Не може бути ефективною система освіти, яка орієнтується на войовничу посередність

Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"

Зараз я напишу таке за що мене «каменують».

Найбільша дурня, яку я чув від демагогів від освіти: кожна дитина – геніальна! Якби це було так, до звідки ж тоді беруться 75% тупих дорослих?

Відповідь у демагогів проста: школа(вчителі) не змогли розкрити прихований потенціал геніальної дитини.

На цьому міфові й намагались вибудовувати «філософію» НУШ.

Роль школи полягає не в тому, щоб вдавати, що кожен учень має бути видатним.

Роль школи полягає у створенні умов для тих, хто хоче спробувати досягнути більшого. Навіть якщо таких небагато.

Шанси – здібним, упевненість – усім. Упевненість, що наполегливе навчання має сенс, що амбіції можуть буди реалізовані, що знання мають цінність. У цьому й полягає сутність мислення зростання.

• “Геній — це 1% натхнення і 99% поту”(“Genius is 1% inspiration and 99% perspiration”)

                                     Томас Едісон

Замість орієнтування учнів на важку працю (а навчання – це саме праця!) ми сформували у переважної більшості «здобувачів» переконання, що всього можна досягти без зусиль.

Наша система управління освітою, яка вже втомилася сама від себе, ніби й хотіла здаватися амбітною, але при цьому не ображати нікого, окрім вчителів, своїми вимогами.

Звісно, простіше було піддатися модній спокусі спрощувати все лише тому, що більшість людей хоче легкого, хоче розваг... А замість плекання культури зусиль оголосити те, що «приречене на популярність»: школа має стати місцем без стресу, напруженого навчання та відповідальності. Ніби найбільша проблема «старої» школи полягала в тому, що вона хоч іноді вимагала зусиль.

Ну не може бути ефективною система освіти, яка орієнтується на войовничу посередність та винагороджує байдикування та безвідповідальність!

А ми в процесі НУШ-будівництва пристосовувати освіту до тих, хто не хоче докладати зусиль.

Як наслідок, свідоцтво про здобуття нездобутої освіти, яке раніше називали атестатом зрілості, тепер стало лише символом. Не зрілості учнів, а капітуляції дорослих.