Коні не винні. Про державні нагороди вчителям.

Автор: Ігор Цигвінцев, викладач хімії, педагог, політолог,режисер, науковий співробітник сектору експериментальної педагогіки відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”

Зелений Інцетат. Або коні не винні. Про державні нагороди вчителям.

Побачив щойно в твітері новину про нагородження модного вчителя-тіктокера Орденом “За заслуги”. Я думав, що в освіті мене вже ніщо не здивує. Але є ще куди рости. Я вже не дивуюсь владі, яка роздає ордени, як біжутерію. Але мені цікаво побачити прізвища тих, хто подавав “молодого Песталоцці” на цю нагороду. Бо ж мають бути прізвища. Хотів спитати цих людей на чому ґрунтується їх аргументація щодо доцільності подання саме цієї кандидатури? Популярний? Є й значно популярніші. Новатор? Та не смішіть! Новаторства там немає і не було. Прикольний? То в 95 кварталі є й прикольніші. Може вчитель-титан, 100 олімпіадників та 200 -бальників? Не бачив. Не всім бути вчителями відмінників. Може двійошників всіх  підтягнув? не знаю. Не скажу.  Мабуть, головна заслуга - відповідність правильній лінії Партії і Вождя. Тоді питань немає. Окрім одного - то хєра вам не подобається СРСР? Що там у вас з деколонізацією? Тут же чистої води комсомолець. Молоде дарування по лінії партії рухається семимильними кроками у Верховну Раду. Має право. Не засуджую. АЛЕ!!!

Цим ви плюнули в лице величезній кількості вчителів. Тим, хто під обстрілами вчив дітей та оберігав їх. Тих, хто як Євген Кравченко  викладає в лікарнях і покращує життя дітей. Тих, хто виховав плеяду олімпіадників та патріотів, які залишилися в Україні. Тих, хто роками сумлінно працював і працює. Їх працю ви вважаєте недостойною. Ваше право. Але тоді, шановне МОН, Комітет з освіти та інші владні мужі, не розкривайте рота про вашу повагу до професії вчителя. Ви її не поважаєте. Вам потрібні пропагандисти на місцях, у школах, вишах, а не вчителі.

Одразу випереджу питання щодо заздрості від мене. Мені неодноразово пропонували номінувати мене і на Global Teachers Prize, і нагороди, і посади мав через кого отримати. Але щоразу, коли мені це пропонували чи розповідали, який “геніальний я педагог”, я відмовлявся. Бо знаю педагогів значно геніальніших за мене. Знаю вчителів, яким Global Teachers Prize куди більше актуальний, ніж мені. Мій приклад педагога, достойного ордена - Януш Корчак. Але той, я впевнений, орден би не прийняв. Попросив би грошима на Дім сиріт. 

В цій ситуації в мене питання не до влади. Але показовим є приклад педагога, якому не муляє. Який прийняв нагороду, яку він не заслуговує. Про які моральні якості він може говорити учням? Що там з виховною роботою? Чи національно-патріотичне виховання по методичці згори це вся виховна робота вчителя? 

Шановні колеги, які заслуговують на орден і не один, ваш орден - це спогади ваших учнів, їх щастя, та Люди, яки стали Людьми в тому числі і завдяки Вам. Повірте, ми цінуємо. А Держава? Буває. За легендою, Калігула свого коня сенатором зробив. Хіба ж той кінь Інцитат був винен? Він якраз відмовитись не міг. Коні не винні.