Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор
Кидайте в мене каміння, прихильники STEM і STEAM.
Тому, що я дуже іронічно ставлюся до ідей поєднання STEM із вивченням іноземної мови, історії, української мови чи мистецтва.
Можна, звісно, переконувати себе, що STEM підсилює вивчення гуманітарних предметів. Що проєкти й змодельовані ситуації мотивують учнів. Можливо, інколи це працює.
Але давайте чесно: проєктний метод існував у нашій школі ще в 20–30-х роках минулого століття. І від нього відмовилися, бо ефект виявився не таким, як очікували. Але у нас в освіті ніколи не любили роботу над помилками. Краще бути туземцями.
Останніми роками, поїздивши світом, наші агенти змін побачили STEM у США, Канаді та десь іще. І, як дикі туземці, що колись полювали за блискучими бляшанками, притягли STEM в Україну. І понеслося… тулити, там де потрібно, і де не зовсім.
STEM — це про технічні рішення, конструювання й точність.
Мова, історія, мистецтво — про смисли, культуру, взаємодію між людьми, про життя і місце людини в ньому.
Коли нам пропонують навішувати STEM-ярлики всюди, де можна поставити галочку, — це вже не розвиток, а імітація.
Сьогодні до дерева філології чи історії чіпляти STEM — це як наряджати ялинку. Блищить, виглядає привабливо.
Та чи росте від цього дерево?
Між іншим, звіти про впровадження уже блищать. Куди там новорічним ялинкам. І це - головне. Показуха в освіті - нова валюта.
Чи зміниться якість гуманітарної освіти від такого декорування?
Запитання риторичне.
Досліджувати ніхто не буде — під це грантів не передбачено. Вони даються на впровадження. Але не вчителям. Агентам змін і чиновникам… Які потім «вішають лапшу» на вуха вчителям…
Між іншим, мені сподобалася думка ШІ про цю проблему:
“STEM у вивченні мови — це як паяльник на уроці літератури: можна знайти виправдання, але навіщо?”
От і я думаю: НАВІЩО?
Відповідь: щоб зник здоровий глузд.
Коли освіта ганяється за блиском інновацій — найперше зникає здоровий глузд.
Коментарі
Додати коментар