Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив.
Міністерство освіти і науки України вдячне за активну позицію батьків і вчителів, які прагнуть розібратися в суті змін. Ми розуміємо, що причина такого викривлення — у браку правдивої та зрозумілої інформації про мету й етапи реформи. Саме тому в цьому повідомленні пояснюємо, що насправді передбачає реформа старшої школи та які твердження є маніпулятивними чи хибними.
Що змінить реформа:
1. Вибір учнями профілів і предметів / курсів. У місцевості, де живе учень, заклад/-и освіти має / мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.
2. Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.
3. Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).
Що не змінює реформа:
• Гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) НЕ ЗАКРИВАТИМУТЬ. Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.
До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують.
• Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.
• Мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах. Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій.
Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?
Розгляньмо кілька варіантів:
1. Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.
2. Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.
Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?
Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.
Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.
Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями.
Уряд планує продовжити інвестиції.
Упроваджувати реформи — завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.
МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.
Коментарі
Все погане з часів радянщини вже давно пора міняти.
Пишемо про переваги старшої профільної школи , ніби вона для когось, а не для наших дітей. Діти і батьки часто віддають перевагу одно-дво профільній старшій школі,аби дитина 15-17 років залишалась в сім'ї,а не жила в інтернаті. Ви, з однієї сторони, пропагуєте сімейне виховання, а з другої, позбавляєте дітей можливості жити в сім'ї. Сільських дітей в Україні ще багато. І часто 200 балів на нмт набирають діти із малих сільських. шкіл,а не із великих ліцеїв (гарно обладнаних). Чиновники нічого не зробили,щоб дороги у нас були гарні в селах, а дітей змушують щодня їздити по 30-50-100 км,а спробуйте своїх покатати. На сільських цвинтарях сьогодні майорять тисячі синьо жовтих прапорів. Це вони, виховані. У маленьких сільських школах, захищають Батьківщину,віддають життя. А у них її хочуть забрати під різними гаслами. Руки геть від сільської школи!
Сучасні 9--ти класники, школи яких не планують перетворити на ліцеї опинились в дуже несприятливих умовах. Вони повинні переходити до шкіл де залишилися 10-11 класи, при тому, що дев'ятикласник цих шкіл залишаються в своїй школі без будь яких умов, зі сформованими класами і знайомими вчителями. А новеньким, яких по декілька ще й з різних шкіл, доводиться пристосовуватись до нових умов. Все це створює стресову ситуацію для дітей і їх батьків. Ситуація ускладнюється ще тим, що в Києві досі остаточно не визначились, які школи будуть гімназіями, а які ліцеями і в якому році. Це ще більше заплутує ситуацію і виглядає не плановими змінами, а якимось хаотичним безладом.
Все як завжди, зміни лише на гірше
А що Вам зробили гуманітарні науки?МОН свідомо знищує конкурентоспроможність дітей,щоб не вміли ні читати ні писати,щоб не могли критикувати МОН...Розумні люди нашому МОН не потрібні,краще звільнити вчителя який думає за майбутнє дітей
Цікаво даний сайт друкує лише те що МОН скаже чи і думки вчителів,якщо в думки вчителів де контактна електронна адреса?!
Чим більше перетурбацій, тим більше можна вкрасти грошей. При такій популярності професії вчителя, як ти не реформуй, все одно отримаєш пшик. Цій державі приходить кінець. І саме не через війну, а через ставлення до освіти й науки.
Можна подумати, що для дітей, що навчатимуться у гімназії не потрібне сучасне обладнання та лабораторії. Вона, гімназія, тому і є базовою, бо дає основу знань дітям. Іде цілковите знищення національної освіти та робиться все не для розвитку, а отупіння дітей.
Ось тепер розумію, чому закриють з 1.09 мою школу (адже десь потрібно взяти ті 500 млн на обладнання кабінетів) і позбавлять роботи.
1. Діти такого віку ще не можуть остаточно визначитися з вибором майбутнього напрямку навчання та життя. Обраний в ліцеї профіль може бути не потрібним, як і той, що вибрали б у своїй школі. Дітям прийдеться долати відстані, щоб дістатися до школи та пристосовуватися до нових умов навчання. Тоді в чому сенс цієї реформи!? 2. Про який 2027 рік може йти мова. Люди не можуть оговтатися від викликів, які створила війна. Діти багато разів змінюють навчальний заклад. Їм потрібна стабільність та психологічний комфорт! 3. Навіщо витрачати такі гроші!? Бо вже маємо досвід забезпечення НУШ, коли більша частина придбаного роздаткового матеріалу зберігається на полицях. Воно є непотрібним. Такі витрати - не на часі.
Цей допис ще раз підтверджує непрофесійність і необізнаність реформаторів від МОН. Вони не уявляють, - що інша школа в громаді - це обов'язково підвезення, не розуміють, що дороги погані, що взимку підвіз часто неможливий. А те, що діти на підвезенні будуть обділені позакласними заходами? Вони про це навіть догадуються. Бо не знають основ шкільної педагогіки. А як буде організовано побут учнів у ліцеях - де вони будуть жити протяном тижня? Про це також не пишуть, бо не думають навіть. Не можна без грунтовної підготовки робити таку реформу!
Додати коментар