Нестача вчителів: освіта очолює список галузей за браком кадрів в Україні

У 2024 році сфера освіти в Україні зазнала найбільшого дефіциту кадрів серед усіх галузей – не вистачало приблизно 25 тисяч педагогічних працівників. 

На початку 2025 року ситуація залишалася також складною: у січні бракувало 1,5 тисячі фахівців, зокрема 800 – у дошкільній освіті. 

У лютому цього року на одному із порталів пошуку роботи було розміщено 1748 вакансії вчителів різних предметів, серед яких – вчителі початкових класів, англійської і української мови, математики, біології, хімії, історії та інформатики. 

«Основними причинами дефіциту кадрів є скорочення пропозиції робочої сили внаслідок воєнних дій, міграції населення, призову чоловіків та жінок на військову службу. Через суттєві зміни в економіці загострюється структурне безробіття. За багатьма професіями спостерігається гострий дефіцит кадрів, при цьому наявні шукачі роботи не володіють необхідними уміннями та навичками. Крім того, через призов чоловіків на військову службу, ускладняється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо до початку війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%», – розповідає заступник директора Державного центру зайнятості Станіслав Павленко в інтерв’ю для «Радіо Свобода».

Воєнні дії, міграція населення, призов на військову службу та економічна нестабільність не лише спричинили скорочення пропозиції робочої сили, а й загострили проблему безробіття. 

Крім того, низький рівень заробітної плати педагогів залишається вагомим чинником, що впливає на відтік кадрів із освітньої сфери. Адже згідно з даними дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал» лише 12% задоволені рівнем своєї заробітної плати. 

Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу, включаючи підвищення оплати праці, поліпшення умов роботи та створення привабливих перспектив для молодих спеціалістів у сфері освіти. 

Усім важливо усвідомити: сьогодні ключовим завданням є не лише забезпечення належної оплати праці, безпечних і гідних умов роботи для освітян, а й формування в суспільстві поваги до педагогічної професії, підвищення статусу вчителя та започаткування широкого суспільного діалогу про роль і цінність педагогів у майбутньому країни.