Актуальні проблеми української освіти

Автор: Лариса Білозір, народна депутатка

Під час пленарного засідання Верховної Ради звернулась до парламенту щодо великої кількості освітянських проблем, з якими до мене, та моїх колег з групи «Довіра» звертаються наші громадяни, профспілки та асоціації.

Тезисно окреслю найбільш кричущі з них.

🔴 По-перше. Про те, що більшість громад в Україні не зможуть мати ліцей!

Незабаром у Верховній Раді розглядатиметься запропонований Міністерством освіти і науки  проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження профільної середньої освіти», який фактично позбавить велику частину громад, особливо невеликих, можливості мати свої ліцеї. Повернення вимоги про наявність чотирьох класів та 100 учнів на профільному рівні – це просто недосяжний і штучний бар'єр для більшості ліцеїв, який повністю ігнорує реалії нашої країни.

Органи місцевого самоврядування, маючи повноваження засновувати ліцеї й забезпечувати профільну освіту, вже провели трансформацію освітньої мережі, вкладали сили та ресурси, досягали компромісу щоб зберегти доступність якісної освіти для своїх дітей і можливості мати ліцей. І це був крок уперед! 

Тепер же Міністерство освіти і науки хоче все перекреслити, запропонувавши забрати ці повноваження в ОМС, а головне – поставити під загрозу рівний доступ до освіти для дітей у громадах. 

Діти з сіл та містечок, будуть змушені долати вже десятки кілометрів до "централізованих" ліцеїв, а ще ж необхідно враховувати можливості громад щодо підвезення дітей, стану доріг. Крім того, запропонований законопроєкт не визначає джерел фінансування всіх цих змін.

❗Це абсолютно неприйнятно і ми з колегами будемо переконувати парламентську залу не підтримувати такий законопроєкт.

🔴 По-друге. Питання, на яке я неодноразово звертала увагу – ефективність використання МОН коштів в межах субвенції на облаштування безпечних умов у закладах освіти.

У 2024 році Уряд виділив 7,5 млрд грн для побудови укриттів в школах у прифронтових і прикордонних територіях. Водночас виникає питання: а чому з цих коштів нічого не виділено на будівництво чи ремонт укриттів, у тому числі, найпростіших, в інших регіонах? Впевнена, що нам всім було б цікаво побачити аналіз, в якій кількості громад, де були побудовані укриття, чи повернулися там діти до офлайн навчання враховуючи ситуацію з безпекою? Крім того зазначу, що у звіті Рахункової палати є питання щодо ефективності використання відповідних коштів. 

Детальніше про цю проблему в моєму нещодавньому дописі 

https://www.facebook.com/share/v/1FC6q4stnL/

🔴 По-третє. Відмова у фінансуванні за кошти державної субвенції шкіл з менш ніж 45 учнями.

Згідно Постанови Уряду №245 від 5.03.2024 р., за рахунок державної субвенції  не здійснюватиметься фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить: з 1 вересня 2025 р. - менше 45 осіб; а з 1 вересня 2026 р. - менше 60 осіб.

Це рішення спричинить закриттям шкіл у селах, що змусить дітей долати значні відстані до інших навчальних закладів. Вважаю, що доцільно переглянути цю постанову для збереження шкіл і підтримки сільських громад.

🔴 По-четверте. Питання Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні. 

Мова йде про накази МОН від 07.08.2024 №1112 та від 09.09.2024 №1276.

Я абсолютно погоджуюсь з пропозиціями Асоціації міст України щодо цих нормативних актів міністерства, а саме:

Необхідно вилучити наступні позиції:

✔️ норми щодо обмеження прав учнів, які перебувають за кордоном та на тимчасово окупованих територіях, на вільний вибір освітньої траєкторії та закладу, де вони бажають здобувати освіту, 

✔️ позиції щодо порушення прав органів місцевого самоврядування як засновників закладів освіти на ухвалення рішень про ліквідацію чи реорганізацію закладів освіти.

✔️ позиції щодо порушення прав педагогічних працівників на працю через створення штучних обмежень для функціонування дистанційного навчання.

🔴 По-п’яте. Так звана «вчительська тисяча». 

Доплату встановили з 1 січня 2025 року для усіх вчителів загальної середньої освіти - незалежно від стажу та місця роботи. Проте в рішенні Уряду прописали, що обсяг цієї доплати буде залежати від обсягу навантаження вчителя, відповідно сума виплат буде менше 1000 грн. Хтось отримає менше, а хтось більше. Незрозуміло, чому відразу не вказувалось на ці умови.

🔴 По-шосте. Нова модель оцінювання учнів.  

Згідно з нововведенням, кожен предмет розподіляється на кілька груп результатів, оцінки за які фіксуються окремо. В кінці семестру додається загальна оцінка, яка об’єднує усі результати. Наприклад, з історії України вчитель має виставляти чотири оцінки: три за групи результатів і одну загальну. 

Але для чого такі складнощі, щоб ще більше завантажити вчителів? Як таке нововведення вплине на результати навчання? Неодноразово чула думку освітян – що ніяк! 

🔴 По-сьоме. Оптимізація мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. 

Наприкінці року Міністерство освіти і науки  оприлюднило для громадського обговорення проект Методичних рекомендацій щодо формування мережі закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Хотілось би отримати відповіді від міністерства – з якою метою і як саме вони планують робити оптимізацію мережі? Так само, як із університетами? 

✅ Це лише частина важливих питань, на які ні суспільство, ні парламент не має відповіді від Уряду та МОН.

❗Закликала колег визначити наступною темою Години запитань до Уряду – стан вирішення актуальних освітніх проблем, і викликати міністра освіти і науки для заслуховування на комітет та до пленарної зали!