У Франції посилюють вимоги до школи: що зміниться у 2026 році

«У нас є проблема з рівнем знань. Треба дивитися на це тверезо». Міністр освіти Франції Едуар Жеффре в інтерв’ю французькому виданню Le Figaro починає говорити про найближчі зміни в освіті з визнання кризи в галузі.

В інтерв’ю одному з провідних французьких видань очільник міністерства окреслив головні пріоритети нового навчального року 2026–2027. Ідеться не про масштабну реформу системи, а про «повернення до основ»: письма, мови, математичного мислення та авторитету школи.

За словами міністра, французька освіта пережила надто багато реформ за останні роки, тому тепер головне завдання — не запускати нові структурні зміни, а домогтися реального прогресу учнів.

Сьомий міністр освіти за каденцію Макрона

Едуар Жеффре очолює Міністерство освіти Франції з жовтня 2025 року. До цього він п’ять років був генеральним директором шкільної освіти — фактично другою людиною у французькій освітній системі. За час другого президентського терміну Еммануеля Макрона він став уже сьомим міністром освіти.

Його попередники намагалися реформувати систему через зміну формату бакалаврату, нові підходи до оцінювання, посилення викладання математики, запровадження груп за рівнем у колежах (середня школа для підлітків 11–14 років), цифровізацію навчання та боротьбу з освітньою нерівністю. Проте хоча французька школа останніми роками перебуває в стані постійних змін, результати учнів у міжнародних рейтингах залишаються предметом гострих дискусій.

На відміну від багатьох своїх попередників, Жеффре поки не є надто медійним політиком. Водночас після призначення він регулярно дає великі програмні інтерв’ю французьким медіа — зокрема BFMTV, Ouest-France та Le Figaro — переважно про дисципліну в школах, рівень знань учнів, цифрові технології та роль батьків в освіті. У цих інтерв’ю він пояснює кожен крок відомства.

Повернення до написання повноцінних текстів

Одним з найбільш обговорюваних пунктів стала критика так званих текстів із пропусками — вправ, де учням потрібно лише вставити окремі слова. Міністр вважає, що така практика спрощує навчання лише зовні.

«Учень, який просто заповнює пропуски, не формулює повноцінну думку», — пояснює Едуар Жеффре.

У французькому міністерстві освіти переконані: саме письмо допомагає формуванню мислення, пам’яті та когнітивних навичок. Тому в школах планують більше уваги приділяти самостійному письму — від коротких творчих текстів у молодших класах до розгорнутих робіт у ліцеї (старшій школі).

Позицію міністра підсвітлює і публікація Le Monde, яка звертає увагу: у своїй офіційній інструкції до нового навчального року він прямо закликає педагогів зробити «вимогливість» головним принципом роботи школи.

За даними видання, навчання в початковій, середній та старшій школі має концентруватися насамперед на «розвитку двох базових компетенцій — мові та науковому мисленні», адже саме вони «роблять можливими всі інші».

Міністр також наголошує на важливості вдосконалення словникового запасу, граматики та орфографії. Він напряму пов’язує рівень володіння мовою з майбутніми соціальними можливостями дитини:

«Можна скільки завгодно говорити про рівність шансів, але в шестирічної дитини, яка знає 300 слів, і тієї, що знає 3000, — не одна й та сама доля».

На його думку, орфографія залишається соціальним маркером, а її незнання «зачиняє двері».

Оцінювання на іспитах стане жорсткішим

Окрема зміна стосується французького бакалаврату — іспиту bac, який завершує середню освіту. Відтепер оцінювання враховуватиме не лише правильність відповіді, а й якість письмового викладу.

Причому це стосуватиметься навіть природничих і точних дисциплін. Міністерство готує нові критерії оцінювання для всіх предметів.

«Якщо математичне міркування правильне, але погано сформульоване, учень не отримає 20 із 20», — заявив міністр.

Він також наголосив, що за погано написані роботи учні не повинні отримувати диплом формально:

«Учні, які здають погано написані роботи, не можуть отримати bac. Інакше ми просто брешемо їм про їхній рівень знань».

За словами міністра, краще мати менше випускників з дипломом, ніж створювати «подальше розчарування» в університеті чи вже у професійному житті.

Штучний інтелект — не заміна знанням

В інтерв’ю Едуар Жеффре також висловився про використання штучного інтелекту в освіті. На його думку, розвиток ШІ лише підсилює потребу у володінні мовою.

«ШІ створює те, що ви здатні в нього запитати», — зазначає він.

У циркулярі, який цитує Le Monde, міністр пише, що саме добре володіння мовою має гарантувати учням «інтелектуальну та ментальну автономію» у використанні таких технологій.

Водночас він вважає помилкою надто швидке впровадження цифрових інструментів у школах — як це свого часу сталося з інтерактивними планшетами. Тому Франція не поспішатиме робити ШІ окремим навчальним предметом.

Французькі школярі слабшають у математиці

Серйозне занепокоєння у французькому уряді викликають результати учнів з математики. Попри численні реформи, французькі школярі залишаються серед найслабших у міжнародних рейтингах.

Міністр визнає: підвищення рівня — це довгострокова робота. Він наводить приклад інших країн: Португалії чи Марокко, яким знадобилося близько десяти років, щоб покращити результати.

Особливо проблемним він називає колеж — французьку середню школу для підлітків:

«До колежу учень може прийти сильним або дуже сильним, а вийти — просто більш-менш хорошим. А якщо він приходить слабким, то часто таким і залишається».

Le Monde уточнює, що міністерство хоче посилити роботу над навичками розв’язування математичних задач уже в початковій школі.

Міністерство також планує одночасно «підтягувати» учнів, які мають труднощі, і опікуватися подальшим розвитком найуспішніших. Зокрема, у 2027 році у Франції планують запровадити загальнонаціональний конкурс для школярів колежів — аналог олімпіад.

Школа хоче повернути авторитет

Ще одна тема інтерв’ю — дисципліна та стосунки між школою й батьками.

Міністр говорить про «відновлення цивілізованості» та вважає, що збіднення мови впливає навіть на зростання агресії серед дітей:

«Коли словниковий запас бідний, образи стають нормою».

Окремо він критикує зміну ролі батьків у системі освіти. На його думку, частина сімей почала ставитися до школи як до «сервісу», а не як до інституції.

У новому навчальному році французьке міністерство планує інформаційну кампанію для батьків — із поясненням не лише того, що школа зобов’язана забезпечити дитині, а й того, які обов’язки мають самі родини.

Як пише Le Monde, уряд також розраховує покращити шкільний клімат завдяки забороні мобільних телефонів у ліцеях — відповідний законопроєкт зараз на розгляді парламенту Франції.

Також міністерство вивчає можливість адміністративних заходів щодо батьків, які проявляють неповагу до вчителів або створюють «токсичний клімат» у школах.

Окрім цього, у циркулярі йдеться про скорочення нерівності між хлопцями та дівчатами, а також про намір «олюднити» систему управління кадрами в освіті.