Формування інклюзивного середовища

Формування інклюзивного середовища

Формування інклюзивного середовища у школі є одним із ключових завдань сучасної освіти. Воно передбачає створення такого простору, де кожна дитина — незалежно від її індивідуальних особливостей, можливостей чи потреб — почувається прийнятою, захищеною та ціною. Інклюзія допомагає не лише дітям з особливими освітніми потребами, а й усьому шкільному колективу, адже сприяє розвитку емпатії, толерантності, вмінню співпрацювати та цінувати різноманіття.

Важливість інклюзивного середовища полягає в тому, що воно відкриває рівні можливості для всіх учнів, забезпечує їхній повноцінний доступ до навчання та соціалізації, а також формує культуру взаємоповаги й підтримки. Такий підхід не лише підвищує якість освіти, а й виховує громадян, здатних будувати справедливе та демократичне суспільство.

💡Пропонуємо декілька вправ, які допомагатимуть вчителям формувати інклюзивне середовище

👉 «Коло знайомств»

Учні стають у коло, кожен називає своє ім’я й додає щось про себе (улюблене хобі, колір, страва).

Мета: показати унікальність кожного та навчитися слухати інших.

Адаптація: якщо дитині складно говорити — вона може показати картинку, предмет чи жест.

🎨 «Спільний плакат класу»

На ватмані діти малюють чи пишуть слова/символи, що показують, яким вони хочуть бачити свій клас (дружнім, веселим, безпечним).

Мета: формування правил співжиття через спільну творчість.

Адаптація: можна використовувати наліпки, кольорові символи для тих, хто краще виражає думки невербально.

💌«Комплімент у долоньці»

Діти обводять свою долоньку на папері, а однокласники пишуть у ній компліменти чи добрі слова.

Мета: підтримка позитивного образу себе та повага до інших.

Адаптація: учитель може допомогти з написанням, а дитина вибере смайлик чи картинку.

📌 «Спільний пазл»

Кожен отримує шматочок пазла (намальованого чи вирізаного) й розмальовує його. Потім діти складають пазл у спільну картину.

Мета: показати, що кожен є важливою частиною спільноти.

Адаптація: завдання можуть бути різного рівня складності — малювання, наклейки, колаж.

«Моя суперсила»

Кожен розповідає, у чому він особливий (наприклад, гарно малюю, вмію швидко рахувати, добре слухаю). Можна продовжити речення «У мене дуже добре виходить…»

Мета: усвідомлення сильних сторін та прийняття різноманіття.

Адаптація: для сором’язливих дітей можна дати картки з малюнками («я — добрий друг», «я допомагаю»).

🔸 «Ланцюжок підтримки»

Один учень отримує клубочок нитки, каже комплімент іншому та передає клубок. У результаті виходить павутинка дружби.

Мета: створення відчуття єдності.

Адаптація: ті, хто не говорить, можуть передати клубок із малюнком/стікером підтримки.

«Секретний друг»

Кожному учню та учениці на тиждень призначається «секретний друг», якому він непомітно робить маленькі добрі справи.

Мета: виховання емпатії та навички допомагати.

Адаптація: учитель допомагає дітям, яким важко самостійно придумати дію.

Матеріал підготувала Інна Горбенко — кандидат педагогічних наук, практична психологиня, тренерка та консультантка з питань інклюзивності ВФ «Крок за кроком» та Дитячого фонду ЮНІСЕФ, сертифікована експертка Міжнародної Асоціації «Step be Step» (Нідерланди), співзасновниця приватного закладу дошкільної освіти «Сад можливостей «Щастя Кідс».

Вподобайки:

0
0
0
0

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар

Новини:

Поділитися: