Розподіл обов’язків між працівниками харчоблоку

Організація харчування в школі — це командна робота, де кожен виконує свою роль.

Щоб їжа була не лише смачною, а й безпечною, законодавство чітко визначає, хто і за що відповідає.

🔹 1. КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ — КООРДИНАТОР І СТРАТЕГ

Відповідно до законодавства, саме керівник:

•  планує та організовує процес харчування;

•  призначає голову та затверджує склад комісії НАССР, визначає відповідальну особу і склад бракеражної комісії;

•  узгоджує режим і форму харчування із засновником;

•  затверджує меню і відповідає за дотримання вимог санітарного законодавства.

📌 Тобто директор — це не просто «підписант документів», а особа, що створює систему управління безпечністю та якістю харчування.

🔹 2. ВІДПОВІДАЛЬНА ОСОБА — КООРДИНАТОР ПРОЦЕСІВ ЩОДНЯ

Згідно з п. 20 Постанови № 305, вона:

•  координує роботу кухарів, комірника, медпрацівника;

•  стежить за якістю продуктів, гігієною та дотриманням меню;

•  веде облік дітей, що харчуються;

•  бере участь у роботі бракеражної комісії;

•  контролює умови зберігання продуктів і стан буфету.

Це операційний контроль, що забезпечує виконання вимог на практиці.

Відповідальна особа — очі й руки директора у щоденній роботі харчоблоку.

🔹 3. МЕДИЧНИЙ ПРАЦІВНИК — КОНТРОЛЬ ЗДОРОВ’Я І ГІГІЄНИ

Згідно з п. 21 Постанови № 305, медпрацівник:

• складає меню або погоджує його із завідувачем виробництва;

• контролює медичні огляди, особисту гігієну персоналу;

• бере участь у роботі бракеражної комісії.

Це важливо, адже саме медик може вчасно виявити ризик поширення інфекції чи порушення гігієни.

🔹 4. КУХАРІ, КОМІРНИКИ, ПРИБИРАЛЬНИКИ — ВИКОНАВЦІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Вони забезпечують безпечне приготування, дотримання рецептур, зберігання, миття посуду, роздачу.

Їхня робота регулюється інструкціями та програмами НАССР (Наказ Мінагрополітики № 590).

🔹 5. ГРУПА НАССР — КОЛЕКТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Відповідно до Наказу № 590, у закладі має бути створена група НАССР, до якої входять:

•  керівник (або заступник);

•  завідувач виробництва / дієтсестра;

•  медпрацівник;

•  кухар чи представник харчоблоку;

•  за потреби — зовнішній консультант.

Група аналізує ризики, визначає критичні точки, впроваджує коригувальні дії.

Тобто система безпечності — це не папка на полиці, а спільна робота всіх учасників.

⚖️ ЧОМУ ПОТРІБЕН ТАКИЙ РОЗПОДІЛ

•  Чіткість відповідальності. Кожен знає свою ділянку роботи.

•  Взаємний контроль. Один фахівець перевіряє іншого — це запобігає помилкам.

•  Запобігання конфлікту інтересів. Наприклад, кухар не може сам оцінювати якість власної страви — це робить бракеражна комісія. Або: медпрацівник не має проводити щоденну дезінфекцію або миття посуду, а лише контролювати, чи дотримано графік і чи є записи у журналах санітарної обробки. Або кухар або комірник фіксує температуру у холодильнику, але періодичний аналіз журналів проводить відповідальна особа чи дієтсестра. Це дає змогу виявляти системні порушення, а не приховувати їх.

•  Розподіл навантаження. Система працює стабільно навіть за відсутності окремого працівника.

💡 ЯК УНИКНУТИ КОНФЛІКТІВ

1. Усі функції мають бути закріплені наказом по закладу.

2. Розробіть схему підпорядкування та комунікації: хто кому звітує, хто кого заміщає.

3. Проводьте спільні наради .

Залучайте керівництво — коли директор розуміє, як працює система, конфлікти між медиками й кухнею зникають. Тако ж керівник розуміє які фінансові затрати потрібно передбачити щоб реалізувати ті чи інші плани групи НАССР.

🔹 ПІДСУМОК

Безпечне шкільне харчування — це результат злагодженої командної роботи, а не діяльності однієї «назначеної особи».

Саме правильний розподіл обов’язків між директором, відповідальною особою, медиком та працівниками кухні формує ефективну систему контролю і гарантує здоров’я дітей.