Про системну прогалину, яка нівелює право освітян на судовий захист

Автор: Iryna Hubar

Виношу на обговорення одну із системних проблем в освітній сфері, з якою, на жаль, стикаються не поодинокі освітяни. Саме такі ситуації спонукали нас долучитися до пропозицій щодо змін до Програми дій Уряду на 2025–2026 роки.

ГО «Освітній та культурний баланс» разом із партнерами підтримала ініціативу Освітній омбудсмен Надія Лещик щодо посилення захисту прав педагогів, зробивши акцент на врегулюванні взаємодії всіх учасників освітнього процесу— від працівників закладу й здобувачів освіти до керівників, засновників, органів управління та МОН.

Права педагогів неможливо захистити у вакуумі, бо вони залежать від правил взаємодії всієї системи.

Нещодавно подібний кейс активно обговорювався в групі «Освіта Житомира», але такі ситуації трапляються в різних громадах по всій Україні.

СУТЬ СИТУАЦІЇ (БЕЗ ІМЕН ТА ІДЕНТИФІКУЮЧИХ ДЕТАЛЕЙ):

•  працівника закладу освіти незаконно звільнено;

•  суд поновив його на посаді;

•  після поновлення, через кілька місяців, посаду скорочено і працівника знову звільнено.

КЛЮЧОВІ ОБСТАВИНИ:

•  посада відповідала Типовим штатним нормативам;

•  кількість здобувачів освіти дозволяла обґрунтувати її необхідність;

•  у штаті залишалися вакантні або понаднормові посади, які можна було оптимізувати без звільнення саме цієї людини;

•  згодом посаду знову ввели до штатного розпису, але її обійняла інша особа.

ФОРМАЛЬНО УСЕ ВИГЛЯДАЄ ЗАКОННО:

•  рішення суду виконано;

•  скорочення штату є допустимим управлінським інструментом.

По суті право на судовий захист нівелюється, адже подальші управлінські рішення фактично зводять нанівець результат судового поновлення.

Саме такі кейси показують:

•  закон гарантує поновлення, але не забезпечує його реалізації;

•  відсутні чіткі обов’язки засновника й органу управління після судових рішень;

•  кадрові механізми можуть використовуватися як непрямий інструмент тиску, і система цьому не запобігає.

Саме тому ми — ГО «Освітній та культурний баланс», "Освіта. За зміни", освітні юристи, зокрема Лілія Орел, та колеги з професійних спільнот — переконані в необхідності Типового положення про права, обов’язки та відповідальність усіх учасників освітнього процесу, яке б:

•  чітко фіксувало обов’язки керівників і засновників після судових рішень;

•  закріплювало принцип добросовісності в управлінських рішеннях;

•  містило зрозумілі алгоритми дій у разі порушень;

•  реально захищало від зловживань, а не лише декларувало права.

Запрошую освітянську спільноту до фахового обговорення.

Це не про персоналії й не про один кейс, а про правила взаємодії, в яких ми всі працюємо щодня.

Також будемо вдячні за залучення громадських організацій, юристів і активістів, яким відгукуюється ця тема.

Об’єднуючи зусилля, ми можемо змінювати правила, а не постійно підлаштовуватися під їхні прогалини.