стовпці журналу, поруч з семестровими за групами результатів, наприклад «Скоригована ГР1». Під час обчислення загальної семестрової оцінки вираховують середнє арифметичне за всіма групами результатів і виставляють  скориговану  оцінку  в  колонку  без  дати  з  написом «Скоригована» поруч зі стовпцем «I семестр» або «II семестр». Стовпці для виставлення скоригованих оцінок відводять у журналі навіть за відсутності учнів, які виявили бажання коригувати їх.

Оцінка за ведення зошита

Ця оцінка не впливає на семестрову. Вона фіксується в окремій колонці без дати та використовується лише для зворотного зв’язку – як показник старанності, акуратності та самодисципліни учня.

Річна оцінка

Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. 

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень – це підсумковий документ, який узагальнює результати навчання учнів 5-9 класів за семестри та навчальний рік, та  ґрунтується на принципах формувального оцінювання, спостереження та підтримки розвитку дитини. Документ складається з двох основних частин:

1. «Характеристика навчальної діяльності»

Цей розділ є одним із центральних інструментів формувального оцінювання, що фокусується на повсякденній навчальній поведінці, мотивації, самостійності та розвитку наскрізних умінь учня. Навпроти кожної позиції вносяться відповідні позначки, які відображають рівень розвитку:

• Має значні успіхи – учень демонструє сталі навички, застосовує вміння самостійно та в різних ситуаціях.

• Демонструє помітний прогрес – є позитивна динаміка в розвитку вміння, учень частково застосовує його в діяльності.

• Потребує уваги і допомоги – вміння розвинене недостатньо, учень потребує педагогічної підтримки або спеціальних умов.

Заповнення цього розділу відбувається наприкінці навчального року або в разі зміни закладу освіти. Також у цьому розділі можуть бути додаткові коментарі або рекомендації, які включають поради щодо подальшого розвитку учня, інші навчальні ресурси або напрями для покращення результатів.

2. «Характеристика результатів навчання»

Заповнення цього розділу здійснюється по завершенню кожного з навчальних періодів – І семестру, ІІ семестру та навчального року в цілому. 

Оцінювання проводиться відповідно до переліку навчальних предметів або інтегрованих курсів, які затверджені в освітній програмі закладу. Для кожного з предметів результати фіксуються за групами результатів, визначеними Державним стандартом базової середньої освіти для відповідної освітньої галузі. 

Способи фіксації результатів навчання (тобто формат запису, термінологія, стиль викладення тощо) педагогічні колективи визначають самостійно і  можуть включати:

• узагальнені текстові формулювання (наприклад, характеристику рівня сформованості певних умінь);

• конкретизовані описи освітніх досягнень учня у вигляді рівневих позначок;

• коротких висновків або розгорнутих коментарів.

Свідоцтво підписується вчителем, у ньому обов’язково зазначається рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу (із зазначенням дати і номера протоколу). Це офіційно підтверджує, що учень успішно завершив поточний навчальний рік або семестр.