Держбюджет-2026: хто маніпулює проблемами та чого очікувати від розгляду документа в другому читанні?

Держбюджет-2026 та заплановане рекордне фінансування у розмірі 265,4 мільярда гривень на сферу освіти швидко стали приводом не тільки для гарної новини, а й глибоких роздумів, дискусій та певних маніпуляцій. Медіа НУШ детально розібралось у хронології процесу та розпитало експертів – чого насправді можна очікувати від вкрай необхідного освітянам підвищення та про які суми йдеться.

В цій публікації ми поговоримо:

✔ про хід розгляду проєкту бюджету та заявлені показники в Бюджетній декларації Уряду;

✔ подані народними депутатами правки – читаємо їх без купюр;

✔ чи має держава фінансовий ресурс на виконання Закону України “Про освіту” та підвищення окладів освітян до трьох мінімалок – коментує Мінфін;

✔ про пропозиції Комітету освіти та науки про припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти та реакцію освітян;

✔ чи дійсно пропонується відмовитись від доплат та звань?

✔ порахуємо, скільки насправді отримають педагоги після підвищення зарплати на 50%, бо 50 у цьому випадку – це зовсім не 30 + 20.

Держбюджет-2026 не обіцяє створити прецедент виконання “Закону про освіту”

Нагадаємо, про що саме йдеться в ст. 61, абзац 1, ч.2 Закону України “Про освіту”, яка говорить, що “посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат”. Але – дія ст. 61 жодного разу не була виконана з дати прийняття Закону у 2017 році (у 2025 вона призупинена згідно із Законом “Про Державний бюджет України на 2025 рік” № 4059-IX від 19.11.2024). І нарешті при формуванні держбюджету-2026 з’явився проблиск надії цю норму виконати – подивимось хронологію подій.

Медіа НУШ писало, “що Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (постанова від 27 червня 2025 р. № 774), де окремо визначив напрями розвитку освіти на найближчі три роки. Також у додатку до декларації подано фінансові прогнози на 2026–2028 роки. На тлі прогнозів щодо скорочення кількості шкіл уряд обіцяє підвищення заробітної плати для вчителів. Якщо нині (2024–2025) середня розрахункова зарплата вчителя без урахування ЄСВ складає 15 000 грн, то вже:

✔ у 2026 році — 17 000 грн;

✔ у 2027 — 18 300 грн;

✔ у 2028 — 19 600 грн.

Це означає зростання орієнтовно на 30% протягом трьох років. Відповідно, держава повинна закласти кошти на це підвищення.

Цікаво, що паралельно з підвищенням зарплат передбачається скорочення кількості шкіл. Як бачимо на графіку, чим менше шкіл, тим більша зарплата вчителів. Від’ємний коефіцієнт кореляції між цими двома показниками - майже ідеальний (-0,98337)”, – розповідало медіа НУШ в публікації про те, що Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки.

Йдемо далі – 15 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету України на 2026 рік і передав його на розгляд Верховної Ради. У цьому проєкті на освіту закладені рекордні 265,4 мільярда гривень, що на 66,5 мільярда більше, ніж у 2025 році – “Держбюджет-2026: освіта отримала рекордні кошти”. Мова йшла про підвищення зарплатні вчителів на 50% і шанс нарешті почати платити вчителям обіцяні три мінімальні зарплати – “Бюджет 2026 може вперше створити позитивний прецедент виконання Закону “Про освіту”.

До першого читання народні депутати внесли до проєкту держбюджету 3339 правок, серед яких були подані і правки, за словами Сергія Бабак, голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, і правки щодо підвищення зарплати вчителів до рівня трьох мінімальних зарплат.

Наводимо повністю правки, подані Комітетом до держбюджету:

Правка № 830 - Н.д.Бабак С.В. (Реєстр.картка №236)

Н.д.Колебошин С.В. (Реєстр.картка №140)

Н.д.Коваль О.В. (Реєстр.картка №282)

Доповнити законопроект новою статтею такого змісту:

“Установити, що у 2026 році залишки коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, які утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2025 року (крім залишків коштів, перерахованих у 2023 році відповідно до статті 32 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” до місцевих бюджетів), як виняток з положень частин другої і четвертої статті 103-2 Бюджетного кодексу України, перераховуються Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України для Міністерства освіти і науки України з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабінету Міністрів України у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам)”.

Правка № 831- Н.д.Бабак С.В. (Реєстр.картка №236)

Н.д.Гетманцев Д.О. (Реєстр.картка №245)

Н.д.Колебошин С.В. (Реєстр.картка №140)

Н.д.Коваль О.В. (Реєстр.картка №282)

Доповнити проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” новими статтями 48 і 49 такого змісту:

“Стаття 48. Установити, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

До 31 серпня 2026 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком від одного до п’яти років без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору - звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатись строкові трудові договори відповідно до частини другої статті 63 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та абзацу четвертого частини другої статті 22 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Стаття 49. Установити, що у разі прийняття рішення про продовження без проведення конкурсу строку дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти відповідно до підпункту 3 пункту 21 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про повну загальну середню освіту” (у редакції Закону України від 19 червня 2022 року № 2315-IX) такий конкурс має бути проведений до 1 квітня 2026 року”.

Правка №3032- Н.д.Бабак С.В. (Реєстр.картка №236)

Н.д.Колебошин С.В. (Реєстр.картка №140)

Н.д.Коваль О.В. (Реєстр.картка №282)

Збільшити видатки за кодом 2211190 на 53.837.685 тис. грн. Пропозицію пропонується забезпечити за рахунок скорочення у повному обсязі видатків за кодом 2211410.

Знаменита правка №830, як бачимо, не згадує трьох мінімальних зарплат, а говорить про перерозподіл наприкінці 2025 року залишків коштів за освітньою субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, та перерахуванні їх до спецфонду Державного бюджету України для Міністерства освіти і науки України з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями Кабміну з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти.

Ця правка не була підтримана Урядом і на друге читання проєкт держбюджету-2026 потрапить на розгляд народних депутатів 2 грудня 2025 року вже без неї.

Дискусія щодо питання – чи було передбачене виконання ЗУ “Про освіту” та підвищення зарплати педагогів до рівня трьох мінімальних зарплат, знайшла своє продовження та відповіді на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 11 листопада 2025 року.

Мінфін: в бюджеті наразі немає коштів на підвищення зарплати до трьох мінімальних окладів

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 11 листопада 2025 року голова Комітету Сергій Бабак наголосив, що “була правка, яка була підтримана залом Верховної Ради, про зміну структури оплати праці вчителів з потенційним виходом на три мінімальні заробітні плати на виконання статті 61 Закону “Про освіту”. Вона була проголосована, підтримана як доручення уряду в бюджетному комітеті, поставлена на підтвердження в залі Верховної Ради, отримала всі необхідні голоси в залі Верховної Ради – і врешті-решт вона не була врахована”.

Андрій Сташків, заступник Міністра освіти і науки (МОН) України підтвердив, що МОН точно підтримувало правку відповідно впровадження реформи з 1 вересня 2026 року: “І відповідно обрахували додатковий обсяг фінансування, який потрібен для того, щоб забезпечити зростання і до трьох мінімальних заробітних плат посадового окладу педагогічного працівника. Але в кінцевому результаті, я так розумію, зважаючи на обмежений фінансовий ресурс, дана пропозиція не була врахована в кінцевому результаті проекту Закону про держбюджет”.

Як і підтвердив Мінфін, основні чинники, які впливали на прийняття рішення Урядом щодо цієї правки, пов’язані саме з потребою в додатковому фінансуванні. Леся Іванищук, директорка Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України, повідомила, що “обсяг додаткової потреби становить більше 20 мільярдів гривень. Наразі фінансової спроможності забезпечити цю потребу немає. Але, і Міністерство фінансів, і Міністерство освіти і науки декларують, що зміни підходів в оплаті праці у сфері освіти є для них пріоритетом у 2026 році. І таким чином саме реагуючи на цю правку народних депутатів і у зв’язку з тим, що відсутній фінансовий ресурс для того, щоб виконати цю правку, і були доповнені “Прикінцеві положення” проєкту закону нормою, що якщо фінансова спроможність зʼявиться, будуть переглянуті підходи в оплаті праці, запроваджені нові форми підходу до трудових відносин, і забезпечено виконання 61 статті Закону “Про освіту”.

Сергій Бабак наголосив, що за розрахунками Комітету освіти, на впровадження реформи потрібно “не 20, а 13 млрд 497 млн грн. До другого читання збільшений резервний фонд на 18 млрд 919 млн грн. При тому, що він і так запланований там в чималому обсязі в самому Законі про Державний бюджет. Так от, якщо ми вирахуємо 45% податків, які відразу повертаються в бюджет, від 13,5 мільярдів ця цифра потреби десь буде в районі 7,5 мільярда, плюс-мінус. А ми збільшуємо резервний фонд майже на 19 млрд. То, може, є сенс все ж таки звідти забрати і використати унікальну можливість, щоб вийти нарешті на гідну зарплату праці для 360 тисяч вчителів в середній освіті, це не враховуючи професійну, фахову передвищу освіту”.

Але, як підкреслив на засіданні Комітету Мінфін, цифра у 20 млрд грн включає не лише 13,4 млрд на середню освіту, але і вищу, передвищу освіту і загальні видатки, потрібні для підвищення заробітної плати до трьох мінімальних заробітних плат.

“Жодна галузь не отримала такого фінансування в 2026 році, як система освіти – Міністерством фінансів було винайдено ресурс, майже 50 млрд грн. Це значний фінансовий ресурс, такого збільшення не було за попередні роки загалом. Ми розуміємо, що, звісно, цього не достатньо для того, щоб забезпечити потребу в трьох мінімальних заробітних платах з 1 вересня. Наразі, врахувавши всі можливості державного бюджету, на жаль, ми змогли виділити лише до другого читання додаткові видатки на збільшення заробітної плати в галузі вищої і фахової передвищої освіти”, – зауважила Леся Іванищук.

У підсумку Комітет освіти, науки та інновацій рекомендував Комітету Верховної Ради України з питань бюджету передбачити додаткові видатки в Державному бюджеті України на суму 13 млрд 497 млн грн, що дозволить забезпечити підвищення заробітної плати педагогічним і науково-педагогічним працівникам до трьох мінімальних заробітних плат та виконати положення статті 61 Закону України “Про освіту”.

Рахуємо разом чи чому 30% + 20% у випадку з підвищенням зарплатні не дорівнює 50

В бюджеті закладено, як і було попередні роки, 103 мільярди гривень субвенції на зарплати в середній освіті плюс 53 мільярди субвенції на престижність. Це означає, що зарплати в загальному в освіті збільшаться приблизно в півтора рази: на 30% з 1 січня і 20% з 1 вересня 2026 року.

Якою буде модель підвищення та яким буде реальний підрахунок на засіданні Комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій роз’яснив Андрій Сташків: “Коли ми говоримо про підвищення заробітної плати, ми говоримо про підвищення посадових окладів. Тобто в існуючій системі оплати праці ми підвищуємо посадові оклади педагогічних працівників на 10%, в науково-педагогічних та педагогічних закладах вищої освіти – на 11%. При цьому посадові оклади встановлюються у нас відповідно до Єдиної тарифної сітки, яка уже не змінювалась багато років”.

Приклад базового розрахунку

Дано: молодий вчитель після університету прийшов до школи. Стажу немає, навантаження повне.

За підрахунком Андрія Сташківа, такий вчитель має до 10 років стажу, не має доплати за престижність та класного керівництва й перевірки зошитів, має 18 годин навантаження на тиждень і на руки отримає заробітну плату з урахуванням доплати 2 тисячі гривень – 8 тисяч 162 гривні.

Якщо говорити про підвищення посадового окладу для такого вчителя на 30% з 1 січня 2026 року, це забезпечить йому заробітну плату на руки 9 тисяч 740 гривень.

Якщо говорити про подальше підвищення ще на 20% посадового окладу з 1 вересня 2026 року, це буде 10 тисяч 845 гривень.

В цілому загальне підвищення буде становити 33% відсотки, без врахування зростання мінімальної заробітної плати, яке відбудеться з 1 січня 2026 року.

Тобто задеклароване поєтапне підвищення 30% плюс 20% за базовою моделлю для молодого вчителя, який отримує на руки менше, ніж мінімальну зарплату, насправді буде означати підвищення на 33%, а не 50%.

Іншою ситуація була б при встановленні базового окладу такого молодого учителя чи учительки на рівні трьох мінімальних зарплат – 19 тисяч 975 грн.

Чи реально прийняти правки, які Комітет освіти та науки запропонував, щодо виконання норми закону про три мінімальних зарплати для педагогічного працівника нижчої кваліфікації?

Про це медіа НУШ запитало народних депутатів та освітніх експертів.

Ольга Коваль, народна депутатка, член Комітету освіти, науки та інновацій вважає, що реально, за умови врахування усіх правок, які подавав Комітет: “Ви бачили чіткі розрахунки сум, скільки це буде вартувати загалом нашому бюджету. Тому для нас є дуже дивною позиція Кабміну, оскільки пропозиції Комітету освіти були підтримані під час голосування в залі Верховної Ради. Я вважаю, під час голосування держбюджету у другому читанні це викличе дуже велику напругу і підставить під ризик взагалі прийняття бюджету”.

Читаємо пропозиції Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій: в чому суть

На засіданні Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій мова йшла не тільки про нездійсненні поки що (за відсутністю фінансування) наміри реалізувати норму Закону “Про освіту” та три мінімальні зарплати, але й був зроблений висновок комітету, що спричинив чималий резонанс.

Пропозиції комітету включали:

✔ припинення безстрокових трудових договорів із педагогами до 31 серпня 2026 року та укладення строкових контрактів терміном від 1 до 5 років зі звільненням тих педагогів, які не погодяться на нові умови праці;

✔ збільшення навантаження вчителів з 18 до 22 годин на тиждень.

Наводимо повністю пропозиції Комітету ВР з питань освіти та науки, який запропонував Комітету ВР з питань бюджету під час доопрацювання проєкту Закону України “Про Державний бюджет на 2026 рік” до другого читання врахувати пропозиції №831, №835, №891, №1076, №3032 та №3033 народних депутатів України Сергія Бабака, Сергія Колебошина, Ольги Коваль, Данила Гетманцева. І ці доволі довгі пропозиції Комітету варто прочитати, щоб зрозуміти подальші некоректні висновки, вже зроблені та поширені.

Комітет освіти та науки пропонує в уточненій редакції проєкту Закону “Про Державний бюджет на 2026 рік” наступні коригування:

“Доповнити проєкт Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” новими статтями 48 і 49 такого змісту:

“Стаття 48. Установити, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення до 31 серпня 2026 року безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

До 31 серпня 2026 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком від одного до п’яти років без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатись строкові трудові договори відповідно до частини другої статті 63 Закону України “Про фахову передвищу освіту” та абзацу четвертого частини другої статті 22 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Стаття 49. Установити, що у разі прийняття рішення про продовження без проведення конкурсу строку дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником закладу загальної середньої освіти відповідно до підпункту 3 пункту 21 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про повну загальну середню освіту” (у редакції Закону України від 19 червня 2022 року № 2315-ІХ) такий конкурс має бути проведений до 1 квітня 2026 року”.

1.2. Пункт 1 Прикінцевих положень викласти в такій редакції:

“1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року, крім пункту 20, який набирає чинності з 1 вересня 2026 року”.

1.3. Абзац тридцять другий пункту з Прикінцевих положень викласти в такій редакції:

“абзацу третього частини першої статті 57-1 в частині збереження середнього заробітку працівників закладів та установ освіти, наукових установ, абзаців першого п’ятого частини другої статті 61 Закону України “Про освіту”

(Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; із змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2126-ІХ) за виключенням педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти, абзацу першого частини другої статті 36 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., №3, ст. 25; 2020 р., № 50, ст. 468)”.

Також Комітет запропонував встановити педагогічним і науково-педагогічним працівникам щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:

від трьох до п’яти років – 10%;

від шести до десяти років – 15%;

від десяти до двадцяти років – 20%;

понад 20 років – 30% відсотків посадового окладу”;

У Законі України “Про фахову передвищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 30, ст. 119 із наступними змінами) Комітет освіти пропонує ч. 3 ст. 59 доповнити абзацом другим такого змісту:

“Педагогічні працівники державних, комунальних закладів фахової передвищої освіти приймаються на роботу відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю і працюють на підставі строкових трудових договорів (контрактів), що укладаються строком від одного до п’яти років”.

Статтю 63 доповнити частиною другою такого змісту:

“2. Оплата праці педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”, цього Закону та інших актів законодавства.

Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії закладу фахової передвищої освіти встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад керівника закладу фахової передвищої освіти встановлюється з коефіцієнтом 1,6 до посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, а заступника керівника – з коефіцієнтом 1,5″.

У зв’язку з цим частини другу — п’яту вважати відповідно частинами третьою- шостою;

3) у Законі України “Про повну загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 31, ст. 226 із наступними змінами):

частину другу статті 22 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

“Педагогічні працівники державних, комунальних закладів загальної середньої освіти приймаються на роботу відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю і працюють на підставі строкових трудових договорів (контрактів), що укладаються строком від одного до п’яти років”.

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

у статті 24:

частину першу доповнити абзацом першим такого змісту:

“1. Керівники, заступники керівників та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти мають скорочену тривалість робочого часу, що становить 36 годин на тиждень”.

У зв’язку з цим абзаци перший і другий вважати відповідно абзацами другим і третім;

частину третю викласти в такій редакції:

“3. Норма педагогічного навантаження вчителя (безпосереднє здійснення освітнього процесу з учнями), що є складовою його робочого часу, на одну тарифну ставку становить 22 навчальні години на тиждень.

За почесні, вчені, педагогічні, спортивні звання, наукові ступені педагогічним працівникам встановлюються надбавки (доплати) у порядку, визначеному законодавством.

За роботу в спеціальних закладах освіти (класах, групах) педагогічним працівникам у порядку, визначеному законодавством, встановлюється підвищення посадового окладу на 30%.

За роботу в академічному ліцеї, що реалізує виключно програми старшої профільної школи, педагогічним працівникам встановлюється доплата в розмірі 10% посадового окладу.

За роботу в закладі освіти, що розташований у гірському населеному пункті, який відповідно до закону визнаний таким, що потребує додаткової підтримки, педагогічним працівникам у порядку, визначеному законодавством, встановлюються підвищення посадового окладу на 25%.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти має право встановлювати педагогічним працівникам мотиваційні надбавки у межах 10-20% від їхнього посадового окладу в межах загального розміру фонду мотиваційних надбавок, що складає 5% від фонду заробітної плати. Розміри доплат за окремі види педагогічної діяльності, порядок та умови їх встановлення у державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Засновник закладу освіти та або заклад освіти має право встановлювати додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень.

Засновники приватних, корпоративних закладів освіти мають право встановлювати інші, ніж передбачено цим Законом, розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних працівників. Отримані приватним, корпоративним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.

Визначені трудовим договором та/або посадовою інструкцією посадові обов’язки вчителя можуть виконуватися ним поза межами закладу загальної середньої освіти, зокрема дистанційно з використанням інформаційно комунікаційних технологій, але не більше 7 годин на тиждень”;

Частину шосту доповнити абзацом другим такого змісту:

“Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії закладу загальної середньої освіти встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад керівника закладу загальної середньої освіти встановлюється з коефіцієнтом 1,6 до посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, а заступника керівника- з коефіцієнтом 1,5″.

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім; частину четверту статті 38 доповнити абзацом дев’ятим такого змісту:

“провести конкурсний відбір на вакантну посаду педагогічного працівникадержавного, комунального закладу загальної середньої освіти у разі претендування на цю посаду більше однієї особи”.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий — двадцятий дев’ятий вважати відповідно абзацами десятим — тридцятим; частину третю статті 40 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

“схвалює положення про конкурс на посаду педагогічного працівника”.

У зв’язку з цим абзаци п’ятий — одинадцятий вважати відповідно абзацами шостим- дванадцятим; підпункт 3 пункту 2-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення”

виключити;

4) частину першу статті 26 Закону України “Про професійну освіту” від 21 серпня 2025 року № 4574-ІХ доповнити абзацом другим такого змісту:

“Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії закладу професійної освіти встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад керівника закладу професійної освіти встановлюється з коефіцієнтом 1,6 до посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, а заступника керівника — коефіцієнтом 1,5.”.

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім”.

Реакція освітян та експертів на пропозиції освітнього комітету була гострою

Освітня омбудсменка Надія Лещик при обговоренні питання, чи варто збільшувати педагогічне навантаження вчителя на ставку, вважає, що потрібен комплексний підхід та розуміння:

- які обов’язки вчителі виконують поза уроками;

- які обов’язки передбачені посадовою інструкцією, а які ні;

- скільки часу витрачається на виконання всіх обов’язків та від яких обов’язків можна і необхідно звільнити вчителів;

- яка реальна тривалість робочого часу вчителя;

- на скільки збільшиться робочий час вчителя, якщо збільшиться педагогічне навантаження на ставку, чи не порушить це трудові права;

- як вплине збільшення педагогічного навантаження на якість освіти;

- як бути з сільськими школами, де більшість вчителів працює на неповну ставку.

“Питань багато і вочевидь ми маємо розпочати діалог з учителями, керівниками, МОН, Мінфін, ВРУ щодо цього складного питання. Нагадаю, що Служба освітнього омбудсмена спільно з Громадською організацією “Центр інноваційної освіти “Про.Світ” провели опитування педагогів ЗЗСО щодо їхніх обов’язків. Дослідження показало перевантаження педагогічних працівників ЗЗСО обов’язками, зокрема тими, які не передбачені посадовою інструкцією, і це перешкоджає займатися їм своїм головним завданням – навчати!”, – наголошує Надія Лещик.

При цьому стаття 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту” вказує, що робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

З заявою про недопущення звуження прав та масового звільнення вчителів до

Комітету з питань освіти, науки та інновацій звернулась профспілка працівників освіти і науки України.

“Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних години на тиждень, що загрожує скороченню на 22,2% ставок учителів та, як наслідок, – звільненню понад 70 тисяч учителів. Запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років. Позбавлено права на надбавку за вислугу років педагогічним працівникам зі стажем від 5 до 6 років. Пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання “учитель-методист”, “старший учитель”, “старший вихователь”, “вихователь-методист” та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні. Висловлюємо категоричний протест та закликаємо у другому читанні не допустити прийняття цих протизаконних змін, які призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти”, – читаємо у зверненні профспілки.

І ось тут стануться у нагоді прямі цитування висновку Комітету освіти, науки та інновацій, в яких насправді не відшукати норм про скорочення доплат та скасування звань.

Про контракти, збільшення навантаження та варіанти підвищення зарплати: думка експерта

Питання контрактів для шкільних вчителів не нове. Ще у 2020 році, під час ухвалення закону про повну загальну середню освіту, обговорювалося переведення педагогічних працівників на контракти. І вже тоді звучало, що потрібні різні умови для вчителів, які є пенсіонерами, і для вчителів, які ще не досягли пенсійного віку. Народний депутат Ольга Коваль підтримує філософію переведення вчителів на контракт “на один-п’ять років в залежності від рішення засновника і керівництва закладу. Але Міністерство освіти повинно розробити положення, ми повинні провести певну дискусію і в процесі пропрацювання розбиратися з критеріями”.

Олег Фасоля, керівник напряму “Освіта на місцевому та регіональному рівнях” Шведсько-української програми Polaris “Підтримка багаторівневого врядування в Україні” прокоментував для медіа НУШ правки Комітету освіти та науки без особливого ентузіазму: “Насправді маю великі сумніви, що є фінансовий ресурс, щоб реалізувати наміри про кардинальне підняття заробітної плати. Хоча це було б дуже позитивно, через те, що заробітна плата освітян на сьогодні є однією з найнижчих по галузях економіки України. Тому, скоріше, це схоже на певні популістичні кроки”.

- На вашу думку, чи підтримана ідея про 22 години навантаження законодавчими гарантіями адекватного підвищення заробітної плати? Наскільки правильно підвищувати навантаження без цих гарантій?

- Думаю, що абсолютно неправильно, оскільки гарантій тут замало. Якщо ми говоримо про підняття тижневого навантаження на вчителя із можливим суттєвим зростанням заробітної плати, то це мають бути одночасно два рішення: і про підняття заробітної плати, і про збільшення тижневого навантаження. Загалом питання тижневого навантаження є дискусійним через те, що 18 годин тижневого навантаження – це найменший показник, напевно, не тільки в Європі, а й у світі стосовно педагогів.

Звісно, маються на увазі лише горлові години. Але у всьому світі облік робочого часу педагогів ведеться не лише за горловими годинами, але й за роботою під час освітнього процесу, до якого залучаються педагоги.

Тому було б добре врегулювати нормативно облік робочого часу педагогічних працівників у кількості годин часових, астрономічних, коли вони повинні і проводити горлові години, і перебувати в освітньому заході, і бути залучені до інших заходів освітнього процесу, як то підготовка до навчальних годин, здійснення методичної роботи чи певних інших організаційних заходів.

- Ми бачимо, що для вчителів є різні ситуації стосовно кількості часу на підготовку. Один має три паралельних класи, фактично – одну підготовку на три уроки. А якщо всі уроки різні, то кількість годин підготовки і часу підготовки просто кратно збільшується. Чи може бути якийсь механізм, який цю нерівномірність витрат робочого часу може врахувати?

- Абсолютно справедливої формули точно не знайдемо. Через те, що завжди хтось буде невдоволений, і завжди будуть певні моменти неврахування якихось особливостей. Але я б разом з тим не говорив би про абсолютно одну підготовку, коли маєш класи на паралелі. Якщо ми говоримо про принципи навчання за стандартами “Нової української школи”, яка передбачає індивідуалізацію освітнього процесу, врахування освітньої траєкторії кожного здобувача освіти, то підготовка до уроків навіть на одній паралелі все одно має бути різною. Через те, що різні учні, різні завдання, різні підходи, різні форми. Це вже залежить від вчителя, наскільки він добросовісно буде готуватися і проводити ті навчальні заняття.

- Доволі незрозуміла ситуація із анонсованим “50% підвищенням заробітної плати”: а від якого рівня буде рахуватися ці 50% - які вже включають доплату 2600 грн - чи ні?

- Поки що процес усього підняття заробітної плати з 1 січня на 30% і з 1 вересня ще на 20% покрито щільним туманом: немає оприлюднених проєктів документів, тому незрозуміло, як все це буде відбуватися. Я все-таки сподіваюся, що без врахування оцих 2600. Бо інакше це просто нівелює саму ідею збільшення заробітної плати.

- Дуже багато викликало обурення серед вчителів ідея перевести всіх на контракт. Чи бачите ви у цих пропозиціях законодавчо закріплені норми про обов’язки не лише вчителя, як працівника, але і закладу освіти, його керівника і засновника?

- Робота працівників в будь-якій сфері за контрактом все рівно стимулює працівника працювати значно ефективніше, ніж коли він працює за безстроковим договором.

Тому це ніби позитив з точки зору зростання ефективності. Але переведення на контракт певним чином створює додаткові умови. І це може бути розцінено, на мою думку, тим самим Конституційним Судом, як погіршення умов для працівника.

Ця норма вже визнавалася дискримінаційною і була скасована стосовно педагогічних працівників пенсійного віку. Стосовно того, чи повинно десь це бути прописано, я вважаю, що це, напевно, повинно бути прописано у законі, а не у підзаконних документах.

Але стосовно часу переведення працівників на контракт, я думаю, що це не на часі. Бо ми сьогодні бачимо дефіцит педагогічних працівників і створювати додаткові якісь перешкоди і умови, як на мене, призведе ще до більшого дефіциту педагогів – на мою думку, сьогодні цього робити не можна.

Водночас, це може застосовуватись щодо нових вчителів - ті школи, які хочуть впливати на якість підбору і роботи, мають повне право застосовувати контрактну форму роботи під час прийому на роботу нових працівників. І деякі з них реально застосовуються. Але наразі це лише одиниці.

Як бачимо, навколо освітніх питань держбюджету-2026 виникло чимало дискусій, маніпуляцій та перекручувань інформації. За всім цим стоїть український вчитель та вчителька, які отримують одну з найнижчих зарплат в країні. Наразі розгляд бюджету перенесено з 18 листопада на 2 грудня - через корупційні скандали в енергетиці у Верховній Раді немає розуміння, чи в поточній ситуації парламент загалом готовий голосувати за бюджет. Проблеми вчителів знову ризикують залишитися за бортом, якщо всі сторони не припинять дивится на цю комплексну проблему лише зі своєї перспективи.