Вступ-2025: Що змінилося і як це вплине на ринок праці

Автор: Микола Трофименко, заступник міністра освіти і науки України

Цьогорічний вступ показав позитивну динаміку: попит на українську вищу освіту не лише зберігається, а й зростає. Відповідно зростає й конкуренція за бюджетні місця.

Система стимулів поволі виправляє «перекоси» у розподілі заяв між популярними й потрібними для держави спеціальностями. Загалом до закладів вищої освіти цьогоріч зараховано понад 300 тис. студентів. З них на бюджет — 98 182 особи, а 207 831 — на контракт. Частка бюджету в загальному наборі зросла з 30,7% до 32,1%.

Попит і конкуренція: Більше заяв — вищі ставки

За підсумками кампанії подано 1 167 млн заяв проти 1 055 млн у 2024-му. Це підвищило конкуренцію за кожне місце, адже алгоритм розподілу тепер враховує пріоритети навіть для контрактних заяв. Водночас система зарахування відображає інтереси та побажання вступників: 64,1% студентів були зараховані за першим пріоритетом, тобто 3 з 5 вступників отримали найбажаніше. Серед заяв на бюджет цей показник ще вищий — приблизно 85% рекомендацій за першим пріоритетом. Це надзвичайно високий показник, який свідчить про усвідомлений вибір вступників та чітку роботу алгоритму розподілу.

Цього року до українських ЗВО зараховано понад 204 тис. першокурсників у цивільні ЗВО, тоді як торік їх було 199 тис. Дані про вступ у заклади системи безпеки та оборони не розголошуються. Натомість кількість вступників на магістратуру скоротилася майже на 30%: 97 тис. зарахованих проти 125 тис. у 2024-му. Причина має раціональне пояснення: на 15,5 тис. менше вступників віком 25+, тобто завершується хвиля «дорослих» вступників, що прагнуть відтермінування. Ми повертаємось до нормального рівня вступників на магістратуру. А ті, хто вступав заради відтермінування у 2022—2023 роках, уже завершили навчання і знову відкриті до мобілізації.

2025 року збережено регіональні коефіцієнти до конкурсного бала, це допомагає вирівнювати доступ до освіти між регіонами та підсилює прифронтові й переміщені ЗВО. У спеціальних квотах і процедурах збережено підтримку окремих категорій вступників: зараховано понад 19 тис. ветеранів та понад 600 ветеранів з інвалідністю (ЗВО модернізують свою інфраструктуру під інклюзивні стандарти). Бюджетні місця надають дітям із ТОТ, а також дітям загиблих захисників. Для цих категорій працює окрема комісія МОН, яка задовольняє 100% звернень щодо перерозподілу бюджетних місць, якщо виконані вимоги.

Професійні уподобання вступників залишаються стабільними: найпопулярнішими є економіка, право, психологія та маркетинг. Водночас держава через інструмент держзамовлення концентрує бюджет там, де брак кадрів уже стримує відновлення, а бізнес сигналізує про дефіцит фахівців: це освіта, інженерія, IT та наукомісткі галузі.

Інфографіка: надано автором

Щоб подолати розрив між побажаннями вступників щодо майбутньої професії та реальними потребами ринку (які їхні батьки часто оцінюють, спираючись на застарілі уявлення з часу власного вступу), бізнесу варто відігравати активнішу роль у формуванні пропозицій першого місця роботи. Держава вже спрямовує бюджет у напрями вчителювання (особливо STEM і мови), інженерію, енергетику та будівництво.

Саме тут з’являється можливість для роботодавців пришвидшити підготовку потрібних фахівців через дуальну освіту. Компанії спільно з університетами формують навчальні модулі відповідно до реальних робочих ролей, відкривають оплачувані місця на виробничих ділянках, надають наставництво та навіть стипендії. У відповідь отримують коротший період адаптації (онбордингу) і вищу утримуваність молодих спеціалістів. HR-стратегії варто наповнювати не вправами для «полювання», а плануванням набору на 2−4 роки вперед: оголошувати цільові траєкторії для студентів 2−3 курсів, визначати очікувані компетенції «на виході», закладати внутрішні метрики — конверсію практики в офер, час до продуктивності та рівень утримання після першого року. Що точніше ринок праці проговорить, кого він шукає і на яких умовах, то швидше отримуватиме потрібних фахівців.

У післядипломній освіті з’явилася нова тенденція: більше жінок обирають аспірантуру — цьогоріч їх удвічі більше, ніж торік. Натомість чоловіки віком понад 25 років становлять лише третину всіх вступників. Це ще один доказ того, що модель «освіта як відстрочка» більше не працює: освітні траєкторії очищуються від неринкових стимулів і повертаються до справжніх цілей — підвищення кваліфікації й наукової кар'єри.

Головний підсумок вступної кампанії 2025 року: системі вдалося стабілізуватися. Розроблений алгоритм розподілу місць враховує бажання вступників. Бюджетні місця та грантові програми підтримки, що допомагають сплачувати контракти, допомагають молоді формувати своє майбутнє вдома. Ми й надалі будемо синхронізувати держзамовлення та інші форми підтримки студентів згідно з прогнозами ринку праці та закликаємо бізнес активніше долучатися до підготовки молодих фахівців. Саме роботодавці можуть допомогти вступникам обирати пріоритетні спеціальності, а не конʼюнктурні напрями.