Інформаційна підтримка педагога. Календар знаменних і пам’ятних дат. Лютий

Інформаційна підтримка педагога. Календар знаменних і пам’ятних дат. Лютий
Дата: 02.02.2026

Календар знаменних і пам’ятних дат

Лютий

2 лютого – 125 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного (1901 – 1937), українського прозаїка доби Розстріляного відродження, перекладача

Валер’ян Підмогильний – один із найвидатніших новелістів ХХ ст.

Започаткував інтелектуальну орнаментальну прозу (неореалізм), член літературних угруповань «АСПИС», «Ланка» («МАРС»). Учителював у школах Дніпропетровська, Червонограда, Ворзеля, був редактором видавництва «Книгоспілка», журналу «Життя й революція». Також відомий як автор оригінальних творів: збірок оповідань «Військовий літун», «Проблема хліба», циклу новел «Повстанці», повістей «Остап Шантала», «Третя революція», романів «Місто», «Невеличка драма» та перекладів творів Дені Дідро, Клода Гельвеція, Оноре де Бальзака, Анатоля Франса. Активна літературна та видавнича діяльність сприяли популярності й авторитету талановитого письменника. Але 8 грудня 1934 року він був заарештований за «участь у терористичній організації, яка мала на меті терор проти керівників партії», за приналежність до «групи письменників-націоналістів». Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення. 3 листопада 1937 року Валер’яна Підмогильного розстріляли в урочищі Сандармох разом з іншими українськими політичними в’язнями.

4 лютого – Всесвітній день боротьби проти раку (Міжнародна назва: World Cancer Day)

Мета цього дня, що проголошений «Міжнародним союзом боротьби з онкологічними захворюваннями», – підвищення обізнаності людей про рак як одне з найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації.

За даними ВООЗ, є більше 100 видів раку, від якого щорічно помирають мільйони людей. Відомо, що 43% ракових захворювань можна було б запобігти за умови дотримання елементарних норм здорової поведінки: утримання від уживання тютюну, фізична активність, збалансована та здорова їжа, своєчасна вакцинація проти вірусів, уникнення тривалого перебування на сонці та в солярії, своєчасна діагностика й увага до власного здоров’я. Тому Всесвітній день покликаний об’єднати людей з різних країн, культур і соціальних верств у спільній боротьбі проти цього недугу.

4 лютого – Міжнародний день загальнолюдського братерства (International Day of Human Fraternity)

23 грудня 2020 року Організація Об’єднаних Націй затвердила резолюцію, у якій проголосила 4 лютого Міжнародним днем загальнолюдського братерства. У цей день 2019 року під час Апостольської подорожі до Об’єднаних Арабських Еміратів Папа Франциск і Великий імам Ахмад Аль-Таїб підписали «Документ про загальнолюдське братерство заради миру у світі та спільного співіснування». Щоб підкреслити значення цієї надзвичайно важливої ініціативи, 21 грудня 2020 року Генеральна Асамблея ООН схвалила пропозицію Верховної комісії відзначати кожного 4 лютого Міжнародний день загальнолюдського братерства й закликала держави-члени ООН, громадські та релігійні організації започаткувати це свято з 2021 року.

Мета проведення – сприяти толерантності, миру та релігійному взаєморозумінню.

4 лютого – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day)

Цю подію відзначають щорічно першої середи лютого, а започаткована вона міжнародним освітнім проєктом «LitWorld» у 2010 році. Мета свята – заохочення всіх людей, особливо молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного разом із родиною, друзями, а також має велике значення для розвитку науки й освіти.

В Україні це чудове свято набуває все більшої популярності: організовуються різні заходи, спрямовані на популяризацію читання та розвиток культури.

9 лютого – 200 років від дня народження Костянтина Олександровича Трутовського (1826–1893), українського живописця, художника - ілюстратора

Метою своєї художньої творчості Костянтин Трутовський вважав зображення звичайного життя українського селянства тодішньої Слобожанщини, життя, яке зникало під впливом русифікаторської політики російського царату та зламу старих патріархальних традицій українського народу. Саме тому він прагнув зберегти хоча б на своїх полотнах цей величний світ української духовності. Серед найвідоміших картин: «Жінка з полотном біля струмка» (1864), «Колядники на Україні» (1864), «Повернення з ярмарку в сільській Україні» (1868), «Білять полотно» (1874), «Шевченко-кобзар над Дніпром» (1875), «На кладці» (1881), «Покинена» (1881), «Дівчина зі снопами» (1881), «Сорочинський ярмарок» (1881), «Весільний викуп» (1881), «Біля тину» (1886). Також митець відомий як ілюстратор поезій Тараса Шевченка та творів Марка Вовчка й Миколи Гоголя.

Поширену інформацію про українського живописця буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».

9 лютого – 585 років від дня народження Алішера Навої (1441–1501), узбецького поета, мислителя, філософа, державного діяча

Алішер Навої – видатний гуманіст середньовіччя Сходу, основоположник узбецької літератури, роки діяльності та творчості якого стали періодом розквіту науки й культури для узбецького народу. Відомий як автор наукових трактатів, філософсько-алегоричних і філософсько-дидактичних творів, оповідей про письменників-сучасників. Вершина творчості поета – поеми «Неспокій праведних», «Лейла і Меджнун», «Фархад і Ширін», «Сім планет», «Іскандерів мур», збірки віршів, афоризмів.

Українською мовою поему «Фархад і Ширін», а також крилаті вислови філософа переклав Микола Бажан.

Педагогічні погляди Алішера Навої, ідеї про виховання та навчання ввійшли до скарбниці народної педагогіки. Обіймаючи високу державну посаду, він був патріотом своєї країни, неодноразово надавав допомогу освітнім закладам, бібліотечним установам, поетам і вченим того часу.

10 лютого – День безпечного Інтернету (Safer Internet Day)

За ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe з 2004 року щорічно другого вівторка лютого відзначається День безпечного Інтернету. Мета проведення – поширення знань про безпечне, відповідальне й позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді, інтернет-етику, про загрози протизаконного контенту. Головна тема: «Разом до найкращого Інтернету». В Україні відзначають цей день із 2009 року.

11 лютого – Міжнародний день жінок і дівчат у науці  (International Day of Women and Girls in Science)

11 лютого представниці європейської наукової академічної спільноти відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Генеральна Асамблея ООН (резолюція від 15.12.2015 A/RES/70/212) проголосила 11 лютого цей день і запропонувала всім державам-членам, організаціям, органам системи ООН, іншим міжнародним і регіональним організаціям відзначати його. Мета – сприяти досягненню повного й рівного доступу до сфери науки, техніки та інновацій жінок будь-якого віку як необхідної умови забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки. Україна належить до країн із високим рівнем участі жінок у наукових дослідженнях і розробках: серед науковців 45% жінок, вона посідає 12 місце за кількістю жінок-вчених у рейтингу серед 41 країни світу (станом на 2018 рік). Незважаючи на перешкоди, жінки від 300-х років нашої ери й до сьогодення своєю працею доводять, що жінка може все.

12 лютого – 125 років від дня народження Івана Юхимовича Сенченка (1901–1975), українського письменника, літературного критика

Іван Сенченко навчався в Харківському інституті народної освіти, учителював на Полтавщині, працював у редакціях харківських газет і журналів, був редактором журналів «ВАПЛІТЕ», «Літературний ярмарок», «Пролітфронт». У творчій спадщині різножанрові твори: оповідання («Історія однієї кар’єри», «Подорож до Червонограда», «Дубові гряди»); історична повість «Чорна брама», романи на робітничу тематику «Металісти», «Напередодні», поетична збірка «В огнях вишневих завірюх», сатиричний твір «Холуєві записки», автобіографічна повість «Савка», твори для дітей. У своїй творчості письменник поєднав зрілий реалізм із романтизмом, ліризм із сатирою та гумором.

13 лютого – Всесвітній день радіо (World Radio Day)

Радіо – невід’ємна частина миру та стабільності, оскільки його аудиторія найбільша у світі. Мета проведення Всесвітнього дня: висвітлити внесок радіо в інформаційне розповсюдження, культурний обмін, освіту та розвиток спільнот; підкреслити важливість збереження різноманіття радіоконтенту.

Радіосигнал можна зловити навіть там, де немає Інтернету й телебачення.

Свято радіо офіційно відзначається з 2012 року щорічно 13 лютого з ініціативи Іспанії, після проголошення його на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року. Саме цього дня в 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН».

Сьогодні цей день став платформою для обговорення викликів і перспектив розвитку радіомедіа в умовах цифрової конвергенції.

14 лютого – Всесвітній день кіно (Global Movie Day)

Засновано цей День третьою Академією кінематографічних мистецтв і наук у 2020 році з метою відзначати здатність фільмів залучати, з’єднувати й надихати людей у всьому світі. Проводиться він щороку другої суботи лютого, коли можна відзначити свої улюблені фільми й поспілкуватися через соціальні мережі з членами Академії та кінематографістами. Мета проведення: ділитися рекомендаціями фільмів і знаходити ті, які ще ніколи не бачили; переглядати улюблені фільми з друзями; відвідувати кінотеатр, щоб побачити щось нове.

Це не єдине професійне свято людей, які працюють у галузі кіновиробництва: 13 лютого – День народження кінокамери, 6 червня – День кінотеатру під відкритим небом, другої суботи вересня – День українського кіно, 28 грудня – Міжнародний день кіно.

14 лютого – День Святого Валентина, або День усіх закоханих (Valentine`s Day)

Широкої популярності в Західній Європі найромантичніше свято набуло після XV століття. За переказом, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю, який, перебуваючи в англійському полоні, надсилав із лондонської в’язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається в Британському Музеї.

Саме тому невід’ємний атрибут свята – невелика листівка із зізнанням у коханні (у формі серця, прикрашена трояндочками, ангелами, голубками або кошенятами, які цілуються). Але згодом на цей день почали вітати не тільки коханих, а й також усіх друзів. У кожній країні є і свої звичаї щодо подарунків.

14 лютого – Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day)

Книга – один із найцінніших винаходів людини, що поширює у світі правду, добро й любов. Тому метою цього Міжнародного дня, який єднає всіх, хто любить читати, визначено: популяризувати дарування книг як спосіб обміну знаннями, ідеями й емоціями; надихнути кожну людину подарувати книгу в бібліотеку, друзям, членам родини. Вважається, що в цей день мають об’єднатися всі ті, хто дарує книги, і всі, хто прищеплює любов до читання. Таку чудову добровільну ініціативу започаткувала у 2012 році засновниця сайту дитячої книги Delightful Children`s Books американка Еммі Бродмур, дякуючи цікавості одного з її синів. Вона вирішила на День святого Валентина подарувати книги не лише синові, а й тим дітям, які не мають можливості придбати власні.

14 лютого – День любителів бібліотек (Library Lovers’ Day)

Свято відзначається щорічно 14 лютого, а започатковано в Австралії у 2006 році Державною бібліотекою Нового Південного Уельсу. Національним святом цей день став у 2007 році. Згодом він набув міжнародного визнання, оскільки пропонує унікальну можливість висловити вдячність бібліотечним працівникам і любов до бібліотек – цих храмів знань.

Бібліотеки сьогодні – це не лише сховища книг; а й динамічний простір, який пропонує доступ до технологій, сприяє навчанню впродовж життя та слугує центром громади, кожного освітнього закладу, адже саме в бібліотеці накопичуються пам’ятки людської думки. Мета свята – висвітлити важливу роль бібліотек у суспільстві як центрів знань, культури, дослідження та громадської взаємодії, а також щиру повагу установам, які сформували незліченну кількість науковців і зберегли людські знання впродовж століть.

15 лютого – День комп’ютерника

Ця дата в просунутих інженерних колах визначена як професійне свято комп’ютерників, бо саме 15 лютого 1946 року американські військові інженери представили першу універсальну електронну обчислювальну машину ENIAC, яка була розроблена для вирішення одного із серйозних і потрібних завдань того часу – для обрахунку балістичних таблиць армії. Це вважається початком ери нових цифрових технологій.

Комп’ютерники сьогодні – не тільки розробники й аналітики комп’ютерних систем, програмісти й оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це й інженери з автоматизованих систем керування, із супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки й умінням вирішувати різноманітні завдання, коли без її застосування не можна обійтися. Саме тому в цей день вітають усіх професіоналів комп’ютерної справи, а також і студентів, які навчаються за цією чи суміжними спеціальностями.

15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак (International Childhood Cancer Day)

Міжнародний день дітей, хворих на рак, із 2003 року проводиться щорічно 15 лютого. На сьогодні вже до 40 країн світу під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів і за ініціативою Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), беруть участь у заходах із підтримки «Дня дітей, хворих на рак». Рішення про його проведення було прийнято у вересні 2001 року в Люксембурзі на черговій зустрічі цієї конфедерації. Навіть у деяких розвинених країнах світу смертність дітей від раку посідає друге місце після смертності від нещасних випадків. За умови своєчасної діагностики та правильного лікування, як стверджують медики, можна було б досягти до 90% випадків видужування дітей, хворих на рак. Тому метою цього Міжнародного дня визначено: покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб.

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Щорічно українці відзначають цей день (відповідно до Указу Президента України від 11.02.2004 № 180/2004) як день пам’яті про тих, хто чесно виконував свій військовий обов’язок у локальних збройних конфліктах, зокрема в Афганістані. Цей день є нагадуванням про самовідданість, мужність і жертовність українців, які ризикували життям заради миру та стабільності в інших країнах світу.

16 лютого – День єднання України (Міжнародна назва: Unity Day)

Відносно нове українське свято, яке відзначається щорічно 16 лютого, символізує єдність і незламність українського народу. Ідея Дня єднання України виникла на початку лютого, коли взимку 2022 року Росія почала без пояснень стягувати свої війська до українського кордону. Світові ЗМІ активно писали про можливість військового вторгнення РФ до України. Однією з можливих дат називали 16 лютого. Українська влада закликала громадян країни не панікувати.

Президент України оголосив 16 лютого (Указ від 15.02.2022 № 53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства»)

Днем єднання України, щоб показати єдність українського народу, згуртованість його навколо національної ідеї, довести російським пропагандистам, що українці – це єдиний народ.

17 лютого – День спонтанного прояву доброти  (Random Acts of Kindness Day)

Це одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій – уперше свято запровадили в американському місті Денвері в 1995 році. Мета проведення – зробити людей щасливими, поширити тепло навколо. Тому з кожним роком воно набуває все більшої популярності, заохочує всіх робити спонтанні добрі справи, згадати про істинні цінності в житті, подарувати дітям щасливе дитинство й від щирого серця турботу людям похилого віку. А також спонукає робити добрі вчинки не тільки 17 лютого, а й усі 365 днів упродовж року. Лозунгом цього чудового дня може бути цитата геніальної української поетеси Ліни Костенко:

«Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».

18 лютого – 170 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856–1940), культурно-освітньої діячки, педагога, літературного критика, публіциста

Софія Русова – одна з організаторів українського жіночого руху, основоположниця Концепції національної системи освіти та виховання, системи дошкільного виховання, фундатор першого дитячого садка в Києві. Відома як активний член Київської громади, Харківського й Київського товариств грамотності, викладач Вищих жіночих курсів, Фребелівського педагогічного інституту, Комерційного інституту в Києві, Київського кадетського корпусу, Кам’янець-Подільського університету та інших навчальних закладів України й Чехословаччини. Знана як голова департаменту дошкільної та позашкільної освіти Генерального Секретарства освіти УНР, організатор і керівник Всеукраїнської учительської спілки, співзасновник і редактор педагогічного журналу «Світло». Актуальними й сьогодні є її науково-методичні праці «Дошкільне виховання», «Перша читанка для дорослих», «Методика колективного читання», «Сучасні течії в новій педагогіці», а також літературно-критичні про творчість Григорія Сковороди, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, визначних жінок України. Значну увагу приділяла Софія Русова розвитку бібліотек, зокрема організації книгозбірень як культурно-освітніх осередків позашкільної освіти.

19 лютого – День Державного Герба України (Міжнародна назва: Day of the State Emblem of Ukraine)

Ця пам’ятна дата нагадує про встановлення одного з основних державних символів країни. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Постановою від 19.02.1992 № 2137-XII Державний Герб України. Золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. З найдавніших часів тризуб був як своєрідний оберіг.

Герб будь-якої держави є її найбільш відмітною емблемою. Зображення його має офіційний статус і використовується в офіційних документах країни, печатках, на грошових купюрах. День Державного Герба України – це можливість згадати історичне минуле України, її традиції та важливість збереження національної ідентичності.

19 лютого – Всесвітній день управління інформацією (World Information Management Day)

Відзначається ця подія на міжнародному рівні та проводиться щороку третього четверга лютого. Сучасне управління інформацією – це інтеграція різних технологій, організаційних практик і людської діяльності, що виходить далеко за межі створення та керування даними. Також включає конфіденційність, контроль доступу, кібербезпеку, зручність подання інформації для користувачів та інші аспекти, що стали невіддільними в сучасних рішеннях. Мета – оптимізація використання та цінності інформації (інформаційного капіталу), управління її розподілом шляхом мінімізації витрат і можливих ризиків.

Cфера управління інформацією перетворилася на величезний комплекс рішень, важливих для планування роботи організацій різної величини та юрисдикції. Сучасні платформи управління інформацією забезпечують застосування цих рішень до різних сховищ даних і документів.

20 лютого – Всесвітній день соціальної справедливості (World Day of Social Justice)

Цей важливий день, присвячений підтримці та захисту прав людини, рівності, солідарності й гідності всіх народів, установлений Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція від 26.11.2007 № A/RES/62/10) і відзначається щорічно з 2009 року 20 лютого. Дата була визначена на честь утворення у 2002 році Всесвітньої комісії з питань соціальної справедливості. Мета проведення свята – привернути увагу широкої громадськості, органів державного управління, організацій і компаній до вирішення на місцях проблем соціальної справедливості – запоруки стабільності та благополуччя суспільства.

В Україні цей день відзначається згідно з Указом Президента від 04.11.2011 № 1021/2011. Проте суспільна напруга, спричинена воєнними викликами, значно підвищує рівень вразливості громадян, які потребують соціальної підтримки й захисту.

20 лютого – Початок збройної агресії Російської Федерації проти України (2014)

Збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції збройних сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова, окремих районів Донецької та Луганської областей.

Ні досягнуті в подальшому за посередництва ОБСЄ, а також Німеччини та Франції Мінські домовленості, що з першого ж дня не виконувалися Росією, яка не припинила свою агресію та бойові дії, ні зустрічі в «Нормандському форматі» не привели до звільнення української території від тимчасової російської окупації. Замість реалізації досягнутих домовленостей РФ намагалася замінити процес мирного врегулювання наданням так званого «особливого статусу» тимчасово окупованим територіям Донецької та Луганської областей.

Розпочавши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні норми та принципи міжнародного права, низку двосторонніх і багатосторонніх договорів і угод.

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні

11 лютого 2015 року Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день – «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається щорічно 20 лютого.

Перші мітингувальники загинули від куль силовиків ще в січні 2014, але найгарячіше протистояння в центрі Києва відбувалося саме 18 – 20 лютого, коли від вогнепальної зброї загинуло близько сотні протестувальників. Героїв, які віддали своє життя за споконвічну мрію української нації – справедливу, демократичну й розвинену країну, назвали Небесною Сотнею.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day)

Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про підтримку й захист мовної та культурної багатоманітності було проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (26 жовтня – 17 листопада 1999 року, Париж).

Це всесвітнє свято засноване з метою сприяння багатому культурному й мовному різноманіттю, адже багатомовність дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на тисячолітню історію та культуру, але й виробити якнайширші підходи у сфері взаєморозуміння та людяності, що активно служить зміцненню солідарності, терпимості, розширенню взаєморозуміння, діалогу. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї рідної мови, самобутньої культури немає народу, бо вона є важливим носієм цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому це свято має ще й назву Міжнародний день материнської мови, яка нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

21 лютого – 125 років від дня народження Василя Григоровича Смекаліна (1901–1940), українського композитора, диригента, педагога

Василь Смекалін відомий як викладач і декан диригентсько-хорового факультету Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка в 1930 – 1936 роках (Київ), диригент Київського театру опери та балету (1929 – 1937), диригент Ансамблю пісні і танцю України, художній керівник Львівської філармонії (з 1939 року). Також він є автором «Урочистого маршу» для духового оркестру, Рондо для двох фортепіано, обробок українських народних пісень, пісні «Всі – на прорив», «На барикади», «Колгоспна весна» (слова Максима Рильського) та інших музичних творів.

24 лютого – Початок війни Росії проти України

Починаючи з листопада 2021 року, Російська Федерація активно накопичувала війська на кордоні з Україною на російській і білоруській території, а також на тимчасово окупованих територіях України, при цьому керівництво РФ запевняло у відсутності будь-яких намірів атакувати Україну.

24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабний військовий напад на Україну – президент РФ оголосив про початок так званої «спеціальної військової операції» під приводом здійснення т. зв. «демілітаризації та денацифікації України». Після цього близько четвертої години ранку були нанесені ракетні удари по всій території України, а російські війська здійснили неспровоковане широкомасштабне військове вторгнення на територію нашої держави. Народ України дав гідну відсіч агресорові вздовж усієї лінії фронту.

Активний спротив із боку Збройних Сил України, сил територіальної оборони та українських громадян спричинив значні втрати російських окупантів і зламав плани Кремля щодо здійснення «бліцкригу», захоплення Києва та ключових міст і зміни влади в Україні.

24 лютого – 240 років від дня народження Вільгельма Карла Грімма  (1786 – 1859), німецького казкаря, фольклориста, брата Якоба Грімма

Вільгельм Грімм відомий як член Пруської АН, професор Геттінгенського та Берлінського університетів, засновник міфологічної школи у фольклористиці, автор досліджень у галузі мовознавства, фольклору, німецької літератури епохи середньовіччя.

Брати Грімм склали знамениті збірники німецьких казок і переказів.

Всесвітню славу мають «Домашні та родинні казки» – найсамобутніший і один із найпопулярніших у світовій літературі творів. Сьогодні казки братів Грімм перекладені понад 100 мовами світу, зокрема й українською.

Вільгельм і Якоб Грімм заклали основи наукового підходу до публікацій пам’яток народної творчості, зробили важливий внесок у фольклористику. А опубліковані ними книги з історії та граматики німецької мови на тлі численних діалектів стали значним стимулом до оформлення лінгвістики (мовознавства) в самостійну наукову дисципліну.

26 лютого – День цифрового навчання (Digital Learning Day)

День цифрового навчання запроваджено у 2012 році в Сполучених Штатах Америки, а вже згодом свято поширилося по інших країнах і набуло міжнародного значення. Відзначається щороку в останній четвер лютого.

Мета проведення – зосередити увагу на важливості використання цифрових технологій в освіті. Цифрова революція забезпечила людям безпрецедентний доступ до можливостей проводити навчання та наукові дослідження, застосовуючи цифрові пристрої. День цифрового навчання сприяє використанню сучасних інструментів у різних галузях знань, тому особливо важливий для саморозвитку.

27 лютого – Міжнародний день протидії булінгу (International Stand Up to Bullying Day)

Ця глобальна ініціатива відзначається двічі на рік – останньої п’ятниці лютого та в листопаді (третьої п ятниці ʼ ). Мета – підвищити обізнаність про поширену проблему булінгу, особливо кібер-булінгу, серед дітей, підлітків і навіть дорослих; сприяти зусиллям, спрямованим на його запобігання.

Міжнародний день протидії булінгу наголошує, що ця проблема вимагає колективних дій: тільки об’єднавшись, підвищуючи обізнаність і вживаючи проактивних заходів, можна створити світ, де кожна людина почуватиметься в безпеці, де її поважатимуть і цінуватимуть.

28 лютого – Всесвітній день рідкісних захворювань (World Rare Disease Day)

Цей день запроваджений 29 лютого 2008 року Європейською організацією рідкісних захворювань (EURORDIS) і проводиться щорічно в останній день лютого. Основна мета – підвищити обізнаність широкої громадськості про рідкісні захворювання, яких налічується понад 7000 різних видів, та їх вплив на життя людини. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України (на 29.02.2024), у світі відомо про понад 300 мільйонів людей з рідкісними (орфанними) захворюваннями. В Україні офіційно затверджено 302 рідкісні захворювання, які зумовлюють важке психічне навантаження. Але своєчасно діагностована хвороба й розпочате лікування не лише покращують якість життя, а й можуть урятувати його.

Використані джерела:

1. Міжнародні дні ООН.

2. Пам’ятні дати і ювілеї на 2026 рік / Український інститут національної пам’яті.

3. Пам’ятні літературні дати 2026 року : інформ.-довідк. матеріал на допомогу організації роботи з дітьми та підлітками / Національна бібліотека України для дітей ; укладач Л. М. Ільченко. – Київ : НБУ для дітей, 2025. – 36 с. – URL:

Матеріали підготовлені:

Жеребкіною З., завідувачем бібліотеки,

Павловою Г., бібліотекарем,

Писаренко Т., методистом КВНЗ

«Харківська академія неперервної освіти»

Вподобайки:

0
0
0
0

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар

Новини:

Поділитися: