Автор: Сергій Дятленко, експерт з питань освіти у Центральному офісі реформ
Як прийнято в новоріччя, зроблю і я рейтинг подій року в царині освіти для територіальних громад, та ще й додам свій прогноз щодо їх розвитку в році наступному. Розпочну з номінації «Пшик року».
Пшик року
Пшик року – Новий закон «Про дошкільну освіту».
На цей закон покладали великі надії. Десь під нього в МОН навіть запровадили посаду аж цілого профільного заступника міністра та створили директорат (раніше це був відділ з трьох осіб). Знаю, що при розробленні проєкту закону розглядали багато інновацій, і я б сказав, навіть революційних. Але …
Законом передбачено окремі норми, спрямовані на покращення організації освітньої діяльності в сфері дошкільної освіти:
• для працівників галузі (зменшення педагогічного навантаження; можливості збільшення розміру оплати праці; збільшення тривалості основної відпустки для певних категорій педагогічних працівників);
• для вихованців та їх батьків (розширено форми здобуття дошкільної освіти; розширено гарантії доступності, в тому числі для осіб з особливими освітніми потребами; визначено заходи з забезпечення безпеки).
Однак все це за рахунок органів місцевого самоврядування, від яких вимагається збільшення коштів та зусиль щодо утримання та організації діяльності із забезпечення здобуття дошкільної освіти.
Натомість не знайшли підтримки норми, спрямовані на фінансову допомогу органам місцевого самоврядування із забезпечення дошкільної освіти (субвенція на з/п педпрацівників; субвенція на будівництво укриттів) чи спрощення її організації (підвезення вихованців; реорганізація / ліквідація в сільській місцевості).
А тут ще й на підставі ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік» закон вводиться в дію на пів року раніше визначеного строку – з 1 січня 2025 року. Вводиться в дію без підготованих та затверджених, як прийнято в таких випадках, підзаконних нормативно-правових актів. До речі, як тільки дострокове введення стало реальним, профільна заступниця міністра звільнилася…
Мій прогноз. Наступний рік дошкільну освіту штормитиме добряче. Нормативні документи на рівні держави штампуватимуться валом (закон вимагає), їх якість, а головне, взаємодія між собою шкандибатиме на дві ноги через поспіх розроблення, що призводитиме до внесення змін вже до щойно прийнятих. Відтак це використовуватимуть навіть у політичних цілях, і не лише в освіті. Але найбільше дістанеться звично громадам, яких намагатимуться призначити крайніми за зволікання «позитивних змін».
Падіння року
На черзі переможець у другій моїй номінації в царині освіти для територіальних громад – «Падіння року».
Падіння року – це падіння соціального статусу педагогів:
• найнижча середня заробітна плата серед галузей економіки;
• маніпулятивна доплата (тільки вчителям) в 1 тисячу грн;
• збільшення фактичних вимог до об’ємів виконуваної роботи вчителями через нові особливості організації освітнього процесу (НУШ, академічні ліцеї, експерименти з оцінюванням навчальних досягнень);
• тиск на вчителів з боку батьків та учнів (аж до побиття);
• стабільно найнижчі прохідні бали НМТ для зарахування на педагогічні спеціальності, а відтак і якість педагогів, які приходять до школи.
Ці чинники продовжують підживлювати падіння соціального статусу педагогів. І навіть підвищенням рівня оплати праці справу вже не виправити. Судіть самі: успішне проходження сертифікації дозволяє вчителю заробляти до 45% більше, ніж до цього при такому ж навантаженні. Водночас для проходження процедури сертифікації потрібно всього-то виконувати свою роботу належним чином, а декому ще й підготуватися. Як вам така плата за перспективу суттєво підвищити свою платню?
Якщо врахувати, що на щорічну сертифікацію є квоти по областях, то можна було б припустити, що ці квоти заповнюються як талончики до ЦНАПів чи на реєстрацію авто. А ніт! За тиждень цьогорічної реєстрації квоти не заповнені й на половину.
Тобто у виборі: працюю абияк – менше отримую і краще працюю – більше отримую перемагає перше твердження. Для мене це явний симптом.
Мій прогноз на 2025 рік : жодних суттєвих змін у цьому питанні не відбудеться. Формально кількість педагогів (навіть за предметами) вдаватиметься забезпечувати за рахунок ВПО та закритих шкіл, яких буде більше. Також використовуватимуть шпаринку, яка дозволяє залучати педагогічних працівників без педагогічної, але з іншою вищою освітою. Якість і старанність в роботі, при цьому, продовжать своє падіння.
І нарешті моя версія найоптимістичнішої номінації в освіті громад – «Надія року».
Надія року – нові академічні ліцеї
У кожній справі найважливішим є початок і закінчення. Реформа шкільної освіти досить успішно розпочалася з НУШ у початковій освіті. А от про її результативність судитимуть по старшій школі.
Тож надією року, що минув, в освіті я визначу нові академічні ліцеї, створені громадами як прототипи майбутньої профільної школи.
До цих пір, не зважаючи на всі проведені фестивальні заходи по всій областях, єдиного розуміння, яким має бути ліцей, на місцях немає. І тут роботи ще непочатий край.
Формування мережі ліцеїв, яке мало завершитися до 1 вересня 2024 року, відбулося формально. Ба більше, прогнозую, що ця мережа у 2027 році буде суттєво відрізнятися від теперішнього бачення в центрі і на місцях.
Застосований МОН за допомогою одного з міжнародних проєктів формальний підхід може бути лише базовим. А в кожній громаді і в кожному конкретному випадку ще мають враховуватися місцеві особливості, пов’язані з десятками чинників, починаючи від історії взаємин територій і завершуючи наявністю бази і, найголовніше – кадрів.
Величезну надію покладаю на передові громади, які вже створили свої ліцеї за новою моделлю та торують цей шлях. І, як показує їх досвід, шлях є перспективним.
Прогнозую, що ідея профільних ліцеїв знайде своє продовження саме завдяки тим, хто впроваджує її тепер. Бо їх ефективність є переконливою.
Коментарі
no comment
Додати коментар