Інклюзивне навчання: найчастіші питання освітян

Інклюзивне навчання в українських школах уже давно перестало бути поодинокою практикою. Поступово зростає і запит на нього з боку родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, і все більше шкіл створюють умови, щоб навчатись було комфортно всім дітям. А разом із цим виникає й чимало практичних питань від педагогів, керівників шкіл та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів щодо організації такого навчання.

Більшість із них стосуються не загальних принципів інклюзії, а конкретних ситуацій: чи можна організувати навчання без асистента вчителя, хто відповідає за дитину під час перерви або як оцінювати її навчальні досягнення. Пропонуємо роз’яснення на найпоширеніші з цих питань.

Якщо батьки не хочуть отримувати висновок ІРЦ

Дитина має право навчатися у будь-якому закладі освіти, який обрали її батьки. Водночас підставою для створення інклюзивного класу є саме висновок інклюзивно-ресурсного центру.

Тому якщо родина відмовляється від проходження комплексної оцінки в ІРЦ, школа може зарахувати дитину на загальних засадах, але організувати повний спектр інклюзивних послуг – асистента вчителя, корекційно-розвиткові заняття чи додаткову підтримку – буде неможливо. Адже фінансування таких послуг відбувається відповідно до встановленого порядку, який передбачає відкриття інклюзивного класу, а отже і наявність висновку ІРЦ.

Якщо у школі поки немає умов для інклюзивного навчання

Іноді керівники шкіл хвилюються, що заклад не має достатньо фахівців або обладнання для організації інклюзивного класу.

У такому випадку директор закладу освіти звертається до органу управління освіти, якому підпорядковується школа. Саме цей орган ухвалює рішення щодо створення необхідних умов – від залучення фахівців до фінансування додаткових ресурсів.

Інакше кажучи, відсутність умов у школі не означає, що інклюзивне навчання неможливе – це питання, яке має вирішуватися на рівні системи освіти і часто залежить від того, наскільки сам заклад освіти готовий шукати рішення та працювати з різними потребами учнів.

Чи може школа відмовити у зарахуванні дитини з ООП

Якщо адміністрація школи відмовляється зарахувати дитину з особливими освітніми потребами, батьки мають право вимагати письмове обґрунтування такої відмови. З цим документом вони можуть звернутися до місцевого органу управління освіти і оскаржити рішення.

Чи можна розробити ІПР без участі батьків

Індивідуальна програма розвитку – ключовий документ, який визначає освітні цілі та необхідну підтримку для дитини з особливими освітніми потребами.

Законодавством визначено, що ІПР розробляється командою психолого-педагогічного супроводу за обов’язкової участі батьків. Саме вони допомагають фахівцям краще зрозуміти особливості розвитку дитини та визначити найбільш ефективні підходи до навчання.

Якщо ж батьки з певних причин не можуть або не бажають брати участь у роботі команди, вони можуть письмово у заяві на ім’я директора школи делегувати представництво інтересів дитини – наприклад, учителю або іншому фахівцю.

Чи може вчитель працювати без асистента

Наявність асистента вчителя не є обов’язковою умовою для кожного інклюзивного класу.

Рішення про необхідність такої підтримки визначається індивідуально, залежно від освітніх потреб дитини, які зазначені у висновку ІРЦ та індивідуальній програмі розвитку. Для деяких учнів така додаткова допомога справді необхідна, а в інших випадках дитині потрібні інші види підтримки.

Яку освіту повинен мати асистент учителя

Посада асистента вчителя належить до педагогічних працівників. Тому в закладах загальної середньої освіти її можуть обіймати особи з педагогічною освітою. Асистент учителя бере участь в організації освітнього процесу дитини з ООП, допомагає адаптувати навчальні матеріали та співпрацює з учителями і батьками під час реалізації індивідуальної програми розвитку.

Водночас асистентом дитини може бути інша особа – наприклад, один із батьків або соціальний працівник.

Чи може асистент учителя працювати без педагогічної освіти

Закон дозволяє призначати на педагогічні посади осіб, які мають іншу вищу освіту, але без педагогічної кваліфікації – на строк до одного року.

За цей час вони мають можливість пройти відповідну підготовку або отримати необхідну кваліфікацію для подальшої роботи.

Хто відповідає за дитину з ООП під час перерви

Діти з ООП – такі самі учні чи учениці, як і всі інші, тому тут діють ті самі правила, що й для всього класу. Це питання визначається внутрішньою організацією роботи закладу освіти.

Керівник школи встановлює правила внутрішнього розпорядку і може визначити відповідальними чергових учителів або педагогів, урок яких був попереднім. Саме директор закладу має повноваження визначати порядок нагляду за учнями під час перерв.

Чи може директор ІРЦ працювати ще й практичним психологом або дефектологом

Законодавство дозволяє працівникам інклюзивно-ресурсних центрів поєднувати кілька видів професійної діяльності, але за певних умов.

Згідно з урядовою постановою про роботу за сумісництвом, сумісництвом вважається виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час. При цьому тривалість такої роботи не може перевищувати чотирьох годин на день або повного робочого дня у вихідний, а загальний обсяг не повинен перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Для керівників державних установ діє окреме правило: вони не можуть працювати за сумісництвом на адміністративних посадах. Водночас є виняток для наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності.

Саме тому директор інклюзивно-ресурсного центру може працювати за сумісництвом практичним психологом або вчителем-дефектологом – але лише поза межами основного робочого часу і з дотриманням установлених обмежень щодо тривалості такої роботи.

Чи можуть фахівці ІРЦ проводити корекційно-розвиткові заняття за договором

Окрім основної роботи і роботи за сумісництвом, законодавство передбачає ще одну форму залучення педпрацівників – педагогічну роботу з погодинною оплатою праці.

На відміну від сумісництва, яке виконується лише у вільний від основної роботи час, така діяльність може здійснюватися навіть у межах робочого часу працівника, але лише за дозволом керівника установи.

Водночас є обмеження: обсяг такої роботи не може перевищувати 240 годин на рік.

Це означає, що педагогічні працівники інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі й директори, можуть додатково проводити корекційно-розвиткові заняття з дітьми з ООП, які навчаються в інклюзивних класах або групах закладів дошкільної та загальної середньої освіти.

Такі заняття можуть організовуватися, зокрема, на умовах цивільно-правових договорів. Це дозволяє залучати фахівців ІРЦ до підтримки дітей без формального оформлення на окрему штатну посаду.

Автор: Катерина Павленко, експертка з питань інклюзивної та спеціальної освіти Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, кандидат філософських наук.