«Як працює старша профільна»: ліцеї-амбасадори підбили підсумки передпілотного року

Навчальний рік добігає кінця, а разом із ним завершується перший повноцінний рік передпілотування реформи старшої профільної школи. У межах серії щомісячних вебінарів від ліцеїв-амбасадорів заклади, які пілотують реформу з 1 вересня 2025 року, підбили підсумки пілотування та поділилися досвідом з колегами, які лише розпочинатимуть свій шлях.

Віра Щеголь, директорка Боярського академічного ліцею «Гармонія»

Відкрила зустріч Віра Щеголь — одна з найдосвідченіших учасниць передпілоту. За її словами, реформа старшої профільної школи — це насамперед зміна філософії, коли учень отримує можливість обирати профіль, будувати власну освітню траєкторію та вивчати те, що справді цікаво. Це одночасно і позитивна зміна, і серйозний виклик для адміністрацій, педагогічних колективів і самих учнів.

Віра Щеголь наголосила, що ліцеї-амбасадори вже мають дворічний досвід роботи в новому форматі: знають, як формувати розклад, працювати з навчальними планами, об'єднувати учнів у міжкласні профільні групи, проводити тарифікацію педагогів. І головне — готові ділитися цим досвідом.

«Якщо ви повірите в успіх цієї справи, тоді усе вдасться», — звернулася Віра Щеголь до колег.

Одне з питань, на якому зробили акцент у Боярському ліцеї, — це кількість профілів у класі:

«Ми вже давно відійшли від логіки «скільки профілів у конкретному класі». У нас є кілька класів на паралелі, тож ми дивимося не на окремий клас, а на всю паралель загалом.

Тобто ми беремо всіх учнів паралелі, аналізуємо їхній вибір профілів. Це робимо в Excel-таблицях, різними кольорами і формуємо міжкласні профільні групи вже на рівні всього потоку. Тому запитання «скільки профілів в одному класі» у нас взагалі не стоїть. Це трохи незвичний підхід, але він працює. І працює вже багато років — ще до передпілоту. Звичайно, це означає іншу логіку розкладу й велику роботу управлінської команди. Але це реально організувати. На перший погляд це може здаватися складним і навіть страшним, але на практиці система працює. Тому ми також готові ділитися своїм досвідом».

Марина Семанюк, директорка Буковинського ліцею успішної молоді

Марина Семанюк говорила про внутрішню готовність педагогічного колективу — той аспект реформи, який часто залишається поза увагою, але є вирішальним.

На її думку, кожен педагог має розуміти свою місію в загальній стратегії змін. Адже роль учителя принципово змінюється: він уже не лише носій знань, а наставник, партнер, людина, яка допомагає учневі знайти своє місце в житті.

«Основний виклик — вийти із зони комфорту і бути морально готовими до того, що зміни в освіті мають відбутися», — наголосила Марина Семанюк.

Вона також акцентувала на тому, що всі організаційні питання — місія, візія, портрет випускника, розклад, вибір курсів і профілів — важливі, але вторинні щодо головного: допомогти кожній дитині знайти себе.

Катерина Сидорчик, заступниця директора Вараського ліцею №1

Катерина Сидорчик зосередилася на практичних викликах, з якими стикається адміністрація в щоденній роботі.

Найбільшим із них вона назвала формування розкладу та змінних груп — принципово новий запит, якого раніше не існувало в українській школі. Її порада колегам: бути мобільними, не нав'язувати власне бачення ні учням, ні вчителям, бути готовими до того, що діти робитимуть власний вибір — і це нормально.

«Коли ми зможемо забезпечити дітям можливість такого вибору, тоді «відпадатимуть» питання про те, навіщо це потрібно. Ми це вже побачили цього року», — поділилася вона.

Окремо Катерина Сидорчик зупинилася на матеріально-технічному забезпеченні: освоєння коштів на лабораторії та обладнання — це також серйозний виклик. Її практична порада: залучати педагогів до процесу закупівель, адже саме вчителі найкраще знають програму і розуміють, що насправді потрібно для роботи. «Наші педагоги задоволені, у них горять очі — це дуже мотивує», — зазначила вона.

Олександр Голяченко, директор ліцею №12 міста Житомир

Олександр Голяченко поділився досвідом ліцею у питаннях закупівель та облаштування освітніх просторів, зазначивши, що команда пробувала різні механізми й підходи і готова розповідати про конкретні рішення, які спрацювали. «Краще питайте — готові відповідати й ділитися досвідом», — запросив він колег до діалогу.

Станом на сьогодні ми вже маємо понад 350 заяв і погоджень саме на трирічну модель навчання. Тому зараз питання розвʼязується вже не стільки через конкурс, скільки через можливість відкриття додаткового класу. Саме таким чином ми плануємо врегулювати ситуацію.

Загалом, відповідаючи на питання учасників: насправді працювати з батьками й переконувати їх виявилося не так складно, як могло здаватися. Бо якщо людина налаштована скептично, то вона завжди шукатиме причини для сумнівів: «дайте докази», «нумо ще підтвердимо», «а чи точно це спрацює». Але в певний момент потрібно просто починати рухатися вперед.

І очевидно, що трирічна модель старшої профільної школи є сильнішою й ефективнішою за дворічну. Це вже зараз стає зрозуміло на практиці.

Микола Федоруц, директор Тернопільського академічного ліцею «Українська гімназія» та заступниця директора Лариса Томашевська

Команда з Тернополя зосередилася на організаційних питаннях, які найбільше турбують заступників директорів: формування навчальних планів, створення розкладу, робота зі змінними групами. Усе це, за словами спікерів, напряму залежить від того, як сформовані профілі.

Один із практичних кейсів, яким поділилася команда: цього року вони успішно організували клас із двома профілями одночасно. Колеги, які стикаються з такими ситуаціями, можуть звертатися для досвіду.

Важливий акцент був зроблений на комунікації: під час формування профілів потрібно враховувати не лише бажання учнів, а й реальні можливості закладу. Якщо немає фахового вчителя, краще чесно сказати про це дітям і батькам, ніж створити профіль, який не працюватиме. 

«Нехай профілів спочатку буде менше, але вони будуть якісними», — наголосила команда.

Участь у передпілоті, за словами спікерів, допомогла глибше зрозуміти саму сутність профільної школи. І найкращим результатом стало те, що учні 10 класу самі кажуть, що їм подобається новий підхід до навчання.

Лариса Томашевська поділася досвідом упровадження кількох профілів в одному класі: «У нас в одному класі були профілі, які фактично мали зовсім різні навчальні плани. Наприклад, в одному класі був профіль природничих наук, де поглиблено вивчалися хімія і біологія, а також історичний профіль, де профільними предметами були історія України й всесвітня історія.

Постало питання: як організувати і поглиблене вивчення предметів і оплату праці педагогів на ці години, адже класи мали ділитися на профільні групи.

Ті предмети, які вивчали на поглибленому рівні, діти проходили окремо у своїх профільних групах. Я навіть спеціально робила таблицю і рахувала години, щоб не перевищити допустиму кількість оплачуваних годин.

Наприклад, коли історики вивчали поглиблену історію, у природничників у цей час могла бути історія на рівні стандарту. І паралельно ми об’єднували їх з іншими класами. Тобто одна група умовно йшла з одним класом на історію рівня стандарту, інша — з іншим класом.

Так само це працювало і навпаки: коли природничники вивчали поглиблену хімію, історики в цей час проходили хімію на рівні стандарту разом з іншими класами. Фактично це були міжкласні профільні групи.

Як ми це відображали в документації? Ми працюємо з електронним журналом, де є можливість створювати мультипрофільні групи. Учитель бачить повний список дітей, які присутні на конкретному уроці, це значно спрощує організацію.»

Команда Хустського ліцею

Мирослав Шкоробинець, директор, та Анастасія Кострець, заступниця директора Хустського багатопрофільного ліцею №1 імені І. Магули

Мирослав Шкоробинець виділив те, що вважає ключем до успіху реформи: формування команди, яка працює заради спільної мети. «Там, де є діалог і довіра — там буде й динаміка, зокрема в правильному напрямку», — наголосив він.

Команда Хустського ліцею також підтвердила готовність ділитися досвідом і підтримувати колег, які тільки починають цей шлях.

Анастасія Кострець: «Репутація справді не формується за один чи два роки. Репутація закладу освіти, його результати, рівень довіри до нього на рівні міста, громади, області чи навіть України — це те, над чим потрібно системно працювати роками. І я думаю, саме це зрештою забезпечує успіх закладу».

Підсумок

Усі спікери одностайні в головному: реформа старшої профільної школи — це не лише нові розклади й навчальні плани. Це зміна ролі вчителя, зміна відносин між школою та учнем, зміна самого розуміння того, навіщо ми вчимося. 

Ліцеї-амбасадори відкриті до співпраці та готові підтримувати всі заклади, які розпочинають цей шлях.

Детальніше про відгуки закладів за посиланням.